Постанова № 36240528, 19.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/337

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2013 року 14:54 № 826/19262/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/300189/2 та визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/01470, за участі представників сторін:

від позивача - Донська Г.Г.

від відповідача - Шевченко Я.А.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.12.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" (далі - позивач, ТОВ "Т.Б.М.-Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/300189/2 та визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/01470.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19262/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/19262/13-а і призначено справу до судового розгляду.

До відділу документального обігу та контролю суду 16.12.2013 представником позивача було подано заяву про зміну позовних вимог. Позовні вимоги в останній редакції викладено наступним чином:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/300189/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/01470.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 01.01.2013 № 04/2013, укладеного між компанією "KOVINOPLASTIKA LOZ" (Словенія) та ТОВ "Т.Б.М.-Україна", до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів декларантом позивача подано митну декларацію від 02.08.2013 № 100270000/2013/172490 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення деталей кріплення торгівельної марки "Internika", що використовуються в будівлях для зачинення вікон з поворотною та поворотно-відкидною стулкою.

Митна вартість товару була визначена позивачем за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт від 01.01.2013 № 04/2013 (Т. 1, арк. 20 - 24);

- додаткову угоду № 1 до контракту (Т. 1, арк. 25 - 26);

- додаток № 3 до контракту (специфікацію) (Т. 1, арк. 27 - 29);

- платіжне доручення № 85 від 01.08.2013 (Т. 1, арк. 30);

- довідку про транспортні витрати від 31.07.2013 (Т. 1, арк. 31);

- документ, що підтверджує вартість страхування 817/1113 (Т. 1, арк. 32 - 33);

- прайс-лист виробника від 01/01/2013;

- накладну CMR 283491 (Т. 1, арк. 34);

- рахунок-фактуру (інвойс) 90191029 (Т. 1, арк. 35 - 46);

- довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 12.04.2013;

- інформацію про позитивні результати СЕС контролю товару;

- пакувальний лист 90191029;

- інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю органів Державної екологічної інспекції України "Екологічний контроль ввіз/вивіз дозволено";

- сертифікат походження товару;

- копію митної декларації країни відправлення 13SI00191325769192 (Т. 1, арк. 47);

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 100270000/2013/172490;

- рішення Укрметрстандарт від 31.07.2013.

Митна вартість товару була заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за деталі кріплення торгівельної марки "Internika", що використовуються в будівлях для зачинення вікон з поворотною та поворотно-відкидною стулкою на рівні 4,01 євро за 1 кг.

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності. Зокрема, відповідно до п. 5 контракту та інвойсу оплата товару повинна була здійснюватись через 10 днів після отримання інвойсу, а платіжне доручення щодо проведеної оплати надано не було. Крім цього, вартість товару та умови поставки товару в митній декларації країни відправлення не відповідали умовам поставки та фактурній вартості товару в інвойсі.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідач 02.08.2013 направив декларанту позивача електронне повідомлення про надання додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант позивача 02.08.2013 повідомив митницю про надання наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та додатково надав виписку з бухгалтерської документації; прайс-лист виробника; копію вантажно-митної декларації країни відправлення та технічну документацію виробника.

Рішенням Київської міжрегіональної митниці Міндоходів від 02.08.2013 № 100270000/2013/300189/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом до рівня 4,64 євро за 1 кг деталей кріплення торгівельної марки "Internika", що використовуються в будівлях для зачинення вікон з поворотною та поворотно-відкидною стулкою.

Коригування митної вартості товару стало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2013 № 100270000/2013/01470.

Позивач не погодився з вказаними рішеннями, при цьому товар було випущено у вільний обіг із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "Т.Б.М.-Україна", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.ст. 51, 53 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Стосовно встановлених відповідачем під час контролю правильності визначення митної вартості розбіжностей у товаросупровідних документах та додатково витребуваних відповідачем документів суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що витребувані відповідачем в рамках ст. 53 МК України додаткові документи були надані декларантом позивача ще в момент подання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/300189/2 та пояснень представника відповідача, метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту не застосовувався, оскільки надані документи для підтвердження митної вартості не містили всіх даних для підтвердження числових значень відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості внаслідок того, що позивачем нібито не було надано платіжні документи.

Разом з тим, суд критично ставиться до вищевказаних тверджень відповідача, оскільки факт надання документа, який підтверджував оплату (платіжне доручення № 85 від 01.08.2013), зафіксований у самому рішенні про коригування митної вартості товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/300189/2, де в закодованому числовому значенні згідно наказу Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» зазначено "3002 платіжне доручення № 85 від 01.08.2013" (Т. 1, арк. 14).

