Постанова № 36238691, 18.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 року Справа № 904/5729/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бєляєва Т.М, представник, довіреність № 26/28-06 від 02.01.13;

від відповідача: Костюченко В.П, представник, довіреність № 8 від 08.01.13.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 року у справі № 904/5729/13

за позовом комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 934 790, 17 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради з позовом про стягнення боргу у сумі 2 133 187,60грн, пені у сумі 752 801,97 грн. і 3% річних у сумі 48800,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались невиконанням відповідачем умов договору № 2692 від 10.02.2005 року з оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з червня 2011 року по травень 2013 року.(а.с. 2-4, 73-75)

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради позов не визнало і зазначило, що матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку заборгованості.(а.с. 104)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 року (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено: стягнуто з комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на користь комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради заборгованість у сумі 2 133 187,60 грн, пеню у сумі 752 801,97 грн, 3% річних у сумі 48 800,60грн, витрати на сплату судового збору у сумі 58 695,80грн. (а.с. 128-132)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 року за апеляційною скаргою комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, де поставлено питання про зміну рішення, а саме: в частині стягнення пені у сумі 752 801, 97 грн. відповідач просить відмовити. Посилання зроблені на слідуючі доводи:

- послуги, що надає позивач не є комунальними, отже, у даних правовідносинах слід застосувати Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань";

- в зв'язку з важким фінансовим станом підприємства, слід зменшити розмір пені до 61 118,15 грн. (а.с. 141-143,175-176, 213-215)

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, та представника комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, яка заперечувала проти цього, перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити на таких підставах.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.02.2005 року між комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради та комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради укладено договір на надання послуг водопостачання та водовідведення № 2692, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, а відповідач (абонент) - оплачувати надані послуги.

Згідно з пунктом 5.3 договору розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов'язаний оплатити вказані послуги до 10 числа місяця наступного за розрахунковим. (а.с. 9-21)

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимоги про стягнення боргу у сумі 2 133 187,60 грн, пені у сумі 752 801,97 грн. та 3% річних у сумі 48 800,60 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі оскаржує рішення лише в частині стягнення штрафу у сумі 752 801,97 грн.

Даний договір укладений на підставі Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 року № 65.

Вказаний наказ втратив чинність із прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008 року, яким затверджені в новій редакції Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

10.01.2002 року було прийнято Закон Україну "Про питну воду та питне водопостачання", яким визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання (сукупності технічних засобів, включаючи мережі, споруди устаткування), та що підлягав застосуванню у відповідних правовідносинах; існуючі нормативно-правові акти належало привести у відповідність з цим Законом.

Згідно зі статтею 19 Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору; договір про надання послуг з питного постачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами. Підприємством питного водопостачання є суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного постачання, а споживачами питної води -юридичні або фізичні особи, які використовують питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Надання комунальних послуг по забезпеченню фізичних та юридичних осіб водою (холодною, гарячою), водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням та ін. відбувається відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" .

Пунктом 1 цього Закону передбачено, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається із тексту Закону, надання комунальних послуг передбачено на задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, при цьому законодавець не перелічує і не обмежує коло цих потреб.

Таким чином, на думку судової колегії відповідач, як споживач комунальних послуг, є також суб'єктом правовідносин, які виникають в сфері надання та споживання комунальних послуг.

Постановою Верховного Суду України від 16.04.2013 року у справі № 18/957/12 встановлено, що спеціальним нормативним актом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги, є Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Відповідно до статті 1 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розміні одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Крім того, згідно пункту 6.2 договору на надання послуг водопостачання і водовідведення за несвоєчасну оплату послуг водопостачання і водовідведення в строк, вказаний в пункті 5.3 договору, абонент зобов'язаний сплатити водоканалу, крім суми заборгованості пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочки. Пеня нараховується починаючи з 11 числа місяця, слідуючого за звітним.

За неналежне виконання зобов'язання за договором по оплаті вартості поставленого природного газу позивачем нараховано відповідачу, а судом першої інстанції стягнено пеню у сумі 752 801,97 грн.

Згідно статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Дана стаття застосовується судом незалежно від наявності клопотання про зменшення суми штрафу.

Перевіривши всі доводи сторін і врахувавши всі істотні обставини, а також інтереси обох сторін, що заслуговують на увагу, судова колегія вважає, що нарахований позивачем штраф у сумі 752 801,97 грн. є неправомірно великий і суд першої інстанції мав можливість прийняти рішення про його зменшення. При цьому слід було врахувати, що правила частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, на що орієнтував суди Вищий господарський суд України своїм листом від 07.04.2008 року № 01-8/211, що не було враховано судом першої інстанції.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, що порушив зобов'язання, апеляційний господарський суд враховував його тяжкий фінансовий стан, оскільки останній має велику заборгованість перед Пенсійним фондом та НАК "Нафтогаз України".

Заборгованість відповідача виникла в результаті наявності дебіторського боргу у сумі 221435 тис. грн, яка утворилась в результаті невиконання своїх зобов'язань абонентами відповідача, в основному населенням та бюджетними організаціями.

Апеляційна інстанція вважає необхідним врахувати вказані обставини і використати своє право, надане законом, на зменшення суми пені на 75%, змінивши суму штрафу до 188 200,49 грн, в цій частині рішення суду підлягає зміні.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради частково задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 року у справі № 904/5729/13 в частині стягнення пені змінити, зменшивши її розмір до 188 200,49 грн, в іншій частині рішення залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.12.2013 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: С.Г. Антонік

Л.О. Чимбар