Постанова № 36239249, 27.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

Дата ухвалення
27.11.2013
Номер справи
826/14913/13-а
Номер документу
36239249
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2013 року 17:41 № 826/14913/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Протасова С.В. відповідача - Гаврилюк М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ-ТЕС»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів м. Києвапро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 вересня 2013 року № 0004562201, № 0004572201, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 вересня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМ-ТЕС» (далі - ТОВ «СІМ-ТЕС») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 вересня 2013 року № 0004562201, № 0004572201.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «КЛУБ С», ТОВ «Регіонметал захід», ТОВ «ТРУ КАМ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД», ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ», що підтверджується складеними за результатами їх діяльності первинними документами.

Позивач також зазначає, що його контрагенти на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьому, на думку позивача, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, він не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СІМ-ТЕС» (код ЄДРПОУ 35677062) зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 14 січня 2008 року, запис в ЄДР № 10741020000028432. Місцезнаходження ТОВ «СІМ-ТЕС»: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7, кв. 1.

ТОВ «СІМ-ТЕС» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01 лютого 2008 року за № 32208 та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно зі свідоцтвом від 09 липня 2007 року № 100051651 позивач станом на момент проведення перевірки мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 352102926595).

До видів діяльності ТОВ «СІМ-ТЕС» за КВЕД відносяться: 42.21 Будівництво трубопроводів, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.21 Електромонтажні роботи, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СІМ-ТЕС» (код ЄДРПОУ 35677062) щодо взаємовідносин з ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ» (код ЄДРПОУ 35977843), ТОВ «Регіонметал захід» (код ЄДРПОУ 37853780), ТОВ «ТРУ КАМ» (код ЄДРПОУ 38320081), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД» (код ЄДРПОУ 38319715), ПП «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572), ТОВ «КЛУБ С» (код ЄДРПОУ 36352656) за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2013 року, за результатами якої складено акт від 27 серпня 2013 року № 743/22-01/35677062.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 642 976, 54 грн., у тому числі: за півріччя 2012 рік на суму 158 141, 00 грн., за 9 місяців 2012 року на суму 516 970, 00 грн., за 2012 рік на суму 642 977, 00 грн.;

- пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.7, пункту 201.8, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1524060,32 грн., у тому числі: за червень 2012 року на суму 150610,00 грн., за липень 2012 року на суму 90264,00 грн., за серпень 2012 року на суму 69667,00 грн., за вересень 2012 року на суму 181812,00 грн., за грудень 2012 року на суму 120006,00 грн., за січень 2013 року на суму 23127,00 грн., за лютий 2013 року на суму 471765,00 грн., за березень 2013 року на суму 87003,00 грн., за травень 2013 року на суму 121667,00 грн.

02 вересня 2013 року позивачем подано до податкового органу письмові заперечення за № 02/09/13 на акт перевірки від 27 серпня 2013 року № 743/22-01/35677062, за результатами розгляду яких відповідачем рішенням від 09 вересня 2013 року № 3418/10/2201 висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 27 серпня 2013 року № 743/22-01/35677062 заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва винесені:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 вересня 2013 року № 0004562201, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог 139.1.9 пункту139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ «СІМ-ТЕС» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 964 465, 50 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 642 976,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 321 488, 50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11 вересня 2013 року № 0004572201, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.7, пункту 201.8, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «СІМ-ТЕС» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 905 075, 40 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1 524 061, 32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 381 015, 08 грн.

Незгода з вказаними рішеннями обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ТОВ «СІМ-ТЕС», виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу ( п. 138.6 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України;

- виключено;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення були винесені податковим органом внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ» (код ЄДРПОУ 35977843), ТОВ «Регіонметал захід» (код ЄДРПОУ 37853780), ТОВ «ТРУ КАМ» (код ЄДРПОУ 38320081), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД» (код ЄДРПОУ 38319715), ПП «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572), ТОВ «КЛУБ С» (код ЄДРПОУ 36352656) в періоді, що перевірявся.

В підтвердження права на формування податкового кредиту та права на формування валових витрат позивачем надано суду:

- договір підряду № 37 від 28 серпня 2012 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ТОВ «Регіонметал-Захід» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов'язується у встановлені строки власними силами та силами залучених Підрядником організацій виконати на об'єкті і здати Замовнику наступні роботи, а саме: монтаж силових мереж електропостачання, монтаж щитового обладнання. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірну ціну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за вересень 2012 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, рахунок на оплату та податку накладну;

- договір підряду № 14 від 24 травня 2012 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ПП «Унісон Дизайн» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати монтаж кабеля (монтажні роботи) з матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірні ціни за вересень 2012 року, додаткові угоди № 1, № 2, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, рахунки на оплату, банківські виписки по рахунку ТОВ «СІМ-ТЕС»;

- договір підряду № 118 від 21 листопада 2012 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ТОВ «Дельта КЛ» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати монтаж кабеля (монтажні роботи) з матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: додаткові угоди № 1, № 2, договірні ціни, податкові накладні, акти надання послуг, рахунки на оплату;

- договір підряду № 51 від 30 жовтня 2012 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ТОВ «ТРУ КАМ» (Підрядник), за умовами якого Підрядник у встановлені строки власними силами та силами залученими Підрядником організацій виконує на об'єкті наступні роботи, а саме: монтажно-сантехнічні роботи; електромонтажні роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірні ціни, податкові накладні, довідка про вартість будівельних робіт/та витрати/ за грудень 2012 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, рахунки на оплату;

- договір підряду № 51 від 24 квітня 2013 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» (Підрядник), за умовами якого Підрядник у встановлені строки власними силами та силами залученими Підрядником зобов'язується виконати роботи по прокладанню кабелю монтажні роботи) з матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірні ціни, податкові накладні, довідка про вартість будівельних робіт/та витрати/ за травень 2013 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, рахунки на оплату;

- договір підряду № 51 від 24 квітня 2013 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ТОВ «КЛУБ С» (Підрядник), за умовами якого Підрядник у встановлені строки власними силами та силами залученими Підрядником зобов'язується виконати роботи по прокладанню кабелю монтажні роботи) з матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірні ціни, податкові накладні, довідка про вартість будівельних робіт/та витрати/ за травень 2013 року, акти про надання послуг.

