Постанова № 36238294, 23.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа№ 910/17856/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Крашеніннікова М.І.

від відповідача: Любар-Пурлівська Т.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2013 року (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк

"Даніель"

про повернення банківського вкладу в розмірі 108 064,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2013 року по справі №910/17856/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" 100000,00 грн. - банківського вкладу, 7489,02 грн. - процентів, нарахованих на банківський вклад, 575,34 грн. - 3% річних та 2161,29 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2397,24 грн. - процентів, нарахованих на банківський вклад.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 23.12.2013 року.

В судове засідання 23.12.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2013 року.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

25 травня 2012 року між позивачем (вкладник) та відповідачем (банк) укладено договір № С/11-10-Т банківського вкладу в національній валюті України з щомісячною виплатою процентів "Строковий" (далі - договір).

Відповідно до умов Договору вкладник надає банку грошові кошти (вклад) у розмірі 100000,00 грн. на зберігання на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк відкриває, обслуговує та закриває вкладний рахунок вкладнику, виплачує останньому проценти і повертає вклад та нараховані на нього проценти.

Згідно з п. 2.1 Договору Вкладник розміщує в Банку вклад в сумі 100000,00 грн.

Пунктом 3.1 Договору встановлено дату повернення банком вкладу - 29.08.2012 року.

При настанні дати, зазначеної у пункті 3.1 Договору, банк повертає вкладнику вклад на його поточний рахунок.( п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 9.2 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Місцевим господарським судом встановлено, що 28.05.2012 позивач, на виконання умов Договору, перерахував на рахунок відповідача 100 000,00 грн., в якості банківського вкладу.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами підписано додаткові угоди до Договору, а саме: № 1/С/11-10-Т від 29.08.2012 року, № 2/С/11-10-Т від 29.11.2012 року, № 3/С/11-10-Т від 01.03.2013 року та № 4/С/11-10-Т від 21.05.2013 року, відповідно до яких змінювали розмір процентів та дати повернення банком вкладу.

Згідно з розділом 4 договору (пункти 4.1. - 4.3.): на суму вкладу банк нараховує прості проценти у розмірі 15 процентів річних; розрахунок суми процентів здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році; проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк на вкладний рахунок, до дати, що передує даті поверненню вкладу вкладнику або списанню з вкладного рахунку вкладнику з інших підстав; проценти нараховуються на вклад щомісячно та перераховуються на поточний рахунок вкладнику в останній робочий день кожного місяця, а якщо дата повернення вкладу не співпадає з останнім робочим днем місяця, нараховані за останній місяць проценти виплачуються разом з поверненням вкладу.

29.08.2012 між сторонами підписано додаткову угоду № 1/С/11-10-Т до договору від 25.05.2012 № С/11-10-Т, якою пункти 3.1., 4.1., 7.1.1. цього договору викладено в новій редакції. Так сторони визначили, що дата повернення банком вкладу 29.11.2012, а на суму вкладу банк нараховує прості проценти у розмірі 16 процентів річних, розрахунок яких здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

29.11.2012 сторони уклали додаткову угоду № 2/С/11-10-Т про внесення змін до пунктів 3.1., 4.1., 7.1.1. договору від 25.05.2012 № С/11-10-Т та визначили, що: дата повернення банком вкладу - 01.03.2013; на суму вкладу банк нараховує прості проценти у розмірі 19 процентів річних, розрахунок яких здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

Відповідно до пункту 3.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 21.05.2013 № 4/С/11-10-Т) повернення банком вкладу в сумі 100 000,00 грн. здійснюється згідно з графіком:

з 03.06.2013 по 07.06.2013 - 20 000,00 грн.,

з 10.06.2013 по 14.06.2013 - 20 000,00 грн.,

з 17.06.2013 по 21.06.2013 - 20 000,00 грн.,

з 24.06.2013 по 27.06.2013 - 20 000,00 грн.,

з 01.07.2013 по 05.07.2013 - 20 000,00 грн.

Пункт 4.1. (у редакції додаткової угоди від 21.05.2013 №4/С/11-10-Т) встановлює, що на суму вкладу банк нараховує прості проценти у розмірі 12,5 процентів річних. Розрахунок суми процентів здійснюється, виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

Пунктом 6 Додаткової угоди від 21.05.2013 № 4/С/11-10-Т встановлено, що ця угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, не повернув банківський вклад в сумі 100 000,00 грн. у строк, встановлений Договором та не здійснив нарахування та сплату процентів на банківський вклад за період з 01.03.2013 року по 04.07.2013 року, в результаті чого, виникла заборгованість по процентах в розмірі 5091,78 грн., що не заперечується відповідачем.

Згідно зі статтєю 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За приписами ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Твердження апелянта щодо неправомірного стягнення процентів в період з 05.07.2013 року по 12.09.2013 року, колегією суддів визнано безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.2 Додаткової угоди №3/С/11-10-Т від 01.03.2013 року до Договору, проценти нараховуються на вклад щомісячно. Проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в Банк на вкладний рахунок, до дати, що передує поверненню вкладу вкладнику або списанню з вкладного рахунку вкладника з інших підстав.

Беручи до уваги, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення вкладу, місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення відсотків по банківським вкладам за прострочений строк до дня звернення позивачем до суду.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2013 року по справі № 910/17856/13 - без змін.

Матеріали справи №910/17856/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді О.М. Баранець

С.А. Пашкіна

Повний тескт постанови виготовлено та підписано 23.12.2013 року.