Рішення № 36238152, 18.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р.Справа № 922/4300/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом комунального підприємства "Харківводоканал", вул. Шевченка,2, м. Харків, 61013, код 03361715; до державного підприємства "Харківський завод електроапаратури", вул. Лозівська, 5, м. Харків, 61139, код 14308262; про стягнення 40 857 грн. 85 коп. за участю представників:

позивача - Капустник Ю.О., довіреність №56/810/13 від 20.12.2012р.;

відповідача - Артьомова О.Р., довіреність №66/957 від 16.08.2012р.

В розпочатому судовому засіданні роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом заявою до державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" про стягнення суми боргу за послуги з водовідведення 40857,85грн.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором про надання послуг водовідведення № ІІІ-8555/04-АП-2 від 26.12.2005 року в частині повної та своєчасної оплати послуг, наданих позивачем, в якості правових підстав вказує на норми ст. 193 ГК України, ст.ст. 526,527 ЦК України.

Відповідно до витягу від 17.12.2013 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу №922/4300/13 призначено для розгляду судді Френдій Н.А., підстава проведення повторного автоматичного розподілу справи: хвороба судді Ємельянової О.О.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що, відповідач, в порушення п. 4.2. договору, яким встановлено обов"язок відповідача сплачувати вартість послуг водовідведення в сімнадцятиденний строк з дня відправлення платіжного документа поштою відповідно до реєстру доставки платіжного документу або у 7-денний строк з моменту його одержання (в редакції додаткової угоди від 17.03.2009р.), протягом семи календарних днів від дня отримання платіжного документу, не оплачував рахунки, направлені йому позивачем, в зв"язку з чим за період з 01.03.2013р. по 31.07.2013р. у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 40857,85грн.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вважає вимоги про стягнення 14964,54грн. незаконними (що також зазначено у відзиві на позовну заяву №66/642 від 07.11.2013р., наданому відповідачем за вх.№41284 від 07.11.2013р.), з тих підстав, що вказана сума нарахована позивачем за приймання стічних вод на земельній ділянці площею 37806 кв.м. за адресою: м.Харків, вул. Помірки,27, в той час як відповідач не є ані власником ані користувачем даної земельної ділянки, оскільки у 2006 році 16 об"єктів нежитлових будівель дитячого оздоровчого табору "Лісові зорі" були відчужені відповідачем товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Сервіс-Груп", яке і є фактичним землекористувачем відповідної земельної ділянки, про що позивач неодноразово повідомлявся відповідачем, а відтак, у позивача відсутні підстави для нарахування вищевказаної суми, в зв"язку з чим відповідач просить суд відмовити в позові в цій частині. На підтвердження того, що відповідач не є власником або користувачем спірної земельної ділянки відповідач надав до суду рішення господарського суду Харківської області у справі №922/601/13 за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Сервіс-Груп" про стягнення 12315633,67грн. збитків за використання земельної ділянки, розташованої за адресою:м. Харків, вул.Помірки, 27, загальною площею 3,7811га, без правоустановлюючих документів, - яким позов задоволено повністю. Також представник відповідача звернувся до суду з клопотанням №66/721 від 18.12.2013р. про долучення до матеріалів справи поданих ним документів, у тому числі й копію державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР №005572, в якому відображено, що рішенням 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 04.07.2007р. №140/07 (д.1, п.69) у відповідача вилучена земельна ділянка площею 0,6585га, в якому також відповідач просить суд врахувати, що ДП "ХЗЕА" знаходиться в процесі ліквідації і відстрочити виконання рішення у справі.

В свою чергу представник позивача, щодо тверджень відповідача про повідомлення позивача відносно відчуження земельної ділянки площею 3,78га за адресою: м. Харків, вул. Помірки, 27, зазначив, що порядок внесення змін до договору визначений нормами чинного законодавства (ст.188 ГК України, ст.ст. 651, 654 ЦК України) та передбачений сторонами у договорі, зокрема у п.5.3., яким встановлено, що в договір можуть бути внесені зміни шляхом оформлення додаткової угоди при наявності змін умов роботи абонента, а відтак наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі - в сумі 40857,85грн., проти задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення заперечував.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між комунальним підприємством "Харківводоканал" та державним підприємством "Харківський завод електроапаратури" 26 грудня 2005 року був укладений договір на приймання стічних вод № ІІІ-8555/04-АП-2, пролонгований додатковою угодою від 25 вересня 2008 року (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов"язался приймати від відповідача стічні води, а відповідач зобов'язався сплачувати вартість послуг відповідача згідно з цим договором.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунок платежу за послуги водовідведення виконується на підставі обсягів (згідно п.2.1.1, 2.1.2, 2.1.3,2.1.4 договору) та тарифів, розроблених і затверджених відповідно до діючого законодавства. Розмір тарифу на послуги водовідведення згідно із діючим законодавством визначається відповідним органом місцевого самоврядування (державної влади), публікується у засобах масової інформації і не потребує додаткового узгодження між сторонами та внесення змін до договору.

Згідно пункту 4.2. договору відповідач зобов'язаний сплатити вартість послуг водовідведення (в т.ч. за підвищеною платою) згідно діючих нормативно-правових актів, наведених в п.1.3. договору на підставі наданих позивачем рахунків, рахунків-фактур, платіжних вимог-доручень або інших платіжних документів в сімнадцятиденний строк з дня відправлення платіжного документу по пошті згідно реєстру або у 7-денний строк з моменту одержання платіжного документа.

