Рішення № 36238065, 17.12.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 рокуСправа № 912/1924/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-нідерландського підприємства з іноземними інвестиціями "Безпека меду";

про стягнення 47 457,98 грн,

представники сторін участі не брали.

Дочірнє підприємство "Кюне і Нагель" 21.11.2013 звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-нідерландського підприємства з іноземними інвестиціями "Безпека меду" 47 457,98 грн заборгованості за договором транспортного експедирування № КН74FO від 16.07.2013, із яких: сума 44 434,04 грн основного боргу, сума 1321,45 грн пені, сума 1 524,75 грн 15% річних та сума 177,74 грн індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду від 22.11.2013 порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 17.12.2013, примірники ухвали надіслані сторонам.

10.12.2013 позивач надіслав до господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив про те, що на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмовляється від вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 44 434,04 грн у зв'язку із його сплатою відповідачем після подання позовної заяви та просить стягнути з відповідача суму 1 321,45 грн пені, суму 1 524,75 грн 15% річних та суму 177,74 грн інфляційних втрат. Як доказ сплати відповідачем суми основного боргу подав світлокопії платіжних доручень № 222 від 29.11.2013 на суму 35 000,00 грн та № 145 від 29.11.2013 на суму 9 434,04 грн та довідку Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ від 04.12.2013 № 06.8-186/67-23680.

Господарським судом вищевказану заяву позивача прийнято до розгляду.

Також позивач надіслав до суду 10.12.2013 клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами та без його участі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що засвідчено рекомендованим повідомленням про вручення йому 27.11.2013 поштового відправлення № 2502200902753.

До суду не надходило відзиву на позовну заяву або клопотань відповідача, який не скористався правом брати участь у судовому засіданні та обґрунтовувати свої заперечення поданими доказами на засадах змагальності сторін.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, господарський суд встановив нижченаведені обставини справи.

16.07.2013 між Дочірнім підприємством "Кюне і Нагель" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-нідерландським підприємством з іноземними інвестиціями "Безпека меду" (клієнт) укладено договір транспортного експедирування № КН74FO (далі - Договір), за умовами якого клієнт доручив, а експедитор взяв на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта надати транспортно-експедиційне обслуговування, а саме послуги, що безпосередньо пов'язані з організацією перевезень вантажів у міжнародному сполученні автомобільним транспортом, відповідно до узгоджених сторонами заявок, а клієнт зобов'язався сплатити кошти за надані послуги.

Узгоджена сторонами заявка є невід'ємною частиною договору.

Платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення клієнта виконується відповідно до виставленого експедитором рахунку.

За умовами п. 4.2. п. 4 Договору, рахунки експедитора підлягають оплаті протягом 10 (десяти) календарних днів з дати виставлення рахунку. Розрахунок між сторонами здійснюється шляхом банківського переказування коштів у національній грошовій одиниці України з поточного рахунку клієнта на поточний рахунок експедитора. Всі банківські витрати та комісії з переказування коштів - за рахунок клієнта.

Строк дії договору встановлюється з моменту підписання і діє до 31.12.2013.

На виконання умов Договору та заявки клієнта Дочірнім підприємством "Кюне і Нагель" організовано та здійснено перевезення вантажу меду бджолиного за маршрутом м. Бремен Німеччина - м. Ган Франція. Вартість транспортно-експедиційних послуг пов'язаних з перевезенням вантажу погоджена сторонами в заявці від 16.07.2013 (а.с. 14).

Взяті за Договором зобов'язання експедитором виконано в повному обсязі, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СМR № 010576 (автомобільний транспортний засіб № WZ 80683/WZ 0105P) та СМR б/н (автомобільний транспортний засіб № 81-NR-89/SE-4664) (а.с. 15-16).

За надані послуги по перевезенню вантажу експедитором виставлено рахунок № 182221 від 06.08.2013 та рахунок № 182222 від 07.08.2013 на загальну суму 44 434,04 грн (а.с. 17-18).

Втім, взяті зобов'язання за Договором відповідачем не виконано, кошти за перевезення вантажу в сумі 44 434,04 грн своєчасно та в повному обсязі не були сплачені.

Дочірнім підприємством "Кюне і Нагель" на адресу боржника направлено претензію № КН-174/13ZFJ від 30.09.2013 про стягнення 44 434,04 грн, яку залишено без задоволення.

