Рішення № 36237379, 12.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/82 12.12.13

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

До Закритого акціонерного товариства «МТЕК»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Закрите акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод»

Про стягнення 2 562 070,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Король Л.А. - по дов. № 241 від 01.01.2013

Шевцов А.І. - по дов. № 268 від 01.01.2013

Циберман М.В. - по дов. № 945 від 21.10.2013

Від відповідача Косар Б.М. - по дов. № б/н від 20.11.2013

Від третьої особи Логашкін С.С. - 49 юр-104 від 30.10.2012

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про стягнення з Закритого акціонерного товариства «МТЕК» 1 272 000,00 грн. штрафу та 1 290 070,00 грн. збитків внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору фінансового лізингу № Пр/В-061352/НЮ від 25.10.2006.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору згідно акту приймання-передачі від 31.11.2006 позивач прийняв партію з 50 одиниць напіввагонів моделі 12-7023-01 на суму 12 720 000,00 грн. З моменту підписання акту напіввагони почали експлуатуватись позивачем згідно призначення. 15.09.2008, 14.10.2008, 22.10.2008 та 08.12.2008 відбулись чотири випадки несправностей напіввагонів, з яких 3 це нагрів буксового вузла та один - нагрів буксового вузла з послідуючим зламам шийки осі, що сталися з причини незадовільної роботи касетних підшипників та підпадають під гарантію заводу-виробника. У зв'язку з цим, Державною адміністрацією залізничного транспорту України було зупинено роботу напіввагонів, про що було повідомлено відповідача на що відповідач зобов'язався звернутись до виробника з вимогою виконати передбачені договором поставки гарантійних обов'язків. Актом комісійного огляду від 28.01.2008 визначено, що для детального вивчення питання необхідно відібрати чотири колісні пари, підшипникові вузли, які необхідно комісійно вивчити в умовах підприємства виробника підшипників. 8-9 квітня 2009 року на території третьої особи були оглянуті відбрані підшипники та актом № 53 встановлено про необхідність заміни касетних підшипників у напівагонах моделі 12-7023-01 за рахунок третьої особи та встановлено графік їх заміни. Дійсно з 23.07.2009 по 17.07.2009 третя особа здійснила ремонт 48 напіввагонів. Позивач вважає, що відповідач в порушення умов договору лізингу передав у користування позивачу на піввагони, які не відповідають гарантійним умовам договору, а тому у відповідності до п. 10.9 договору має сплатити штраф в розмірі 1 272 000,00 грн., який розрахований наступним чином: 254 400,00 грн. (вартість одного вагона) х 50 (вагонів) х 10% (штраф). У зв'язку із зупиненням роботи напіввагонів з 08.01.2009 позивач недоотримав прибуток, що становить 1 290 070,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010 (суддя Качан Н.І.) порушено провадження у справі № 31/82 та призначено її до розгляду на 18.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 31/82 від 18.02.2010 розгляд справи відкладено на 25.03.2010, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод».

Позивачем в судовому засіданні 25.03.2010 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 1 272 000,00 грн. штрафу та 1 265 780,00 грн. збитків.

В судовому засіданні 25.03.2010 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 31.03.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2010 провадження у справі № 31/82 було зупинено та призначено судове економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2010 провадження у справі № 31/82 було поновлено та призначено справу до розгляду на 02.12.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2010 провадження у справі № 31/82 було зупинено до закінчення процесу перетворення Закритого акціонерного товариства «МТЕК» у Товариство з обмеженою відповідальністю «МТЕК».

На підставі розпорядження Господарського суду міста Києва від 08.10.2012, в зв'язку з тим, що суддя Качан Н.І. в проваджені якої знаходилась справа звільнена з посади судді Господарського суду міста Києва, у зв'язку з поданням заяви про відставку, призначено повторний авторозподіл справи № 31/82, за наслідками якого справу передано на розгляд судді Сіваковій В.В.

04.11.2013 від позивача на адресу суду надійшло клопотання, в якому позивач просить поновити провадження у справі № 31/82 та у відповідності до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України залучити Товариство з обмеженою відповідальністю до участі у справі в якості правонаступника відповідача. Клопотання мотивовано тим, що станом на 14.10.2013 за інформацією наявною у позивача процес перетворення відповідача завершено, оскільки від відповідача отримано листи № 52 та № 53 від 14.10.2013 про зміну реквізитів за договором № Пр/В-061352/НЮ від 25.10.2006 та подано довідку з ЄДРПОУ відповідно до якої за кодом 30603593 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «МТЕК».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2013 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.11.2013.

