Ухвала суду № 36247111, 12.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р.Справа № 820/6346/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в л е н о:

У липні 2013 року позивач, публічне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» (далі по тексту - ПАТ «ХТЗ ім. С.Орджонікідзе»), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові) від 12.03.2013 року, прийнятих на підставі акта перевірки від 18.02.2013 року № 81/40.0-14/05750295:

№0000094000, яким за встановлені порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 148.160 грн. з яких у тому числі: 98.737 грн. за основним платежем, 49.369 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0000104000, яким за встановлені порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 66.112 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «ХТЗ ім. С.Орджонікідзе» посилається на хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 18.02.2013 року № 81/40.0-14/05750295 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», код за ЄДРПОУ 05750295 з питання законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2012 року у розмірі 66.112,00 грн. та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012 року у розмірі 119.568,00 грн. у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (далі - Акт перевірки).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року позовні вимоги підприємства задоволені у повному обсязі.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «ХТЗ ім. С.Орджонікідзе» відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «ХТЗ ім. С. Орджонікідзе» з питання законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2012 року у розмірі 66.112,00 грн. та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2012 року у розмірі 119.568,00 грн., у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, за результатами якої 13.02.2013 року складено акт перевірки № 81/40.0-14/05750295 (т. 1 а.с. 6-21), згідно із висновками якого встановлено:

- порушення при відображенні ПАТ «ХТЗ» (код ЄДРПОУ 05750295) декларації за листопад 2012 р. від'ємного значення з ПДВ;

- на порушення п. 198.1, п. 198,3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме завищення суми податкового кредиту за листопад 2012 року на суму ПДВ 164.849,00 грн., що призвело до порушення п. 200,1 п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України, заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на суму 98.737,00 грн. за листопад 2012 року та до заниження суми податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 98.737,00 грн.

Вказаних висновків податковий орган дійшов з огляду на встановлені в ході проведення перевірки обставини, а саме:

- стосовно формування податкового кредиту листопада 2012 року суму ПДВ в розмірі 80.000 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «НВК «Техімпекс» СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові встановлено, що ПАТ «ХТЗ ім. С.Орджонікідзе» до перевірки не надано пояснення щодо придбаної продукції (послуг) із зазначенням напрямку її використання у господарській діяльності підприємства, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості на придбану продукцію, довіреності на відпуск товару, акти взаємозаліку, переведення боргу, інші документи, що підтверджують здійснення підприємством фінасово-господарської діяльності по постачальникам. Податковим органом зазначено, що позивачем не проведено інвентаризацію отриманої від ТОВ «НВК «Техімпекс» продукції, враховуючи що «не можливо встановити фактичну наявність виробів на підприємстві ПАТ «ХТЗ», за які були перераховані грошові кошти». У зв'язку з чим відповідач дійшов висновку про те, що ПАТ «ХТЗ ім. С.Орджонікідзе» на користь ТОВ «НВК «Техімпекс» було перераховано грошові кошти, а фактична поставка товару не відбулась.

- щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту листопада 2012 року суми ПДВ у розмірі 80.618,33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Східні оптові технології» відповідачем встановлено, що ПАТ «ХТЗ» не надано до перевірки пояснення щодо придбаної продукції (послуг) із зазначенням напрямку її використання у господарській діяльності, товаротранспортні накладні, сертифікати якості на придбану продукцію, довіреність на відпуск товару, акти взаємозаліку, переведення боргу.

- ПАТ «ХТЗ ім. С.Орджонікідзе» до Додатку 8 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та до складу податкового кредиту листопад 2012 року включено податкові накладні, які надійшли в іншому податковому періоді, ніж дата їх виписки, на загальну суму 4.230,63 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000094000 (т. 1 а.с. 46), яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 148.106,00 грн. та № 0000104000 (т. 1 а.с. 48) , яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 66.112,00 грн.

