Ухвала суду № 36246577, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р.Справа № 816/5471/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області до публічного акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод» про стягнення коштів, -

В с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року позивач, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту ДПІ у м. Полтаві), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, яким з урахуванням уточнень позовних вимог (т. 2 а.с. 113) просив стягнути з рахунків відповідача - публічного акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод» (далі - ПАТ «Тепловозоремонтний завод») кошти в загальному розмірі 4.276.880 грн. 52 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість, із земельного податку з юридичних осіб, з податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток приватних підприємств та зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання визначеного у поданих по податкової податкових деклараціях та сум податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями та пені нарахованої за не своєчасну сплату податкового зобов'язання.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві задоволені у повному обсязі: стягнуто з розрахункових рахунків ПАТ «Тепловозоремонтний завод» (код ЄДРПОУ 13962568, м. Полтава, вул. Гайового, 30):

- податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 13 824,50 грн., на р/р 31115009700002 код бюджетної класифікації платежу 11021000 одержувач УДКС у місті Полтаві, Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019;

- податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у сумі 830 940,76 грн. на р/р 33215811700002 код бюджетної класифікації платежу 13050100 одержувач УДКС у місті Полтаві, Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;

- податковий борг з податку на додану вартість у сумі 2 552 357,68 грн. на. р/р 31117029700002 код бюджетної класифікації платежу 14010100 одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

- податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - 3 043,87 грн. на р/р 33215800700002, код бюджетної класифікації платежу 11010100 одержувач УДКС у місті Полтаві, Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України Полтавській області МФО 831019.

- податковий борг з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства 882 537,46 грн. на р/р 31116105700002 код бюджетної класифікації платежу одержувач УДКС у місті Полтаві, Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019.

Рішення суду вмотивовано тим, що за підприємством рахується податковий борг, який на час звернення позивача до суду відповідачем самостійно не сплачений.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову суду від 15 жовтня 2013 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Полтаві.

Вимоги апеляційної скарги ПАТ «Тепловозоремонтний завод» обґрунтовані тим, що податкова заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 13.824,50 грн., з земельного податку з юридичних осіб у сумі 830.940,76 грн., з податку на додану вартість у сумі 2.552.357,68 грн., з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3.043,87 грн. та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства 882.537,46 грн. виникли у підприємства до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Тепловозоремонтний завод» та дня введення мараторію на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з чим, відповідно до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ДПІ у м. Полтаві не правомірно заявила вимогу щодо стягнення коштів з підприємства, оскільки не набуло статусу поточного кредитора та неправомірно проводило нарахування штрафних санкцій. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги надані в судовому засіданні докази сплати по податковим деклараціям, що призвело до стягнення з рахунків ПАТ «Тепловозоремонтний завод» сум грошових коштів, що взагалі не підлягали стягненню в зв'язку з попередньою оплатою.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює: суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній декларації) або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічно, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 13.824,50 грн.; з земельного податку з юридичних осіб у сумі 830.940,76 грн.; з податку на додану вартість у сумі 2.552.357,68 грн.; з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3.043,87 грн. та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства 882 537,46 грн. Підставами для виникнення податкового боргу стали наступні обставини.

21.01.2013 року відповідачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року № 9085514397 згідно з якої сума податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 207.757,00 грн. Вказана сума була частково сплачена на час звернення до суду з позовом становить 153.636,68 грн.

21.03.2013 року відповідачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року № 9014809273 згідно з якої сума податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 70.705,00 грн.

19.04.2013 року відповідачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року № 9022265694 згідно з якої сума податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 934,00 грн.

20.05.2013 року відповідачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року № 9029366052 згідно з якої сума податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 30.555,00 грн.

20.06.2013 року відповідачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року № 9036769135 згідно з якої сума податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 554.290,00 грн.

18.07.2013 року відповідачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року № 9043177639 згідно з якої сума податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 568.107,00 грн.

16.08.2013 року відповідачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року № 9050865734 згідно з якої сума податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 1.156.135,00 грн.

07.06.2013 року відповідачем до ДПІ у м. Полтава подано уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2013 року № 9033246100 згідно з якого самостійно збільшено суму податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 17.645,00 грн. та нараховано штраф в сумі 514,00 грн.

12.02.2013 року позивачем проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з ПДВ за липень 2012 року, за результатами якої складено акт № 922/15-2/13962568. Вказаним актом встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення № 000031502 від 27.02.2013 року, яким до відповідача застосовано штраф в сумі 170,00 грн. Вказане рішення отримано представником відповідача 07.30.2013 року.

