Постанова № 36239031, 12.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ss="fs90"> 12 грудня 2013 року 810/6696/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Сюр В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Адітум Маркет" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Адітум Маркет" з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача, що виявились у проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року та складанні за результатами перевірки акта від 18.05.2011 № 622/23-3/33558727.

Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача привести дані особового рахунку позивача згідно з його податковою декларацією за лютий 2011 року, а саме: податкові зобов'язання у сумі 308490,00 грн., податковий кредит у сумі 306283,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, на його думку, перевірку податковим органом проведено незаконно, з порушенням вимог Податкового кодексу України, висновки посадових осіб податкового органу, викладені в акті перевірки є незаконними і це завдає шкоду діловій репутації позивача. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що вважає позов безпідставним: дії податкового органу щодо проведення перевірки позивача є правомірними; жодних рішень, якими б позивачу визначались податкові зобов’язання, податковий орган не приймав, змін до картки особового рахунку платника податків за результатами перевірки не вносив; акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, тому не підлягає оскарженню; автоматизовані системи органу доходу і зборів вміщують всю службову інформацію, одержану податковими органами за результатами перевірки, ця інформація не визначає податкових зобов’язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю. Таким чином, податковий орган стверджував, що права позивача податковим органом не порушено, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Приватне акціонерне товариство "Адітум Маркет" є юридичною особою, що зареєстрована 24.05.2005 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

У травні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності декларування показників, задекларованих в декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року (акт перевірки від 18.05.2011 № 622/23-3/33558727).

За результатами перевірки посадові особи органу доходів і зборів дійшли висновку про порушення вимог:

частини п’ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні та продажу товарів (послуг);

статті 185 Податкового кодексу України, що виявилось у відсутності об’єкту оподаткування при придбанні та продажі товару (послуг) за лютий 2011 року.

Висновки органу доходів і зборів пов’язуються з оцінкою господарських операцій, які здійснювались між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Строй". Посадові особи податкового органу за результатами перевірки дійшли висновку, що господарські операції мали безтоварний характер, адже контрагент не має адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов’язань, в нього відсутні основні засоби, нерухомість, виробничі потужності, трудові ресурси тощо.

Судом встановлено, що Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області жодних податкових повідомлень-рішень, якими б зменшувались чи збільшувались грошові зобов’язання позивача або застосовувались до нього штрафні (фінансові) санкції, не приймала.

Згідно з даними витягу зі зворотного боку облікової картки платника податків жодних записів про збільшення чи зменшення податкових зобов’язань позивача за наслідками перевірки, результати якої оформлено актом від 18.05.2011 № 622/23-3/33558727, податковим органом не вчинялось. Ці обставини також підтвердив представник податкового органу у судовому засіданні./P>

Під час судового розгляду позивач не зміг надати суду пояснення в чому саме полягає порушення прав позивача, тобто які саме юридичні наслідки рішень, дій чи бездіяльності податкового органу у контексті його прав чи обов’язків як платника податків суд має усунути. Позивач в обґрунтування права на позов зазначив, що вбачає порушення своїх прав у тому, що за результатами перевірки підрозділи податкової служби будуть здійснювати перевірку його контрагентів, визначати їм податкові зобов’язання та застосовувати до них штрафні (фінансові) санкції.

Даючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для посадових осіб органів доходів і зборів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (ст. 83 ПКУ).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п.86.7 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником контролюючого органу (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, саме податкове повідомлення-рішення є адміністративним актом (рішенням суб’єкта владних повноважень), з яким пов’язується виникнення правових наслідків щодо платника податків.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, у розумінні частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається таке владне рішення (дія), які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов’язковий характер і породжують певні правові наслідки.

Акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, не підлягають розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, оскільки вони не мають обов’язкового характеру.

В даній справі судом встановлено, що факт порушення прав позивача в спірних правовідносинах відсутній.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 грудня 2013 р.