Причиною звернення позивача з даним позовом до господарського суду було невиконання відповідачем розрахунків за надані послуги транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Експедитором є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнтом є споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Спірні правовідносини які склалися між сторонами регулюються положеннями цивільного законодавства про транспортне експедирування (глава 65 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митного оформлення тощо). Ці положення поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Дане положення кореспондується із ст. 316 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Стаття 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлює, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Дочірнім підприємством "Кюне і Нагель" у порядку, передбаченому ст. 78 ГПК України, надіслано до господарського суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено про відмову від вимог до відповідача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 44 434,04 грн, у зв'язку з його сплатою відповідачем після подання позовної заяви. Як доказ сплати суми основного боргу позивачем надано примірники платіжних доручень № 222 від 29.11.2013 на суму 35 000,00 грн та № 145 від 29.11.2013 на суму 9434,04 грн, а також довідку Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ від 04.12.2013 № 06.8-186/67-23680 про надходження коштів за вказаними платіжними дорученнями. У цих платіжних дорученнях відповідачем зазначено призначення платежу: оплата за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку 182221 від 06.08.2013 та рахунку № 182222 від 07.08.2013, які позивач виставив відповідачу для оплати послуг.

Повноваження представника позивача Романової В.О., а саме права щодо відмови від позовних вимог, підтверджені довіреністю від 15.09.2013.

Право позивача відмовитись від позову, у тому числі, від частини вимог, передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заява про відмову від частини позову подана відповідно до частини першої ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

У разі прийняття судом відмови позивача від позову або його частини провадження в справі або в частині за певною вимогою підлягає припиненню.

Згідно частини другої ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Господарський суд, виходячи з наявних у справі матеріалів, приймає відмову позивача від частини позову стосовно стягнення суми основного боргу у розмірі 44 434,04 грн, оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

На підставі п. 4 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в зазначеній частині вимог про стягнення основного боргу у сумі 44434,04 грн підлягає припиненню.

Стаття 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачає відповідальність клієнта за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п. 6.1.1 п. 6 Договору сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором відповідно до його умов, а у випадках неврегулюваних договором - Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ), 1956 р. та Протоколу до неї, 1978 р., чинним законодавством України, іншими міжнародними конвенціями.

Згідно з п.п. 6.3.5 п. 6 Договору, у випадку затримки розрахунків, клієнт сплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день затримки оплати. У разі затримки клієнтом оплати суми доручення експедитора більш ніж на 10 (десять) календарних днів, клієнт сплачує експедитору суму доручення з урахуванням 15% річних. Штрафні санкції підлягають нарахуванню до моменту погашення клієнтом заборгованості.

З причин несвоєчасного виконання боржником грошових зобов'язань, позивачем нараховано 1321,45 грн суми пені, 1 524,75 грн суми 15% річних та 177,74 грн суми індексу інфляції.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За обґрунтованим розгорнутим розрахунком позивача, відповідачу нараховано пеню, виходячи з суми заборгованості за рахунками № 182221 від 06.08.2013 на суму 22 217,02 грн та № 182222 від 07.08.2013 на суму 22 217,02 грн. Сума пені обчислена правомірно за період з 17.08.2013 по 08.11.2013 та за період з 18.08.2013 по 08.11.2013 і становить у загальній сумі 1 321,45 грн.

Вимога про стягнення пені в розмірі 1 321,45 грн підлягає задоволенню як така, що заявлена правомірно та обґрунтовано.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Укладеним сторонами Договором розмір процентів річних встановлено в розмірі 15%, які має сплатити відповідач, що прострочив виконання грошового зобов'язання, більш ніж на 10 календарних днів.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляційні втрати, пов'язані з інфляційними процесами в країні, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

За період прострочення платежів відповідач повинен сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, що згідно розгорнутого розрахунку становить 177,74 грн, виходячи з суми заборгованості за рахунками: № 182221 від 06.08.2013 на суму 22 217,02 грн та № 182222 від 07.08.2013 на суму 22 217,02 грн, за період з 17.08.2013 по 08.11.2013 та за період з 18.08.2013 по 08.11.2013 включно, а також сплатити 15% річних у загальній сумі 1 524,75 грн.

За таких обставин позов про стягнення суми 1 321,45 грн пені, суми 1 524,75 грн 15% річних та суми 177,74 грн інфляційних втрат обґрунтовано належними і допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір у розмірі 1720,50 грн покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Відповідач порушив своє грошове зобов'язання, не сплативши позивачу у встановлений договором строк кошти за послуги транспортного експедирування.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Припинити провадження в справі в частині позовної вимоги про стягнення суми 44434,04 грн основної заборгованості.

Позов Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель" про стягнення суми 1 321,45 грн пені, суми 1 524,75 грн 15% річних та суми 177,74 грн інфляційних втрат, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-нідерландського підприємства з іноземними інвестиціями "Безпека меду" (25006, м. Кіровоград, Ленінський район, вул. Пашутінська, буд. 22, кв. 21, ідентифікаційний код 36904996) на користь Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель" (08290, Київська область, смт Гостомель, вул. Садова, буд. 26а, ідентифікаційний код 24596990) суму 1 321,45 грн пені, суму 1 524,75 грн 15% річних, суму 177,74 грн інфляційних втрат, суму 1720,50 грн витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 23.12.2013

Суддя О.А. Змеул