Рішення № 36237972, 19.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20965/13 19.12.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/20965/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сінмедік ЛТД»;

до підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою

відповідальністю «Фалбі»;

про стягнення 301 996,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шупик А.В.., довіреність б/н від 10.09.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Сінмедік ЛТД» (надалі - позивач) з позовом до підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (надалі - відповідач) про стягнення 301 996,15 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 18-10 від 19.11.2010р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виник борг у сумі 301 996,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2013р. порушено провадження у справі № 910/20965/13 та призначено її розгляд на 05.12.2013р.

Ухвалою суду від 05.12.2013р. розгляд справи відкладено на 19.12.2013р.. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Присутнім у судовому засіданні 19.12.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 05.12.2013р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 01.11.2013р. та ухвалу від 05.12.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2010р. між позивачем (за договором - постачальник) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір № 18-10, у відповідності до п.1.1 якого позивач зобов'язується постачати відповідачу лікарські засоби (далі - товар) згідно замовлень відповідача, відповідно до накладних, що є невід'ємними частинами цього договору, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

Загальна сума цього договору складає суму всіх накладних, що є невід'ємними частинами цього договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору, поставка товару здійснюється силами та за рахунок позивача на умовах DDP (згідно Міжнародних правил інтерпретації термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) за адресою, яка наведена відповідачем в заявці, та в терміни, що вказані в заявці, але не менше 3 (трьох) робочих днів.

Сторонами було підписано Специфікацію до договору (додаток № 1), якою визначено найменування та ціну товару.

19.11.2010р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, якою було погоджено, що товар поставляється позивачем відповідачу зі знижками від ціни товару, що наведена в прайс-листі, а термін сплати товару складає 40 календарних днів від дати накладної.

Також, 04.01.2011р. сторонами було підписано Додаткову угоду № 2 до договору, умовами якої змінено редакцію п.10.4 договору, а саме:

«цей договорів набуває чинності з момент його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р…».

Крім того, 04.01.2011р. укладено Додаткову угоду № 3 до договору, умовами якої сторонами погоджено, що знижка на товар складає 10% від цін, зазначених у Специфікації, а строк оплати товару становить 40 календарних днів від дати отримання товару.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем у період з листопада 2010 року по листопад 2011 року за видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали було оглянуто в судовому засіданні, поставлено відповідачу товар на суму 692 193,22 грн.

Факт отримання відповідачем товару також підтверджується відповідними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма № М-2), копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач здійснив часткове повернення товару на суму 843,48 грн. та часткову оплату отриманого товару в сумі 360 261,99 грн., проте повну його вартість у сумі 301 996,15 грн. (з урахуванням знижки в розмірі 29 091,60 грн., розмір якої погоджено наявними в матеріалах справи актами надання знижки) відповідач не оплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 301 996,15 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів оплати переданого товару, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 301 996,15 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (юридична адреса: 03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-б; поштова адреса: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Білгородська, 20; код ЄДРПОУ 21568905) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сінмедік ЛТД» (03056, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 27; адреса для листування: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 14-б, оф. 23; код ЄДРПОУ 24377666) 301 996 грн. 15 коп. боргу та 6039 грн. 92 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.12.2013р.

Суддя А.І. Привалов