Погоджуючись з позицією суду першої інстанції щодо безпідставності висновків відповідача про порушення позивачем п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ «НВК «Техімпекс», колегія суддів зазначає, що відповідно з п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3. ст.200 Податкового Кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, враховуючи наведені положення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання податкового органу на ту обставину, що позивачем, на час проведення перевірки, не вказано, що по договору № 100 від 17.10.2012 року, укладеного з ТОВ «НВК «Техімпекс», відбулась поставка товару, як на підставу встановленого порушення приписів податкового законодавства, оскільки позивач на цей час не отримав від ТОВ «НВК «Техімпекс» вироби 1В 13 і 1В14, тобто, ця угода не була виконана в повному обсязі, за виключенням перерахування позивачем на адресу ТОВ «НВК «Техімпекс» передплати. Судом встановлено, що у позивача за вказаним договором обліковується дебіторська заборгованість в розмірі 480.000,00 грн. Між тим, не зважаючи на факт відсутності поставки товару за договором № 100 від 17.10.2012 року, позивач не був позбавлений права на податковий кредит за сумою ПДВ, вказаній у податковій накладній № 14 від 25.10.2012 року, оскільки податкову накладну складено та надано ТОВ «НВК «Техімпекс» на підставі отриманої передплати, згідно норм абз. «а» п. 187.1 ст. 187 Податковог кодексу України.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно безпідставності висновків податкового органу щодо порушення ПАТ «ХТЗ ім. С. Орджонікідзе» п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного включення до складу податкового кредиту листопада 2012 року суму ПДВ у розмірі 80.618,33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Східні оптові технології».

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до вказаного висновку відповідач дійшов на підставі того, що «ХТЗ ім. С. Орджонікідзе» не надано до перевірки пояснення щодо придбаної продукції (послуг) із зазначенням напрямку її використання у господарській діяльності, товаротранспортні накладні, сертифікати якості на придбану продукцію, довіреність на відпуск товару, акти взаємозаліку, переведення боргу. Інших обґрунтувань, в порушення позивачем вищевказаних норм Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ «Східні оптові технології», податковим органом не наведено.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час проведення перевірки не досліджував документи щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Східні оптові технології», оскільки всі запитані документи стосувались операцій з товарно-матеріальними цінностями, в той час як позивач отримав від ТОВ «Східні оптові технології» послуги, а саме: маркетингові послуги з дослідження ринку сільськогосподарської техніки.

Таким чином, підстави для висновків податкового органу щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту листопада 2012 року шляхом внесення суми ПДВ у розмірі 80.618,33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Східні оптові технології» відсутні.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно правомірності включення позивачем сум ПДВ по податкових накладних, по яким продавцями порушено строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджено, що податковим органом в акті перевірки зазначено про те, що позивачем завищено податковий кредит за листопад 2012 року на суму 4.230,63 грн., підставою для такого порушення вказано, що до додатку № 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року включено податкові накладні, які надійшли в іншому податковому періоді, ніж дата їх виписки, на загальну суму 4.230,63 грн.

Між тим, судом встановлено, що ПАТ «ХТЗ ім. С.Орджонікідзе» до податкового кредиту листопада 2012 року включено податкові накладні:

- № 149 від 15.10.2012 року, видану ТОВ «Харківрегіонгаз», сума ПДВ по якій складає 1.033,33 грн.;

- № 18149/009 від 14.09.2012 року, видану ТОВ «Гіпермаркет «Епіцентр К», сума ПДВ по якій складає 909,80 грн.;

- № 61 від 15.10.2012 року, видану ТОВ «Карлайн», сума ПДВ по якій складає 2.287, 50 грн.

В акті перевірки зазначено, що вказані податкові накладні не зареєстровані в реєстрі з боку постачальника товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що відповідачем не заперечуються, що вищенаведені податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, податковий орган вказує, що податкові накладні, які продавцями не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, були включені позивачем до додатку № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» до податкової декларації з податку на додану вартість.

Порядок включення до податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, щодо яких продавцем порушено порядок їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, до порушення порядку реєстрації відноситься і відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачено абз. 11. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України: у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач, виконавши вимоги п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України по наданню до податкової декларації додатку № 8, мав право на включення сум ПДВ по податкових накладних, по яким продавцями порушено строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що ПАТ «ХТЗ ім. Орджонікідзе», користуючись своїм правом, передбаченим абз. 11 п. 201.10 ст. 201 та п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, включив зазначені вище податкові накладні до додатку 8 податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 р., про що свідчать докази у справі.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року по справі № 820/6346/13-а - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16 грудня 2013 року

З оригіналом згідно: Л.В. Мельнікова