Ухвала суду № 36247005, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р.Справа № 820/7193/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представників позивача- Моргосліп О.Е., Резніченко А.С.,

представника відповідача- Дуброва К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013р. по справі № 820/7193/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Агро"

до Індустріальна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Агро" (далі- ТОВ "Нертус Агро") до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі- Індустріальна ОДПІ м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкові повідомлення - рішення від 05.08.2013 року №0000332211, від 05.08.2013 року №0000342210 від 05.08.2013 року №0000322211 які прийняті Індустріальною ОДПІ м. Харкова.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь на користь ТОВ "Нертус Агро" сплачений судовий збір у розмірі 2295.00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що в ході перевірки ТОВ "Нертус Агро" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентом ТОВ «Фавіст».

Апелянт зазначив, що відповідачу були надані акти Основ'янської МДПІ м. Харкова про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Фавіст» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Альфа-Діас», ТОВ «Тесей» та ін., на підставі яких зроблено висновок про укладення позивачем правочинів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по господарським відносинам позивача з ТОВ «Фавіст» відсутні порушення, реальність здійснення укладених правочинів з останнім підтверджено первинними документами.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 22.05.2013р. по 28.05.2013р. співробітниками відповідача в була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "НЕРТУС АГРО" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ "Фавіст" за період з 01.02.2012 р. по 30.10.2012 р., за результатами якої складено акт № 2445/22.1-06/36627667 від 03.06.2013р.(т.1 а.с.12-44 ).

На підставі зазначеного акту Індустріальною ОДПІ м. Харкова були винесені наступні податкові повідомлення рішення:

- №0000332211, за яким сума грошового зобов'язання становить 788823,00 грн. основного платежу та 394411,50 грн. штрафних санкцій(т.1 а.с.59);

- №0000342210, яким розмір від'ємного значення суми ПДВ зменшено у розмірі 900339,00грн. (т.1 а.с.60);

- №0000322211, за яким сума грошового зобов'язання становить 306103,00 грн. основного платежу та 153051,50 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.60).

Фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки актів Основ'янської МДПІ м. Харкова про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Фавіст» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Альфа-Діас», ТОВ «Тесей» та ін.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Нертус Агро" (покупець) та ТОВ "Фавіст" (продавець) було укладено договір купівлі - продажу №14/02 від 14.02.2012 року відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати узгодженими партіями товар у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та сплачувати за нього відповідну грошову суму. (а.с. 67-72, т.1).

Також, між ТОВ "Фавіст" (виконавець) та ТОВ "Нертус Агро"(замовник) 09.02.2012 року укладено договір № 09/02-1, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги і виконати роботи з додаткової переробки насіння, а замовник зобов'язується прийняти її результат та оплатити (а.с.134-137, т.1).

На підтвердження реальності виконання вище зазначених договорів позивачем надано копії видаткових накладних, податкових накладних (т. 1 а.с.73-100;101-128, 151-161).

Оплата за придбаний товар була здійснена у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку (т. а.с.129-133, 162-169).

Сторонами до договору № 09/02 від 09.02.2012 року підписано специфікації, в яких погоджено види робіт, їх ціна та найменування продукції (а.с., 138-141, т.1).

Виконання робіт за договором № 09/02-1 від 09.02.2012 року підтверджується наданими позивачем копіямиактами надання послуг які підписані сторонами (а.с.142-150, т.1).

Право ТОВ "Нертус Агро" на здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами підтверджується копіями допуску Державної Інспекції захисту рослин Харківської області, ліцензіями виданими Міністерством аграрної політики та продовольства України, паспортом виданим Міністерством аграрної політики України на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу, а також товариство відповідно до п.п. 3.2.1 договору №14/02 від 14.02.2012 року, має Сертифікати на насіння України.

Зберігання товару здійснювалось на складі ТОВ "Харків Хімпром" на підставі укладеного договору №01/2010-2 від 20.01.2010 року.

Завантажувально - розвантажувальні роботи здійснювались силами ТОВ "Харків Хімпром" відповідно до умов договору.

Оприбуткування підтверджується оборотно - сальдовими відомостями.

Подальша реалізація продукції яка була оброблена відповідно до договору № 09/02-1 від 09.02.2013 р., підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно із пунктами 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивачем з ТОВ "Фавіст" та правомірності віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідних сум витрат та сум податку на додану вартість.

Посилання апелянта на акти перевірки про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Фавіст», як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не можуть бути взяті до уваги , оскільки покупець не може нести відповідальності за не знаходження посадових осіб контрагента за юридичною адресою, за несплату податків продавцем. Крім того, покупець не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 р. по справі № 820/7193/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013 р.