Постанова № 36238637, 16.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2013 року Справа № 904/7482/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач)

суддів:Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Дем'янюк Є.В., представник, довіреність №2 від 17.12.12, ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда - Трейдинг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2013 року у справі № 904/7482/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда - Трейдинг", м. Синельникове, Дніпропетровська область

до Фізичної особи - підприємця Копилова Романа Олеговича, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 5 291,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2011р. року (суддя Турчин С.О.) в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване не доведенням позивачем факту поставки товару відповідачу на суму 4107,85 грн., оскільки позивачем не надано довіреностей, які б свідчили про повноваження Хроменкової, Дойжі на отримання товару від позивача по накладним № 10119 від 16.12.11р, № 13436 від 21.12.11р., №4005 від 11.01.12р.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі вказує, що судом не прийнято до уваги те, що накладна №13436 від 21.12.2011р. сума 2980,07 грн. була частково погашена за рахунок повернення товару за накладною на повернення товарів №29297 від 30.05.2013р. на суму 525,68. При цьому, зазначена накладна на повернення товарів як і розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної містять підпис Копилова Р.О.

Накладна №4005 від 11.01.2012р. сума 1969,81 була частково погашена за рахунок повернення товару за накладною на повернення товарів № 29294 від 30.05.2013р. на суму 280,44грн. При цьому, зазначена накладна накладна на повернення товарів як і розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної містять підпис Копилова Р.О.

Таким чином, як зазначає скаржник, відповідачем були здійснені дії по фактичному погашенню спірних накладних, що свідчить про факт прийняття відповідачем товару за спірними видатковими накладними. Отже дії відповідача підтверджують факт поставки товару та дійсність спірних видаткових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. Ухвала про час і місце судового засідання, направлена на адресу відповідача, повернута за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

22.11.2011 між фізичною особою - підприємцем Копиловим Р.О. (Покупець) та ТОВ "Арда - Трейдинг" (Постачальник) укладено договір поставки №269-ДНЕ. За умовами договору постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах і в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Поставка товару на склад покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000). Ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків. У разі порушення цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати Постачальнику. Постачальник не несе відповідальність за можливі збитки Покупця від втрати (розкрадання) таких коштів ( п.п.2.1., 2.2., 4.1 Договору);

Відповідно до п.п.4.2., 4.6., 5.5. Договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше тридцяти днів з дати її поставки, відповідно до вимоги. Поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найбільшим раннім строком виникнення. При цьому вказане у призначенні платежу до уваги не приймається. Приймання товару за кількістю та якістю відбувається на складі Покупця представником покупця у відповідності з чинним в Україні законодавством, в тому числі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. (П.6)та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1965р. (П-7) (п.5.5 Договору).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №269-ДНЕ від 22.11.2011 щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, позивач на підставі видаткових накладних №10119 від 16.12.11р., №13436 від 21.12.11р., №4005 від 11.01.12р. просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості, яка становить 4107,85грн., а також 984,90грн. - пені, 199,08грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст..712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором позивач надав видаткові накладні № 14202 від 23.11.2011р. на суму 1 886,39, № 5164 від 09.12.2011р. на суму 140,22 грн., № 10119 від16.12.2011р. на суму 1584,86 грн., № 13436 від 21.12.2011р. на суму 2 980,07 грн., № 4005 від11.01.2012р. на суму 1969,81 грн., № 6789 від 18.04.2012р. на суму 2 348,70 грн. Всього поставлено товару на суму 10 910,05 грн.

Відповідачем, в оплату поставленого товару, здійснено перерахування позивачу платіжними дорученнями за період з 07.12.2011р. по 09.07.2013р. на загальну суму 3 189,81 грн.

Також відповідачем здійснено часткове повернення товару на загальну суму 3 612,39 грн., що підтверджується видатковими накладними №15728 від 31.07.2012р. на суму 326,15 грн., №№ 29298, 29297, 29294, 29292 від 30.05.2013р. відповідно на суму 131,42 грн., 525,68 грн., 280,44 грн., 2 348,70 грн.

Загальна сума заборгованості складає 4 107,85 грн.

Колегія суддів не погоджується з рішенням господарського суду у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст..ст.32 - 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Позивачем, на підтвердження виконання умов договору щодо поставки товару відповідачу, надані видаткові накладні підписані сторонами.

