Ухвала суду № 36238832, 20.12.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

20 грудня 2013 р. Справа № 902/246/13-г

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представника позивача (стягувача): Златогурського В.О.- довіреність №б/н від 04.02.2013р., паспорт НВ613280 виданий Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області 21.09.2011 року;

представника відповідача (боржника): Мартинюка Н.Р., довіреність №б/н від 21.06.2013р.;

представника (ВДВС Крижопільського РУЮ): Барабаша О.М., посвідчення №00313,

розглянувши скаргу приватного підприємства "Поділля-Енергомонтаж" (29000, м. Хмельницький, вул. Калнишевського, 2 )

про визнання незаконною постанови відділу державної виконавчої служби Крижопільського районного управління юстиції від 17.10.2013р.

у справі за позовом: приватного підприємства "Поділля-Енергомонтаж" (29000, м. Хмельницький, вул. Калнишевського, 2 )

до: приватного підприємства "Кряж" (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16-б; м. Вінниця, вул. Максимовича, 4)

про стягнення 633697 грн 72 коп.,

В С Т А Н О В И В :

25.11.2013р. до господарського суду Вінницької області надійшла скарга №б/н від 22.11.2013 р. приватного підприємства "Поділля-Енергомонтаж" про визнання незаконною постанови відділу державної виконавчої служби Крижопільського районного управління юстиції від 17.10.2013р.

Подана скарга мотивована наступним.

18.11.2013р. на поштову адресу стягувача (скаржника) надійшла постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Крижопільського районного управління юстиції Слободяна І.М. про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу по справі №902/246/13-г з посиланням на п. 8 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", якою стягувачу було повернуто наказ господарського суду Вінницької області №902/246/13-г, виданий 16.04.2013 р., про стягнення з боржника приватного підприємства "Кряж" 602980 грн 34 коп. Державний виконавець мотивував вчинену дію та винесену постанову виконанням боржником рішення по справі №902/246/13-г в повному обсязі.

Однак, вжитими заходами головного державного виконавця Слободяна І.М. по виконанню наказу по справі №902/246/13-г позивач отримав на банківський рахунок грошові кошти лише в сумі 113187 грн 19 коп.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що рішення по справі №902/246/13-г фактично невиконано в повному обсязі, скаржник просить суд визнати незаконною постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Крижопільського районного управління юстиції Слободяна І.М. про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу по справі №902/246/13-г.

Ухвалою суду від 27.11.2013р. вищевказану скаргу №б/н від 22.11.2013р. призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.12.2013р.

12.12.2013р. ухвалою суду розгляд скарги відкладено до 20.12.2013р. через не подання відповідачем (боржником) та відділом державної виконавчої служби Крижопільського районного управління юстиції витребуваних доказів, необхідних для вирішення даної скарги по суті.

До початку розгляду скарги по суті представником позивача (Златогурський В.О.) до суду подано клопотання вх. 08-46/15269/13 від 19.12.2013р., в якому він підтримав вимоги, викладені в скарзі в повному обсязі та просив суд винести окрему ухвалу управлінню Державної казначейської служби у Крижопільському районі у зв'язку із протиправністю дій посадових осіб даної служби щодо неперерахування останньому коштів в сумі 489793 грн 15 коп. (а.с. 148).

Суд, розглянувши дане клопотання позивача, дійшов висновку про його відхилення в частині вимоги щодо винесення окремої ухвали управлінню Державної казначейської служби у Крижопільському районі, оскільки процесуальний закон не передбачає можливості судового реагування в порядку ст. 90 ГПК України на підставі клопотання сторони. Більше того, оцінку діям казначейської служби вже надано прокуратурою Крижопільського району та Державною казначейською службою України, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні листи даних органів (а.с. 134, 149-150).

В ході розгляду скарги по суті представник позивача (стягувача) подану скаргу підтримав, просив суд її задовольнити з підстав, заявлених у ній.

Натомість представники відповідача (боржника) та відділу державної виконавчої служби Крижопільського районного управління юстиції висловили заперечення щодо скарги. Додатково зазначили, що органом ДВС вжито всіх необхідних заходів для виконання рішення по справі №902/246/13-г в повному обсязі, відтак, на їхню думку, постанова винесена правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги і її вирішення по суті, суд дійшов висновку, що скарга стягувача обґрунтована належним чином, а тому підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

29.03.2013 року у справі №902/246/13-г за позовом приватного підприємства "Поділля-Енергомонтаж" до приватного підприємства "Кряж" про стягнення 633697 грн 72 коп. винесено рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з приватного підприємства "Кряж" на користь приватного підприємства "Поділля-Енергомонтаж" 625158 грн 97 коп. основного боргу; 5544 грн 51 коп. пені; 4727 грн 22 коп. 3% річних та 12708 грн 61 коп. витрат зі сплати судового збору. В задоволенні 15 грн 19 коп. пені відмовлено (а.с. 74-77).

16.04.2013 року на виконання вищевказаного рішення у справі №902/246/13-г видано відповідний наказ (а.с. 82).

13.05.2013р. головним державним виконавцем Крижопільського РУЮ Слободяном І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного наказу суду від 16.04.2013р. (а.с. 87).

Поряд з цим, постановою відділу державної виконавчої служби Крижопільського районного управління юстиції від 17.10.2013 р. закінчено виконавче провадження з виконання наказу по справі №902/246/13-г на підставі п. 8 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», із зазначенням у мотивувальній частині: «Рішення виконано в повному обсязі» (а.с. 120).