Днем одержання платіжного документа сторони визначають: або число, зазначене в повідомленні про вручення відповідачу платіжного документа позивача, або число, зазначене на штемпелі поштового відділення зв'язку на реєстрі доставки відповідачу платіжного документа.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, прийняв від відповідача стічні води, що складаються з додаткової кількості стічних вод, які надходять в міську каналізацію в період злив та сніготанення у розмірі 20% від розрахункового обсягу зливових стічних вод з загальної площі 17,74270 га, згідно додаткових угод до Договору від 05 вересня 2007 року та від 28 жовтня 2010 року та на підставі даних Гідрометцентру, відповідно до пункту 2.1.3. Договору і п. 3.21 "Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу Харкова".

Згідно пункту 3.21 "Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу Харкова", п.п.2.1.3., 4.1.Договору позивачем нарахована відповідачу вартість послуг з водовідведення у розмірі 24480,35 грн. за період з 01 листопада 2012 року по 28 лютого 2013 року відповідно до фактичних обсягів скинутих стічних вод із урахуванням діючих тарифів.

Позивачем було направлено відповідачу рахунки № 1009063 від 08.04.2013р. на суму 12093,88грн., №1019956 від 13.05.2013р. на суму 1238,66грн., №1031345 від 07.06.2013р. на суму 7139,35грн., №1042460 від 05.07.2013р. на суму 6485,65грн., №1053893 від 07.08.2013р. на суму 13900,31грн., які отримані відповідачем (а.с. 69-75).

Однак, в порушення умов п. 4.2 Договору відповідач свої зобов'язання в частині оплати за договором на приймання стічних вод № ІІІ-8555/04-АП-2 від 26 грудня 2005 року не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за послуги з водовідведення за період з 01 березня 2013 року по 31 липня 2013 року в розмірі 40857,85 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стосовно заперечень відповідача про відсутність правових підстав для стягнення грошових коштів в сумі 14964,54грн., тому що вказана сума нарахована позивачем за приймання стічних вод на земельній ділянці площею 37806 кв.м. за адресою: м.Харків, вул. Помірки,27, в той час як відповідач не є її власником або користувачем, оскільки у 2006 році 16 об"єктів нежитлових будівель дитячого оздоровчого табору "Лісові зорі" були відчужені відповідачем товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Сервіс-Груп", суд вказує на наступне.

За змістом ч.1, ч.2. ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Сторонами погоджено у п.5.3. можливість внесення змін до договору шляхом оформлення додаткової угоди при наявності змін умов роботи абонента.

Загальний порядок укладення господарських договорів встановлений ст. 181 ГК України. Так господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

В контексті наведеного вбачається, що саме по собі повідомлення відповідачем позивача про зміну розміру земельної ділянки не має наслідком зміни умов договору.

Водночас, як слідує з пояснень (вх.№41318 від 08.11.2013р., а.с.106-107) позивач, отримавши відповідне повідомлення (а.с.109), вручив представнику відповідача бланки додаткової угоди до договору, але в подальшому відповідач не вжив заходів для укладення цієї угоди.

Посилання відповідача на рішення господарського суду Харківської області у справі №922/601/13 за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Сервіс-Груп" про стягнення 12315633,67грн. збитків за використання земельної ділянки, розташованої за адресою:м. Харків, вул. Помірки, 27, загальною площею 3,7811га, без правоустановлюючих документів, - яким позов задоволено повністю, як на доказ того, що спірною земельною ділянкою користується інша особа не можуть бути прийняті судом як належний, у розумінні ст. 35 ГПК України, оскільки ч.2 цієї статті встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, оскільки у даному разі участь у справах беруть різні сторони.

Факт наявності державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР №005572, в якому відображено, що рішенням 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 04.07.2007р. №140/07 (д.1, п.69) у відповідача вилучена земельна ділянка площею 0,6585га, не має наслідком автоматичної зміни зобов"язань за договором, укладеним між позивачем та відповідачем.

Позивачем розрахована сума заборгованості нарахована у розмірі 20% від розрахункового обсягу зливових стічних вод з загальної площі 17,74270 га, згідно додаткових угод до Договору від 05 вересня 2007 року та від 28 жовтня 2010 року, додаткових угод відносно площі земельної ділянки, яка обслуговується позивачем між сторонами не укладалася, змін, в порядку встановленому ст. 651 ЦК України та п.5.3. договору, до договору не вносилося, рішення суду відповідного змісту до матеріалів справи не надано та підтверджено сторонами, що таке рішення і не приймалося, а відтак порядок нарахування позивачем виконано правомірно, з урахуванням норм чинного законодавства та умов договору.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем стосовно прострочення виконання зобов"язань відповідача за договором на приймання стічних вод №ІІІ-8555/04-АП-2 від 26 грудня 2005 року не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за період з 01.03.2013р. по 31.07.2013р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 40857,85грн.

У відповідності зі ст.49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання даного рішення, з тих підстав, що відповідач знаходиться в процесі ліквідації, суд визнав його необгрунтованим, не доведеним матеріалами справи, у розумінні ст.ст. 32, 33, 121 ГПК України, та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" (вул. Лозівська, 5, м. Харків, 61139, код ЄДРПОУ 14308262) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка,2, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 03361715) суму боргу за послуги з водовідведення у розмірі 40857,85грн. та 1720,50грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 20.12.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.