Ухвала суду № 36241311, 21.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 р.Справа № 821/407/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Атлант - Агросервіс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Атлант - Агросервіс» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 29.10.2012 року №0007742200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 236 084 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 157 389 грн. та за штрафними санкціями у сумі 78 695 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновок податкового органу про безпідставне віднесення Товариством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ «ІГ «Каспій-Дон» та про нікчемність угод з цим контрагентом зроблені з перевищенням повноважень та суперечить фактичним обставинам справи.

Позивач зазначає, що на податкову перевірку були надані всі первинні документи, які можуть підтвердити господарські взаємовідносини з контрагентом, у податкової інспекції не було зауважень щодо їх невідповідності вимогам чинного законодавства. Поставка товару здійснювалась за рахунок ТОВ «ІГ "Каспій-Дон» , отриманий товар оплачено та використано у власній господарській діяльності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахованих штрафних санкцій в сумі 39 347,50 грн. В задоволенні решти вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за результатами виїзної позапланової документальної перевірки ПП «Атлант-Агросервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з постачальником ТОВ «ІГ "Каспій-Дон» за травень, червень 2012 року, висновки якої відображені в акті перевірки від 22 жовтня 2012 року №2240/22-4/37124956.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

ч. 1-5 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Атлант-Агросервіс» при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «ІГ «Каспій-Дон» у травні, червні 2012 року. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України;

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за січень на суму 157 389,02 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2012 року №0007742200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 236 084 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 157 389 грн. та за штрафними санкціями у сумі 78 695 грн.

Висновки відповідача щодо виявлених порушень позивачем норм податкового законодавства ґрунтуються на акті перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 28.09.2012 року № 2451/15-2/35270735 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ІГ «Каспій-Дон» з питань взаємовідносин з контрагентами за травень, липень 2012 року», згідно якого в ході проведеної перевірки встановлено відсутність у ТОВ «ІГ «Каспій-Дон» об'єктів оподаткування по операціях щодо придбання товарів (послуг) у ТОВ «Південь-Буд-Інвест» та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям. Підставою для такого висновку є ненадання первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «ІГ «Каспій-Дон», операції цього Товариства не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

У зв'язку з цим ТОВ «ІГ «Каспій-Дон» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, внаслідок чого податковим органом зроблено висновок про відсутність господарської діяльності ТОВ «ІГ "Каспій-Дон», що пов'язана з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконання робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Операції, здійснені ТОВ «ІГ «Каспій-Дон», не мали реального характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів, що призвело до безпідставного формування податкових зобов'язань, задекларованих в декларації з ПДВ за травень - червень 2012 року за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаних на продаж товару на адресу контрагентів-покупців.

Виходячи з наведеного ДПІ у м. Херсоні зроблено висновок, що господарські операції, які мали місце між ПП «Атлант-Агросервіс» та ТОВ «ІГ «Каспій-Дон», мають ознаки нікчемності та позивач не мав права на віднесення сум, сплачених за ними, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки не надано товарно-транспортні накладні та документи про здійснення оплати товару.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, оскільки предметом договору поставки між ТОВ «ІГ «Каспій-Дон» та ПП «Атлант-Агросервіс» є товар, який вимагає дотримання певних умов його зберігання та транспортування, при цьому продовольча група товарів з ознаками швидкого псування повинна перевозитись у спеціально обладнаних транспортних засобах. Однак, представник позивача таких доказів суду не надав.

Відсутність доказів реального вчинення господарської операції виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такою операцією, незважаючи на наявність податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом помилково обрахований розмір штрафних санкцій у розмірі 50% суми визначеного податкового зобов'язання в сумі 78 695 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності підстав щодо застосовування до позивача штрафної санкції саме в цьому розмірі, тобто повторності вчинення платником податків порушення протягом 1095 днів.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.4 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст.198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п.198.6 ст.198ПК України).

Аналізуючи викладені норми Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що підставами для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Разом з тим, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон» (постачальник за договором) та ПП «Атлант-Агросервіс» (покупець за договором) 03.05.2012 року укладено договір поставки товару №03/05/2012, згідно якого постачальник зобов'язався поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

За умовами вказаного договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, вказуються в рахунку-фактурі або у видатковій накладній на відпуск товару, які є невід'ємною частиною цього договору.

На підтвердження реальності вчиненого правочину позивачем надано первинні документи, зокрема договір поставки товару, податкові та видаткові накладні.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, предметом купівлі-продажу були: цукор, борошно, апельсини, мандарини, яблука, абрикос, панель композитна, лист гіпсокартонний, лист гіпсокартонний, яловичина 1 кат., куриця 1 кат. та інше.

За перевірений період позивач отримав від ТОВ «ІГ «Каспій-Дон» вказаної продукції на загальну суму 944 334,06 грн., в тому числі ПДВ 157 389,01 грн., про що були оформлені видаткові та податкові накладні, наявність яких не заперечується відповідачем.

Поряд з цим, як вірно зазначено судом першої інстанції, наявні в матеріалах справи первинні документи не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки предметом договору поставки між ТОВ «ІГ «Каспій-Дон» та ПП «Атлант-Агросервіс» є товар, який вимагає дотримання певних умов його зберігання та транспортування, при цьому продовольча група товарів з ознаками швидкого псування повинна перевозитись у спеціально обладнаних транспортних засобах.

За відсутності спеціального обладнання та транспорту, та відповідних доказів щодо укладання цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання щодо транспортування такого виду товару, наявність податкових та видаткових накладних не може беззаперечно свідчити про реальність господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, наприклад у випадку, коли до валових витрат віднесено ті, які нібито мали місце внаслідок проведення операцій за удаваними (нікчемними) угодами.

Оцінюючи докази у даній справі, колегія суддів зазначає, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету. Встановлення таких обставин дає підставу для відмови у відшкодуванні податку на додану вартість.

За змістом частини першої статті 228 ЦК України, право чин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою статті 215 того ж кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний право чин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, операції позивача із придбання товарів у ТОВ «ІГ «Каспій-Дон» не мали реального товарного характеру, а відтак позивач позбавлений права формувати податковий кредит за даними господарськими операціями.

Разом з цим, відповідно до ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності підстав щодо застосовування до позивача штрафної санкції в розмірі 50% від нарахованої суми податкового зобов'язання, тобто повторності вчинення платником податків порушення протягом 1095 днів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що до позивача підлягають застосуванню штрафні санкції в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, що складає 39 347,26 грн., а не 50 відсотків, як це визначено податковим органом, тому суд першої інстанції вірно скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафної санкції в сумі 39347,26 грн.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Атлант - Агросервіс» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.