Суд звертає увагу, що сума специфікації до зовнішньоекономічного контракту від 01.01.2013 № 04/2013 становить 45 256,88 євро (Т. 1, арк. 29), сума інвойсу 90191029 становить 45 256,88 євро (Т. 1, арк. 46), і сума платіжного доручення № 85 від 01.08.2013 становить 45 256,88 євро (Т. 1, арк. 30), тобто митна вартість товару повністю ідентифікується наданими до митниці супровідними документами.

Суд також критично ставиться до тверджень відповідача про те, що вартість товару та умови поставки товару в митній декларації країни відправлення 13SI00191325769192 не відповідали умовам поставки та фактурній вартості товару в інвойсі 90191029, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, митна декларація відправника не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товару та подаються декларантом за власним бажанням. Митна декларація країни відправлення, згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, є додатковим документом, який може бути витребуваний митним органом за наявності підстав, передбачених законодавством. Тобто, позивач мав право подати митну декларацію країни відправлення добровільно на підтвердження заявленої митної вартості.

Так, на підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано копію митної декларації країни відправлення 13SI00191325769192 форми EXZ (Т. 1, арк. 47), яка за стандартами ЄС (ст. 109 регламенту Європейського парламенту і Ради (ЄС) № 450/2008 від 23.04.2008 «Про затвердження митного кодексу Співтовариства") передбачена при проведенні спрощеної процедури в режимі експорту та підтверджує тільки факт перетину кордону ЄС, в цій формі декларації не вказуються фінансові показники (фактурна вартість товарів, які експортуються).

Експортна декларація не є власністю імпортера, а належить експортерові та митним органам країни експорту. Вимога надання копії експортної декларацій може бути торговим бар'єром, тому саме специфікація та інвойс (рахунок-фактура), що спеціально виставляється покупцю, а не експортна декларація, мають надаватися для перевірки і підтвердження митної вартості товару імпортером.

Крім цього, суд звертає увагу, що з копії митної декларації країни відправлення 13SI00191325769192 (Т. 1, арк. 47) вбачається, що вага товару становить 11 476,688 кг, транспортний засіб АО 0601АК/АО 4759ХХ, що давало можливість митному органу чітко ідентифікувати та прийняти до уваги надані документи на підтвердження митної вартості за ціною договору.

У зв'язку з цим, доводи відповідача про неможливість зорієнтуватись у вартості товару та умовах поставки товару на підставі митної декларації країни відправлення 13SI00191325769192 та інвойсу 90191029 суд вважає непереконливими.

Відтак, суд не погоджується зі встановленою відповідачем неузгодженістю в даних випадках.

Враховуючи викладене, суд не може погодитись з доводами митниці про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товарів, судом не встановлено.

Відтак, заявлена позивачем митна вартість товару не є меншою, ніж ціна виробника.

Оскільки в судовому засіданні відповідачем не було допустимими доказами спростовано твердження позивача, що надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та підтверджують правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору на рівні 4,01 євро за 1 кг деталей кріплення торгівельної марки "Internika", що використовуються в будівлях для зачинення вікон з поворотною та поворотно-відкидною стулкою, є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки за результатами розгляду справи було спростовано доводи відповідача про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах, тому відсутні обставини, які унеможливлюють застосування першого методу визначення митної вартості товару.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/300189/2 та необхідність його скасування.

Щодо позовної вимоги про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару від 02.08.2013 № 100270000/2013/01470, то вона також підлягає задоволенню, оскільки підставою для відмови у митному оформленні стало прийняття рішення коригування митної вартості товару.

Скасування рішення про коригування митної вартості товару має наслідком скасування і картки відмови.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/300189/2 за шостим методом, а тому вимоги щодо визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/01470 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 у справі № 826/13313/13-а (колегія суддів у складі головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.) за апеляційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2013 у справі за позовом ТОВ "Т.Б.М.-Україна" до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2013 № 100270000/2013/300145/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару від 17.07.2013 № 100270000/2013/01358.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 02.08.2013 № 100270000/2013/300189/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.08.2013 № 100270000/2013/01470.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 240,87 грн. (двісті сорок грн. 87 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" (код ЄДРПОУ 31111213) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Київської міжрегіональної митниці Міндоходів за рахунок бюджетних асигнувань.

5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 1 519,44 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять грн. 44 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Київської міжрегіональної митниці Міндоходів за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2013.