Дані видаткові накладні є належними та достатніми доказами, що підтверджують факт поставки товару.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що лише відсутність довіреності, виданої відповідачем на ім'я Хроменкової та Дойжи на отримання товару 09.12.2011р., 16.12.2011р., 21.12.2011р., 11.01.2012р., за наявності їхніх підписів, не є достатньою підставою для висновку про те, що товар не був поставлений покупцю.

При прийнятті рішення господарським судом не прийнято до уваги наступне:

- факт отримання товару від позивача відповідачем не оспорюється;

- за видатковими накладними № 14202 від 23.11.2011р. на суму 1 886,39, № 5164 від 09.12.2011р. на суму 140,22 грн., № 10119 від 16.12.2011р. на суму 1584,86 грн., № 13436 від 21.12.2011р. на суму 2 980,07 грн., № 6789 від 18.04.2012р. на суму 2 348,70 грн. товар отримувався Хроменковою, а за накладною № 4005 від 10.01.2012р. - представником Дойжа;

- наявність в матеріалах справи кільцевих довіреностей на Хроменко О.О. зі строком дії з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., з 01.04.2012р. по 30.04.2012р.

- погашення грошовими коштами поставки товару 09.12.2011р. за накладною № 5164;

- повернення відповідачем частково товару отриманого за накладними № 13436 від 21.12.2011р., № 4005 від 11.01.2012р. При цьому накладні на повернення підписані самим Копиловим.

Таким чином, за відсутності довіреності на Дойжу на отримання товару в січні 2012р., на Хроменкову на отримання товару в грудні 2011р., за наявності на неї довіреностей в інші періоди, оплата відповідачем товару за накладною № 5164 від 09.12.2011р., який отримувала Хроменкова, часткове повернення товару, отриманого Дойжа за накладною №4005, відсутність заперечень відповідача щодо отримання товару свідчить про отримання товару за накладними, зазначеними відповідачем.

Господарський суд не прийняв до уваги та не надав належної оцінки вищенаведеним доказам у їх сукупності, тому дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем факту поставки товару.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України (ст.ст.525, 526 ЦК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню - з відповідача стягується 4 107,85 грн.

Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів зазначає, що для розрахунку період позивачем зазначено правильно, а сума з якої здійснено розрахунок, є меншої ніж з якої повинно було б здійснювати розрахунок. Так, наприклад, позивач нараховує 3% річних на суму 290 грн. за період з 17.01.2012р. по 09.09.2013р. А потрібно було вираховувати з суми 1 584,86 за період з 17.01.2012р. по 19.02.2012р., з суми 790,24 грн. - з 20.02.2012р. по 17.06.2013р., з суми 590,24 грн. - з 18.06.2013р. по 26.06.2013р., з суми 390,24 грн. - з 27.06.2013р. по 08.07.2013р., з суми 290,24 грн. - з 09.07.2013р. по 09.09.2013р.

Оскільки позивач розраховує 3% річних з меншої суми і сума 3% річних є меншої, що не порушує право відповідача, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача 199, 08 грн.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.6. Договору, сторони встановили, що у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець оплачує постачальникові неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились, що неустойка нараховується та сплачується за вест період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку.

Таким чином, сторони погодили період нарахування неустойки більший ніж 6 місяців.

Кількість днів для розрахунку позивачем та ставка НБУ визначені правильно, а сума, з якої здійснюється розрахунки є меншої ніж з якої слідувало б розраховувати пеню.

Однак враховуючи, що нарахування меншої суми пені не порушує прав відповідача, колегія суддів задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 984,90 грн.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню. Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 - 105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда - Трейдинг" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2013 року у справі № 904/7482/13 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Копилова Романа Олеговича (51200, Дніпропетровська обл.., м.Новомосковськ. вул.. Дорожня, 28, ІПН 2623719257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (52500, Дніпропетровська обл.., м.Синельникове, вул.. Миру, 29, кв.28, ЄДРПОУ 37029549) 4 107,85 грн. основного боргу, 199,08 грн. 3% річних, 984,90 грн. пені, 2 580,75 грн. витрат з судового збору.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено 23.12.2013р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ Л.В.Чоха