Відповідачем 20.11.2013 до відділу діловодства суду подано клопотання про здійснення на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України правонаступництва відповідача - Закритого акціонерного товариства «МТЕК» на Товариство з обмеженою відповідальністю «МТЕК».

Згідно статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідачем подано копію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «МТЕК», що затверджено загальними зборами товариства протокол № 2 від 07.10.2013, який зареєстрований державним реєстратором 08.10.2013 та копію виписки Серія АГ № 329737 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 01.10.2013.

Відповідно до загальних положень статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «МТЕК», останній є правонаступником Закритого акціонерного товариства «МТЕК».

Отже, матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МТЕК» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «МТЕК».

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для здійснення процесуального правонаступництва відповідача - Закритого акціонерного товариства «МТЕК» на Товариство з обмеженою відповідальністю «МТЕК».

Відповідач у поданому 20.11.2013 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує з огляду на наступне. Обов'язок по заміні підшипників згідно з результатами комісійного обстеження, проведеного 29.04.2009, мало забезпечити ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод». За умовами п. 4.4. договору лізингоодержувач виявивши, що майно не відповідає умовам договору зобов'язаний повідомити про це лізингодавця до підписання акту приймання-передачі та має право відмовитись від прийняття такого майна. Позивач прийняв предмет лізингу за актами приймання-передачі без будь-яких зауважень, а отже не доведено, що було поставлено неякісне майно. Відповідач не погоджується вимогами про стягнення штрафу, оскільки п. 10.9. договору лізингу передбачена відповідальність за порушення строків заміни неякісного майна, тоді як умовами договору не передбачено заміна окремих частин майна. Крім цього, не доведено настання гарантійного випадку, з настанням якого необхідно замінити неякісне майно, який настає з моменту складання відповідного акту між продавцем майна та покупцем. Вказує на те, що у діях відповідача відсутні ознаки цивільного правопорушення, до якого входять такі елементи як протиправна поведінка, завдана шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина особи правопорушника. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач в судовому засіданні 21.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 21.11.2013 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Третя особа в судовому засіданні 21.11.2013 проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю.

В судовому засіданні 21.11.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.12.2013.

Відповідачем 02.12.2013 до відділу діловодства суду подано заяву про застосування строків позовної давності, у зв'язку з чим просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні 05.12.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.12.2013.

Третя особа у поданому 09.12.2013 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує з огляду на наступне. 29.04.2009 за результатами комісійного обстеження (протокол № ЦВ-5/5) вирішено вважати підшипники такими, що не витримали гарантійного терміну експлуатації і повинні бути замінені; третя особа за домовленістю з позивачем забезпечує заміну підшипників. У зв'язку з великим об'ємом і технічною складністю здійснення заміни підшипників між третьою особою та позивачем підписаний графік заміни підшипників протягом червня - липня 2009 року. Третя особа своєчасно та у строки, погоджені з позивачем, повністю виконала договірні зобов'язання стосовно ремонту, а отже відсутнє правопорушення в діях третьої особи та відповідача. З огляду на це, а також враховуючи що згідно висновку експерта неможливо встановити розмір збитків підстави у позивача для стягнення збитків відсутні. Також третьою особою заявлено про застосування строків позовної давності. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивачем 12.12.2013 до відділу діловодства суду подано пояснення, в яких заперечує про пропуск строку позовної давності.

Відповідачем 12.12.2013 до відділу діловодства суду подано додаткові пояснення.

Відповідачем 12.12.2013 до відділу діловодства суду подано клопотання про витребування у позивача документів, що підтверджують кількість напіввагонів, які перебували у користуванні позивача за період січень - серпень 2009 року, дані про планування перевезення вантажів на період січень - серпень 2009 року, договори на перевезення вантажів та замовлень відправників.

Суд розглянувши подане клопотання відповідача відмовляє в його задоволенні, оскільки при пред'явленні вимог про відшкодування збитків, обов'язок доведення їх розміру, а також те, що вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання покладається на заявника.

