Постанова № 36239786, 18.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

ss="fs104">

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 року № 810/4894/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Лапія С.М.,

при секретарі – Пилипчук В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Белактріс» до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій щодо складання опису майна,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Белактріс» звернулось до суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправними дії відповідача щодо складання опису майна позивача під податкову заставу за податковою вимогою від 19.06.2013 №185-19 про сплату податкового боргу в сумі 595 080,83 грн., визнати протиправною та скасувати дану податкову вимогу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що дії посадових осіб Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо складання опису майна позивача під податкову заставу за податковою вимогою від 19.06.2013 №185-19 про сплату податкового боргу у сумі 595 080,83 грн. є протиправними, оскільки сума податкового боргу є неузгодженою, так як податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 18.02.2013 №0000112203, на підставі якого визначено податковий борг, оскаржується у судовому порядку.

Позивач також наголошує, що неодноразово листами повідомляв відповідача як про намір оскаржувати податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 18.02.2013 №0000112203, так і про відкриття провадження по справі.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався.

На підставі ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

У період з 28.01.2013 по 01.02.2013 посадовими особами Броварської ОДПІ Київської області ДПС, яку реорганізовано у Броварську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Белактріс» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП «Київжитлоспецсервіс» і ТОВ «Оксі Консалтинг» за період із 01.03.2012 по 30.11.2012.

За результатами перевірки складено Акт від 07.02.2013 №86/22-5/35612272, на підставі якого Броварською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 №0000112203, яким ТОВ «Белактріс» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 588 153, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 №0000112203 залишено без змін.

Після отримання рішення про результати розгляду скарги ГУ Міндоходів Київської області ТОВ «Белактріс» листом від 29.05.2013 повідомило Броварську ОДПІ про намір оскаржувати податкове повідомлення-рішення у судовому порядку та 24.07.2013 подало до Київського окружного адміністративного суду позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 18.02.2013 №0000112203.

Суд прийняв до розгляду адміністративний позов і у межах справи №810/3932/13-а 26.07.2013 виніс ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав ТОВ «Белактріс» строк для усунення недоліків позовної заяви до 02.09.2013.

ТОВ «Белактріс» листом від 05.08.2013 №05/08/2 повідомило про цей факт Броварську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

У зв’язку з виконанням ТОВ «Белактріс» вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 відкрито провадження по справі №810/3932/13-а та призначено засідання на 12.09.2013 на 12:00.

ТОВ «Белактріс» 24.07.2013 отримало податкову вимогу Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 19.06.2013 №185-19 про сплату податкового боргу у сумі 595 080 83 грн., надіслану листом від 03.07.2013.

Підставою звернення до суду стали дії Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, посадова особа якої 10.09.2013 прибула до офісного приміщення ТОВ «Белактріс» з метою опису майна під податкову заставу за податковою вимогою від 19.06.2013 №185-19 про сплату податкового боргу в сумі 595 080,83 грн. та склала акт про відмову в проведенні опису майна для податкової застави.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України.

Згідно п.14.1.153 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що податкова вимога надсилається тільки у разі узгодження суми грошового зобов’язання.

Згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набуття судовим рішенням законної сили.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 18.02.2013 №0000112203 позивачем оскаржено до Київського окружного адміністративного суду (справа №810/3932/13-а), сума визначеного ним податкового боргу згідно п.56.18 ст.56 ПК України вважається неузгодженою.

Щодо строків оскарження податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, суд зазначає наступне.

Статтею 102 ПК України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

З урахуванням викладеного та вимог ст. 102 ПК України платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

У той же час, абз. 2 п. 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що в разі, коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

При цьому згідно абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, п. 56.18 ст. 56 ПК України безпосередньо врегульовано застосування строків оскарження податкового повідомлення-рішення до суду, а саме:

- визначено тривалість строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення (1095 днів);

- визначено момент початку перебігу строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення (з моменту отримання такого рішення);

- визначено підставу і межі продовження тривалості зазначеного строку в разі застосування платником податку досудового врегулювання спору у вигляді процедури адміністративного оскарження (на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги).

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами 4 та 5 ст. 99 КАС України.

Пункт 56.18 ст. 56 ПК України є нормою, яка регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

Отже, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору – процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

Слід зазначити, що відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зазначений пункт ПК України встановлює місячний строк для оскарження податкових повідомлень-рішень, який, за змістом цієї норми, починає перебіг з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

При цьому п. 56.19 ст. 56 ПК України регулює ті самі правовідносини, що й абз. 2 п. 56.18 цієї ж статті. Пряме їх порівняння свідчить, що обидва правила повинні застосовуватися у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження.

Водночас п. 56.18 ст. 56 ПК України визначає, що строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Натомість, п. 56.19 ст. 56 ПК України визначає, що місячний строк для оскарження в суді податкового повідомлення-рішення лише починає перебіг від дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Тобто, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України строк судового оскарження продовжується на час процедури адміністративного оскарження, в той час як згідно з п.56.19 цей строк під час відповідної процедури ще не почав перебігу.

Крім того, якщо п. 56.18 ст. 56 ПК України визначає строк судового оскарження податкових повідомлень-рішень шляхом відсилання до строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, то п. 56.19 ст. 56 цього Кодексу прямо передбачає, що відповідний строк становить один місяць.

Отже, вказані положення ПК України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному.

За таких обставин пункти 56.18 та 56.19 ст. 56 ПК України не можуть застосуватися одночасно, натомість, перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм.

Пункти 56.18 та 56.19 ст. 56 ПК України містяться у одному і тому самому нормативно-правовому акті, прийняті одночасно і регулюють ті самі відносини.

Тому суперечність між ними не може бути розв'язана за рахунок застосування загальновизнаних прийомів тлумачення законодавчих норм (надання переваги нормі, яку прийнято пізніше або яка є спеціальною). Отже, вони припускають неоднозначне (множинне) трактування змісту права платників податків на судове оскарження рішень про нарахування грошових зобов'язань у частині тривалості й початку перебігу строків для відповідного оскарження.

У цій ситуації підлягає застосуванню п. 56.21 ст. 56 ПК України, яким визначено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладене, при вирішенні питання щодо строків судового оскарження рішень податкових органів, якими визначено податкові зобов’язання, підлягає застосуванню п. 56.18 ст. 56 ПК України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць).

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України викладеною у листі від 10.02.2011 р. N 203/11/13-11.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Оскільки відповідачем не заперечувалось оскарження податкового повідомлення-рішення від 18.02.2013 №0000112203 у судовому порядку, яким визначено зобов’язання, про сплату якого Броварською ОДПІ Київської області ДПС прийнято податкову вимогу від 19.06.2013 №185-19, дана податкова вимога є протиправною та винесеною з порушенням норм податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 34,41 грн. (платіжне доручення від 10.09.2013 №1438), які підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 19.06.2013 №185-19 про сплату податкового боргу в сумі 595 080,83 грн.

Визнати протиправними дії Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області щодо складання опису майна позивача під податкову заставу за податковою вимогою від 19.06.2013 №185-19 про сплату податкового боргу в сумі 595 080,83 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на товариства з обмеженою відповідальністю «Белактріс» (ідентифікаційний код 35612272) судові витрати в сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.