Ухвала суду № 36246896, 12.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 р.Справа № 818/7562/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного малого виробничого підприємства "Юніта", Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2013р. по справі № 818/7562/13-а

за позовом Приватного малого виробничого підприємства "Юніта"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області , Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне мале виробниче підприємство «Юніта», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 32 541,00 грн. та пеню в сумі 4 529,01 грн. за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості за грудень 2012 року, січень, лютий, квітень, травень 2013 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року по справі № 818/7562/13-а вимоги позивача були задоволені частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного малого виробничого підприємства «Юніта» (м. Суми, вул. Ковпака, б. № 14/1, і.к. № 14001196) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 32 541,00 грн. та 3 002,35 грн. пені. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року по справі № 818/7562/13-а приватне мале виробниче підприємство «Юніта» та Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області подали апеляційні скарги, просять її скасувати, вважають, що судом першої інстанції порушені норми права.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши суддю-доповідача та представника позивача колегія суддів становила, що підставою для стягнення є несвоєчасне подання відповідачем до казначейства висновків про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2013 року, пені за невідшкодування даної суми, і в зв'язку з безпідставним не направленням податковим органом висновку до казначейської служби для відшкодування на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПМВП «Юніта» подало до ДПІ у м. Сумах декларації з податку на додану вартість з зазначенням загальної суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, а саме - за грудень 2013 року в сумі 32 541,00 грн. Податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПМВП «Юніта» з питань обґрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість, про що була складена відповідна довідка № 829/15-520/14001196 від 18.03.2013 року, якою підтверджено заявлену суму до бюджетного відшкодування за грудень 2012 року суму 32 541,00 грн. (а.с.21-30).

На дану суму податкові повідомлення-рішення не виносилися, сума зменшена не була, але висновки до управління казначейської служби направлені не були, враховуючи відсутність результатів проведених зустрічних звірок контрагентів позивача по ланцюгу до товаровиробника.

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений ст. 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Згідно із п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Отже, визначено час набуття статусу бюджетної заборгованості суми, заявленої до бюджетного відшкодування. Такий статус заявлена до бюджетного відшкодування сума набуває після закінчення процедури судового оскарження.

Таким чином, колегія суддів вважає встановленим факт не виконання відповідачем обов'язку, передбаченого п. 200.15 ст. 200 ПК України, що фактично позбавляє позивача право на бюджетне відшкодування за грудень 2012 року на суму 32 541,00 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованим посилання позивача на протиправну бездіяльність ДПІ у м. Сумах по ненаданню до Управління Державного казначейства України у Сумській області висновку щодо відшкодування суми податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України на користь ПМВП «Юніта2 заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із вимогами Податкового кодексу України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ПМВП «Юніта» щодо стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2013 року в сумі 32 541,00 грн. правомірні, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з бюджету пеню в загальному розмірі 4 529,01 грн., в т.ч. за грудень 2012 року в сумі 1 526,66 грн., січень 2013 року в сумі 472,72 грн., лютий 2013 року в сумі 1 530,35 грн., квітень 2013 року в сумі 553,25 грн., травень 2013 року в сумі 446,03 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України закріплено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Згідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України в Україні передбачено, що застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Зміст ст. 25 Бюджетного кодексу України свідчить, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Відповідно до п. 4 ч. 5 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Тобто, законодавець пов'язує механізм розрахунку пені, по-перше, з моментом її виникнення, по-друге, з днем її погашення (повного або часткового).

Враховуючи вищевикладене, та те, що на рахунок позивача 27.09.2013 року із державного бюджету України відшкодовано суму бюджетної заборгованості за січень, лютий, квітень, травень 2013 року, що підтверджується виписками банківської установи, при цьому доказів відшкодування пені за несвоєчасне відшкодування за зазначений період представником податкового органу ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надано, колегією суддів визнається правомірними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення пені за січень 2013 року (період з 02.04.2013 року по 27.09.2013 року), лютий 2013 року (період з 15.06.2013 року по 27.09.2013 року), квітень 2013 року (період з 03.08.2013 року по 27.09.2013 року), травень 2013 року (період з 03.09.2013 року по 27.09.2013 року) в загальному розмірі 3 002,35 грн. (а.с. 90).

При цьому, колегія суддів погоджується із розрахунком позивача щодо періоду заявленої до стягнення пені, враховуючи діючи ставки НБУ, встановлені постановою НБУ № 102 від 21.03.2012 року, № 209 від 06.06.2013 року, № 315 від 09.08.2013 року (а.с. 114-115).

Що стосується заявленої до стягнення суми пені за грудень 2012 року в розмірі 1 526,66 грн., колегія суддів зауважує, що день ухвалення судового рішення судом першої інстанції 22.10.2013 року - дата по яку розраховано пеню, не є днем погашення бюджетної заборгованості, у зв'язку з чим такий розрахунок пені неможливо визнати обґрунтованим і дана сума бюджетної заборгованості позивачу не відшкодована із Державного бюджету України. Отже, визначити розмір пені за грудень 2012 року за несвоєчасне відшкодування сум податку на додану вартість неможливо, оскільки відсутній момент повного або часткового погашення, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині визнаються колегією суддів необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Приватного малого виробничого підприємства "Юніта", Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.10.2013р. по справі № 818/7562/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 13.12.2013 р.