Ухвала суду № 36246570, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р.Справа № 816/5356/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013р. по справі № 816/5356/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький міськмолокозавод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький міськмолокозавод», звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Полтавській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2013 року № 0005412301/234 та № 0005422301/235.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року по справі № 820/5356/13-а вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у полтавській області від 20.08.2013 року № 0005412301/234 та № 0005422301/235.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2013 року по справі № 820/5356/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року по справі № 820/5356/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін колегія суддів становила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 30.06.2011 року № 4545/23-308/00446782 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» по питанню взаємовідносин з ПП «Октант», ПП «Поліцентрсервіс», ПП «Дельта 28» за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, згідно постанови Старшого слідчого СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області майора податкової міліції В.Б. Охріменко від 25.05.2011 року, в якому зроблений висновок перевіряючих про завищення позивачем податкового кредиту за березень-травень 2009 року на загальну суму 304 794,00 грн. та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, а також завищення валових витрат за І квартал 2009 року на загальну суму 1 523 995,40 грн. в результаті взаємовідносин із ПП «Дельта 28» та ПП «Поліцентрсервіс», які не мали реального товарного характеру.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» (код ЄДРПОУ 00446782) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 14.01.1992 року та взято на податковий облік у Кременчуцькій ОДПІ з 11.12.1995 року.

ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» є платником податку на додану вартість з 15.07.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.06.2010 року № 100286289.

У період з 14.06.2011 року по 20.06.2011 року інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» по питанню взаємовідносин із ПП «Октан», ПП «Поліцентрсервіс» та ПП «Дельта 28» за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, згідно постанови старшого слідчого СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області майора податкової міліції Охріменко В.Б. від 25.05.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.06.2011 року № 4545/23-308/00446782, у якому відображено порушення позивачем, зокрема, п.п. 1.32 ст. 1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2009 року на суму 380 999,00 грн., п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 304 794,00 грн., в тому числі, за березень 2009 року - 23 770,00 грн., квітень 2009 року - 165 437,00 грн., травень 2009 року - 115 587,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 20.08.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0005412301/234, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 476 248,75 грн., в тому числі: 380 999,00 грн. - основний платіж і 95 249,75 грн. - штрафна (фінансова) санкція та № 0005422301/235, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 380 992,50 грн., в тому числі: 304 794,00 грн. - основний платіж і 76 198,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок перевіряючих щодо завищення позивачем податкового кредиту за березень-травень 2009 року на загальну суму 304 794,00 грн. та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, а також завищення валових витрат за І квартал 2009 року на загальну суму 1 523 995,40 грн. в результаті взаємовідносин із ПП «Дельта 28» та ПП «Поліцентрсервіс», які не мали реального товарного характеру.

Правові відносини з приводу формування валових витрат на момент виникнення спірних правовідносин унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з п. 5.1 ст. 5 якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (п. 1.32 ст. 1 цього Закону).

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктами 5.3.1 та 5.3.9 п. 5.3 ст. 3 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності та будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.п. 7.2.3 та 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону (п.п. 7.2.4).

Приписами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

21.01.2008 року між позивачем та ПП «Поліцентрсервіс» укладено договір № 21/2/09 щодо поставки позивачу молоко-сировини, за умовами якого постачання здійснюється автомобільним транспортом ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» та за його рахунок.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано договір поставки від 21.01.2008 року № 21/2/09 з додатками, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення молочної сировини, банківські виписки на підтвердження оплати товару, копії яких містяться у матеріалах справи.

Також, 21.01.2009 року між позивачем та ПП «Дельта 28» укладено договір № 24/2/09 щодо поставки позивачу молоко-сировини, за умовами якого постачання здійснюється автомобільним транспортом ПАТ «Кременчуцький » та за його рахунок.

Фактичне виконання умов договору підтверджується договором поставки від 21.01.2009 року № 24/2/09 з додатком, податковими накладними, товарно-транспортними накладними на перевезення молочної сировини, банківськими виписками на підтвердження оплати товару, копії яких містяться у матеріалах справи.

Із акту перевірки вбачається, що зазначені первинні документи надавалися для проведення перевірки та порушень щодо їх оформлення контролюючим органом встановлено не було.

Вартість придбаного товару віднесено позивачем до складу валових витрат, суму ПДВ до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач використав, придбану у ПП «Дельта-28» та ПП «Поліцентрсервіс» молочну сировину, у власній господарській діяльності, а саме: для здійснення основного виду діяльності - перероблення молока, виробництво масла та сиру, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про рух сировини за період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року, відомістю про рух готової продукції за період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року, звітом про відвантаження продукції та тари в асортименті за період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Дельта-28», ПП «Поліцентрсервіс» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод».

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, на підставі зазначеного вище, колегія суддів не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятим ним податкових повідомлень-рішень № 0005412301/234 та № 0005422301/235 від 20.08.2013 року.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013р. по справі № 816/5356/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013 р.