Відповідачем до ДПІ у м. Полтава 08.02.2013 року подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік № 9087122962, згідно якої сума податку на прибуток підприємства становить 3.663,00 грн.

Крім того, 17.02.2012 року ПАТ «Тепловозоремонтний завод» до позивача подано податкову декларацію з плати за землю на 2012 рік № 9006285085, відповідно до якої сума щомісячного платежу становить 63.837,64 грн. Станом на дату розгляду справи судом першої інстанції сума заборгованості за даною декларацією становила 383.025,49 грн.

23.01.2013 року відповідачем до ДПІ у м. Полтава подано податкову декларацію з плати за землю на 2013 рік № 9001823734, відповідно до якої сума щомісячного платежу становить 63.837,64 грн. Станом на дату розгляду справи сума заборгованості за даною декларацією становить 446.863,48 грн.

В період з 13.09.2012 року по 03.10.2012 року позивачем проведено позапланову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2011 року по 30.06.2012 року за результатами якої складено акт № 3121/22-6/13962568 від 10.10.2012 року, яким зокрема зафіксовано порушення ПАТ «Тепловозоремонтний завод» п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме порушення правильності заповнення податкових розрахунків за формою 1ДФ (невідображення матеріальної допомоги за період, що перевірявся). Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної допомоги, що надається фізичній особі у розмірі, який сукупно протягом звітного податкового року не перевищує суми граничного розміру доходу, встановленого на 1 січня такого року, відображається у податковому розрахунку за ознакою доходу "169", а сума перевищення-за ознакою "126". Також підприємством не відображені суми, основної поворотної фінансової допомоги, наданої підприємством платникам податку, яка відображається у податковому розрахунку за ознакою доходу "153". Підприємству рекомендовано надати уточнені податкові розрахунки за формою 1-ДФ з повним відображенням нарахованого доходу. За результатами розгляду вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004161702 від 22.10.2012 року яким до відповідача застосовано штраф в сумі 510,00 грн.

Також в період з 05.12.2011 року по 17.01.2012 року позивачем проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року за результатами якої складено акт № 349/23-2/13962568 від 24.01.2012 року, яким зокрема зафіксовано порушення ПАТ «Тепловозоремонтний завод» пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» та п.п. 168.1, 168.1.2, 168.1.5, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, я саме: ПАТ «Тепловозоремонтний завод» порушено терміни перерахування податку на доходи фізичних осіб. На підставі висновків вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004581702 від 30.11.2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи найманих працівників в загальному розмірі 20.527,22 грн.

Крім того, в період з 12.10.2010 року по 10.11.2010 року позивачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства ВАТ «Тепловозоремонтний завод» за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року. Результати перевірки оформлені довідкою від 17.11.2010 року № 11038/23-1/13962568, якою зафіксовано порушення відповідачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне надходження валютної виручки по контрактам укладеним з ВАТ «ПТРЗ», Росія; ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне повернення коштів нерезидентом в сумі 0,12 грн. по контракту на імпорт товару від 05.04.2008 № 20578 укладеному з ВАТ «Металургійний завод «Електросталь», Росія та ст. 9 Закону України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» щодо перекручення даних в Деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами станом на 01.04.2009 року, 01.10.23009 року та 01.07.2010 року. На підставі висновків вказаного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000972202 від 30.11.2010 року, яким до відповідача застосовано штраф в сумі 598.370,60 грн.

Відповідач не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2012 року, в задоволенні позовних вимог ВАТ «Тепловозоремонтний завод» до ДПІ у м. Полтава про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Судом встановлено, що станом на дату розгляду справи в суді першої інстанції сума заборгованості частково погашена та становить 578.900,00 грн.

В період з 08.12.2011 року по 17.01.2012 року позивачем проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства ВАТ «Тепловозоремонтний завод» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року. Результати перевірки оформлені довідкою від 24.01.2012 року № 349/23-2/13962568, якою зафіксовано порушення відповідачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне надходження валютної виручки по контрактам укладеним з ВАТ «ПТРЗ», Росія; АТ «Улан-Баторская железная дорога», Монголія та ст. 9 Закону України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». За висновками вказаного акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092202 від 07.02.2012 року, яким до відповідача застосовано штраф в сумі 303.637,46 грн.