В судовому засіданні 12.12.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25.10.2006 між Закритим акціонерним товариством «МТЕК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «МТЕК» (лізингодавець) та Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № Пр/В-061352/НЮ (далі - договір лізингу)

Згідно п. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 1.1. договору лізингу лізингодавець зобов'язується на умовах зазначених в цьому договорі набути у власність 500 (п'ятсот) чотирьохвісних напіввагонів нового покоління моделі 12-7023-01 ТУ У 35.2- 05763814 - 065:20 05 (надалі - майно) у продавця (виробника) - ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» - відповідно до встановлених лізингоодержувачем технічних вимог, визначених додатком № 1 до цього договору та передати його у користування лізингоодержувачу на умовах передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.3. договору лізингу вартість одиниці майна, що передається в лізинг становить 254 400,00 грн. з ПДВ, за один вантажний вагон, що в еквіваленті до долару США становить 50 376 доларів США 24 центи за офіційним курсом Національного Банку України до гривні на дату укладання цього договору, що дорівнює 505,0 грн. за 100 доларів США.

Відповідно до п. 4.3. договору лізингу лізингоодержувач набуває право володіння та користування майном на умовах цього договору з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна в лізинг.

Відповідно до п. 2.1. договору лізингу строк лізингу становить сім років з моменту передачі в лізинг першої партії майна, яким є дата підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі майна в лізинг за зразком, наведеним у додатку № 4 до цього договору.

Згідно з п. 3.1. договору лізингу майно передається лізингодавцем і приймається у лізинг лізингоодержувачем поетапно партіями не менше ніж 50 (п'ятдесят) одиниць на умовах сплати лізингоодержувачем лізингодавцю лізингової плати за користування майном шляхом перерахування лізингових платежів лізингодавцю. Розмір партій майна, що передається в лізинг обумовлюється Графіком передачі майна в лізинг (додаток № 2 до цього договору).

На підставі акту приймання-передачі від 30.11.2006 відповідач передав, а позивач прийняв в користування майно - 50 піввагонів моделі 12-7023-01 на суму 12 720 000,00 грн., до переліку яких входять вагони за №№ 61862678, 61860201, 61867586 та 61866364.

15.09.2008 на станції Миронівка Південно-Західної залізниці відчеплений напіввагон № 61862678 по причині нагріву буксового вузла та зміщення (перекосу) підшипника.

16.10.2008 комісією в складі представників Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» (продавець, виробник) напіввагонів моделі 12-7023-01 за договором фінансового лізингу), вагонного депо станції Казатин, Відкритого акціонерного товариства «Волжський підшипниковий завод» (виробник підшипників, якими обладнані напіввагони моделі 12-7023-01) та Товариства з додатковою відповідальністю «Торговий дім ЕПК» був складений акт комісійного огляду колісної пари 121600129, викоченої з напіввагону № 61862678, обладнаної підшипником касетного типу TBU 130, виробництва ВАТ «Волжський підшипниковий завод» встановлено несправність підшипника.

14.10.2008 на станції Комарівці Південно-Західної залізниці був відчеплений напіввагон № 61860201 по причині нагріву буксового вузла.

23.10.2008 комісією в складі представників ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», вагонного депо станції Казатин, ВАТ «Волжський підшипниковий завод» та ТДВ «Торговий дім ЕПК» був складений акт комісійного огляду напіввагону № 61860201 моделі 12-7023-01 на візках моделі 18-7020. Цим актом встановлено, що для визначення причини нагріву підшипника буксового вузла, колісну пару з адаптерами слід направити на ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» для демонтажу підшипника та вста причини нагріву, а також для прийняття рішення подальшої її експлуатації.

22.10.2008 на станції Висунь Придніпровської залізниці був відчеплений напіввагон № 61867586 по причині надмірного нагріву буксового вузла.

24.10.2008 комісією в складі представників ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», вагонного депо Батуринська, ВАТ «Волжський підшипниковий завод» та ТДВ «Торговий дім ЕПК» був складений акт комісійного огляду на піввагону № 61867586 моделі 12-7023-01 на візках моделі 18-7020, яким встановлено руйнування двухрядного конічного підшипника, виробництва ВАТ «Волжський підшипниковий завод».