Однак, вказані документи, судом не приймаються, як належні докази, з огляду на наступне.

З досліджених вище договорів та доданих до них документів вбачається, що вони від імені ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ», ТОВ «Регіонметал захід», ТОВ «ТРУ КАМ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД», ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «КЛУБ С» підписані ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та відповідно ОСОБА_8

Відповідачем в підтвердження нікчемності укладених позивачем з ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ» (код ЄДРПОУ 35977843), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД» (код ЄДРПОУ 38319715) правочинів надано письмові докази, а саме: протоколи допиту свідків ОСОБА_3 (директора ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ») та ОСОБА_6 (директора ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД»), відповідно до яких осатанні пояснили що до діяльності вказаних підприємств ніякого відношення не мають, нікого від свого імені на ведення господарської діяльності та реєстрації не уповноважували, бухгалтерської звітності не вели, податкової звітності до податкового органу не подавали.

Окрім цього, з вироку Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/22932/13-к від 24 вересня 2013 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.205 КК України. Як вбачається зі змісту вказаного судового рішення ОСОБА_9 за попередньою змовою з невстановленими особами зареєстрував ТОВ «ТРУ КАМ» на ім'я ОСОБА_10 без мети здійснення підприємницької діяльності.

Протягом 2012 - 2013 років на рахунок ТОВ «Тру Кам» (код ЄДРПОУ 38320081) від підприємств реального сектору економіки були перераховані грошові кошти, як оплата за начебто виконані роботи (послуги), поставку товарів, хоча підприємницьку діяльність фактично не здійснювали.

Окрім цього, з акту перевірки позивача встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва складено акти від 15 січня 2013 року № 134/22-40/1520/37853780 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Регіонметал захід» (код ЄДРПОУ 37853780)», від 06 червня 2013 року № 1800/2220/38320081 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРУ КАМ» (код ЄДРПОУ 38320081)», від 20 червня 2013 року № 134/22-20/35977843 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ» (код ЄДРПОУ 35977843)», від 20 червня 2013 року № 133/22-40/38319715 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД» (код ЄДРПОУ 38319715) за період з 01 серпня 2012 року по 31 травня 2013 року», від 24 липня 2013 року № 481/22-90/36352656 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КЛУБ С» (код ЄДРПОУ 36352656) за період з 01 червня 2012 року по 31 березня 2013 року», від 17 січня 2013 року № 165/2240/34795572 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572) за період червень, вересень, жовтень 2012 року», якими встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення пунктів 185.1,188.1,187.1 статей 185, 188, 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що наявність у позивача документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (податкові накладні) та формування валових витрат (акти здачі-прийняття робіт) виданні вказаними вище контрагентами позивача не є безумовною підставою для віднесення їх сум до валових витрат, оскільки відомості зазначені в них не підтверджені як під час перевірки податковим органом, так і під час розгляду вказаної адміністративної справи та є такими, що не можливо ідентифікувати для використання в межах господарської діяльності позивача.

Отже, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених фактів, суд вважає, що належним чином оформлені (підписані невідомими особами) документи не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг та поставленого товару.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Окрім цього, за вказаних вище обставин судом до спірних правовідносин не може бути застосовано рішення Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03, 2009), у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (заява № 6689/03, 2010 рік), у справі «Інтерсплав проти України» (заяви 803/02, 2007 рік), на які посилається позивач, з огляду на таке.

Виходячи зі змісту зазначених рішень, до відповідальності не може бути притягнуто фізичну або юридичну особу, якщо не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування про яке компанія-заявник знала чи могла знати.

З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що відповідачем ставиться під сумнів виконання контрагентами позивача робіт за договорами підряду саме ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ», ТОВ «Регіонметал захід», ТОВ «ТРУ КАМ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД», ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «КЛУБ С», а також підписання посадовими особами вказаних товариств первинних та бухгалтерських документів, які дають право позивачу на формування податкового кредиту та валових витрат.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд вважає, що вказані документи за вказаних обставин позивач не міг отримати від ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ», ТОВ «Регіонметал захід», ТОВ «ТРУ КАМ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД», ПП «Унісон Дизайн», ТОВ «КЛУБ С», послуги за договорами виконанні іншою юридичною чи фізичною особою, тому в діях ТОВ «СІМ-ТЕС» вбачається шахрайство стосовно системи оподаткування в розумінні рішення Європейського суду з прав людини у вищевказаних справах , про яке позивач був обізнаний.

Також, виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Згідно п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана Державною податковою службою для забезпечення її діяльності визначені ст. 72 ПК України.

Зокрема, відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України податковою службою використовується інформація від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) в державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).

Враховуючи викладене, використання податковим органом під час проведення перевірки та складання за її результатами висновку матеріалів досудового слідства, що здійснюється органами податкової міліції, а також інформації викладеної в актах (довідках) перевірок (звірок) інших платників податків є правомірним, оскільки вони підтверджують або спростовують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється та отримані у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2013 року № 0004562201, № 0004572201 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому, скасуванню не підлягають.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ-ТЕС» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.12.2013 р.

Попередній документ : 36239246
Наступний документ : 36239252