Відповідач не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012 року, в задоволенні позовних вимог ВАТ «Тепловозоремонтний завод» до ДПІ у м. Полтава про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно того, що грошові зобов'язання, визначені вказаними рішеннями, вважається узгодженими.

Судам першої та апеляційної інстанції відповідач не надав даних, які б свідчили про погашення цієї заборгованості.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Положеннями п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічно, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу Країни пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Згідно з п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання у встановлені строки відповідачу було нараховано пеню в загальній сумі 11.399,94 грн.

Положеннями п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем зобов'язання зі сплати податку на додану вартість ДПІ у м. Полтава винесено податкову вимогу № 385 від 09.03.2011 року, яка отримана відповідачем 10.03.2011 року.

Колегія суддів вважає посилання відповідача на виникнення податкової заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 13.824,50 грн., з земельного податку з юридичних осіб у сумі 830.940,76 грн., з податку на додану вартість у сумі 2.552.357,68 грн., з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3.043,87 грн. та пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 882.537,46 грн. до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Тепловозоремонтний завод» та дня введення мараторію на задоволення вимог кредиторів необґрунтованими з огляду на наступне.

Встановлено, що провадження у справі про банкрутство ПАТ «Тепловозоремонтний завод» порушено ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.07.2012 року у справі № 18/1247/12 за заявою ПАТ «УкрСиббанк».

Відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Згідно вимог статті 19 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що зобов'язання відповідача по сплаті податкового боргу на загальну суму 4.276.880,00 грн. виникло після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, що підтверджується рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.07.2012 по справі № 18/1247/12 та матеріалами справи у їх сукупності.

Колегія суддів зазначає, що стаття 56 Податкового кодексу України чітко визначає порядок узгодження грошових зобов'язань.

Згідно п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно п. 56.2 Податковго кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.6. ст. 56 Податковго кодексу України, визначає, що у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Відповідно п. 56.15 Податковго кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно п. 56.18 Податковго кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, після узгодження грошового зобов'язання в судовому чи адміністративному порядку, останнє набуває статусу податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджено, що податкове повідомлення - рішення №0000972202 від 30.11.2010 року на 598.370,60 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000092202 від 07.02.2012 року на суму 303.637,46 грн. після процедур адміністративного та судового оскарження набули статусу податкового боргу після ухвалення Господарським судом Полтавської області ухвали від 02.07.2012 року по справі № 18/1247/12 про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Тепловозоремонтний завод».

Відповідачем не доведено оскарження податкових повідомлень-рішень №0004131702 від 22.10.2012 року на суму 89 грн. та №0004161702 від 22.10.2012 року на суму 510,00 грн.

Окрім того, згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового Кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, тому, грошові зобов'язання з податку на прибуток, земельного податку, податку на додану вартість, які виникли на підставі самостійно поданих відповідачем декларацій є узгодженими.

Посилання відповідача на неправомірність вимоги стягнення грошових коштів у зв'язку з частковою їх сплатою: по податковій декларації № 9085514397 від 21.01.2013 року на суму 207.757,00 грн. частково сплачено платіжним дорученням № 165 від 30.01.2013 року на суму 105.000,00 грн., сплаченого платіжним дорученням № 170 від 01.02.2013 року на суму 102.000,00 грн.; по податковій декларації № 9014809273 від 21.03.2013 року на суму 70.705,00 грн. сплаченого платіжним дорученням № 534 від 29.03.2013 року на суму 70.705,00 грн.; по податковій декларації № 9022265694 від 19.04.2013 року на суму 934,00 грн., сплаченого платіжним дорученням № 788 від 30.04.2013 року на суму 934,00 грн.; по податковій декларації № 9029366052 від 20.05.2013 року на суму 30.555,00 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з наданих представником позивача пояснень встановлено, що дані платіжні доручення в порядку календарної черговості спрямовані на погашення податкового боргу підприємства, що не суперечить приписам норм податкового законодавства.

Згідно п. 87.9. ст .87 Податкового кодексу України, - у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи доведеність факту, що відповідач має непогашену податкову заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 13.824,50 грн.; з земельного податку з юридичних осіб у сумі 830.940,76 грн.; з податку на додану вартість у сумі 2.552.357,68 грн.; з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3.043,87 грн. та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства 882.537,46 грн., колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ДПІ у м. Полтаві.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги ПАТ «Тепловозоремонтний завод» без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод» залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 16 грудня 2013 року.

З оригіналом згідно: Л.В. Мельнікова