Як свідчать матеріали справи відділом державної виконавчої служби Крижопільського районного управління юстиції було передано до управління Державної казначейської служби у Крижопільському районі платіжні доручення №2312 від 14.10.2013р. на суму 70181 грн 82 коп. та №2337 від 15.10.2013р на суму 419611 грн 33 коп. (а.с. 134).

Згідно із п.п. 12.1, 12.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Станом на момент звернення стягувача (скаржника) до суду зі скаргою вказані вище кошти на його банківський рахунок надійшли лише частково в сумі 113187 грн 19 коп., решта коштів, стягнутих за рішенням суду від 29.03.2013р., згідно пояснень органу ДВС знаходяться на виконанні в управлінні Державної казначейської служби у Крижопільському районі.

На запит суду від 12.12.2013р. до управління Державної казначейської служби у Крижопільському районі щодо надходження коштів від приватного підприємства "Кряж" (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16-б; м. Вінниця, вул. Максимовича, 4, код ЄДРПОУ 13333298) для проведення розрахунків із приватним підприємством "Поділля-Енергомонтаж" (29000, м. Хмельницький, вул. Калнишевського, 2, код ЄДРПОУ 36397833) згідно наказу господарського суду Вінницької області від 16.04.2013р. у справі №902/246/13-г за платіжними дорученнями №2312 від 14.10.2013р. на суму 70181 грн 82 коп. та №2337 від 15.10.2013р. на суму 419611 грн. 33 коп. (ухвала від 12.12.2013р. а.с. 144-145), листом- відповіддю №02-70/1735 від 19.12.2013р. останнє повідомило суд, що на розрахунковий рахунок № 37312001004833, який відкритий на ВДВС Крижопільського РУЮ, зараховано кошти в сумі 200000 грн згідно документа №17731 від 09.10.2013 з розрахункового рахунку № 26006013000144 приватного підприємства "Кряж" як погашення боргу згідно зведеного виконавчого провадження. Крім того, також на розрахунковий рахунок № 37312001004833, що відкритий на ВДВС Крижопільського РУЮ зараховано кошти в сумі 1194501,11грн згідно документа №17742 від 11.10.2013 з розрахункового рахунку №26006013000144 від приватного підприємства "Кряж" як погашення боргу згідно зведеного виконавчого провадження. Однак для проведення розрахунків з якими підприємствами передбачалось надходження коштів управлінню Державної казначейської служби України у Крижопільському районі не відомо (а.с. 152).

Відтак, матеріали даної справи підтверджують, що орган ДВС контроль за виконанням наказу суду від 16.04.2013р. по справі №902/246/13-г щодо виконання його в повному обсязі на підставі вказаних платіжних доручень №17731 від 09.10.2013р. та №17742 від 11.10.2013р. не здійснив, при цьому закінчивши виконавче провадження без його фактичного виконання в повному обсязі.

Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 45 ГПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, рішення господарського суду Вінницької області від 29.03.2013 р. фактично та в повному обсязі не виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначені права та обов'язки державних виконавців, які зобов'язані вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у тому числі:

- здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом (ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Згідно із ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 12.28 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, контроль за перерахуванням коштів з рахунків покладається на керівника органу ДВС.

Вказаний пункт Інструкції кореспондується з ч. 1 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Враховуючи викладене, орган ДВС закінчив виконавче провадження без фактичного виконання рішення суду щодо стягнення на користь позивача (стягувача) грошових коштів згідно наказу від 16.04.2013р. по справі №902/246/13-г, не вжив відповідних заходів, передбачених законодавством щодо контролю за своєчасністю й повнотою здійснення перерахування, спонукання перерахування коштів управлінням Державної казначейської служби у Крижопільському районі, порушивши вимоги п. 8 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Отже, посилання органу ДВС на те, що його дії відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними, а відтак не заслуговують на увагу.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу Службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та Законами України.

Як наголошується у п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до статті 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) за результатами розгляду скарги на бездіяльність органів Державної виконавчої служби господарським судом виноситься ухвала, якою він зобов'язує відповідний орган здійснити певні виконавчі дії, якщо останній ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Таким чином, органом ДВС без наявності правових підстав закінчено виконавче провадження з виконання наказу по справі №902/246/13-г. Такі дії суд розцінює як передчасні, оскільки фактичного виконання в повному обсязі рішення суду як того вимагає Закон не відбулося.

З огляду на що, суд дійшов висновку про невідповідність постанови органу ДВС вимогам діючого законодавства, а тому наявні підстави для визнання її недійсною (незаконою).

Згідно ч.2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на вказане, керуючись ст. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу приватного підприємства "Поділля-Енергомонтаж" про визнання незаконною постанови відділу державної виконавчої служби Крижопільського районного управління юстиції від 17.10.2013р. задовольнити.

Визнати недійсною (незаконною) постанову відділу державної виконавчої служби Крижопільського районного управління юстиції від 17.10.2013р. про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу по справі №902/246/13-г від 16.04.2013р.

Копію ухвалу надіслати учасника процесу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук.7 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Калнишевського, 2 )

3-5 - відповідачу (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16-б; м. Вінниця, вул. Максимовича, 4; офіс 407; бульвар Свободи, 2, м. Вінниця, 21018)

6 - ВДВС Крижопільського РУЮ (вул. К. Маркса, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600)