08.12.2008 на перегоні Новосвітлівська - Кондрашівська-Нова Донецької залізниці при прямування поїзда № 3226 відбувся схід 10-го з голови поїзда № 61866364.

10.12.2008 комісією в складі представників ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», Донецької залізниці, був складений акт комісійного огляду напіввагону № 61866364, яким встановлено, що причиною сходу вагона № 61866364 є злам шейки осі колісної пари № 121600305 та до злому могла призвести незадовільна робота касетного підшипника.

З метою попередження випадків руйнування буксових вузлів колісних пар обладнаних конічними касетними підшипниками Укрзалізницею було призупинено експлуатацію напіввагонів моделі 12-7023-01 у кількості 50 одиниць шляхом переводу їх в порожньому стані в неробочий парк до вирішення з заводом виробником питання їх подальшої експлуатації.

Позивач листом № НЗ-1-9/344 від 15.12.2008 звернувся до відповідача з вимогою на підставі п. 10.1. та п. 10.8. договору лізингу вжити заходів щодо заміни неякісного майна.

Відповідач листом № 809 від 19.12.2008 повідомив позивача, що за умовами п. 5.2. та п. 5.3. договору лізингу позивач зобов'язаний за власний рахунок здійснювати технічне обслуговування та ремонт переданого в лізинг майна. В разі надання документів, що несправності зазначені у листі підпадають під гарантію заводу-виробника, відповідач готовий у відповідності до п. 10.1. та п. 10.8. звернутись до виробника з вимогою виконання передбачених договором поставки гарантійних зобов'язань.

28.01.2009 комісією у складі представників позивача, третьої особи, за участю представників виробника касетних підшипників ВАТ «Волжський підшипниковий завод» та представників незалежних наукових установ ДП «УкрНДІВ» і «УкрДАЗТ» було проведено комісійний огляд 48 вагонів поставлених по договору. За результатами обстеження було вирішено, що для детального вивчення питання необхідно вибрати 4 колісні пари, підшипникові вузли та комісійно обстежити їх в умовах підприємства постачальника підшипників. Пропозиції стосовно подальших дій викласти на спільній нараді в ДП «Укрзалізниці».

8-9 квітня 2009 року на території ВАТ «Крюківський вагоноремонтний завод» було проведено комісійний огляд чотирьох колісних пар, які були викочені з-під напіввагонів моделі 12-7023-01.

Відповідно до протоколу № ЦВ-5/5 від 29.04.2009, затвердженого заступником генерального директора Укрзалізниці було вирішено:

- вважати конічні касетні підшипники TBU виробництва ВАТ «Волжський підшипниковий завод», які були придбані та встановлені ВАТ «Крюківський вагоноремонтний завод» на вагони побудовані для УЗ (Позивача), такими що не витримали гарантійного терміну експлуатації та загрожують безпеці руху поїздів і повинні бути замінені на всіх колісних парах відставлених від експлуатації вагонах;

- ВАТ «Крюківський вагоноремонтний завод» за домовленістю з ДП «Придніпровською залізницею» забезпечує заміну підшипників виробництва ВАТ «Волжський підшипниковий завод» на підшипники аналогічного типу іншого виробника згідно вимог діючої нормативної документації.

Актом № 53 технічного стану продукції, що підписаний представниками позивача та третьої особи встановлено необхідність заміни касетних підшипників у напіввагонах моделі 12-7023-01 за рахунок ВАТ «Крюківський вагоноремонтний завод» та встановлено графік їх заміни, а саме у період червень - липень 2009 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 10.8. договору лізингу визначено, що лізингодавець зобов'язується обумовити в договорі з продавцем (виробником) заміну поставленого неякісного майна в період гарантійного терміну експлуатації згідно з додатком № 1, та при настанні такого випадку замінює майно на якісне протягом 30 календарних днів, з моменту складання відповідного акта між продавцем (виробником) та покупцем (лізингодавцем), або його уповноваженим представником, яким може виступати лізингоодержувач на підставі довіреності, виданої лізингодавцем.

Позивачем доказів в підтвердження складання між третьою особою та відповідачем або його уповноваженим представником, яким може виступати лізингоодержувач на підставі довіреності, виданої лізингодавцем акту про настання випадку про необхідність заміни неякісного майна не подано.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 10.9. договору лізингу при порушенні терміну, вказаного в п. 10.8., лізингодавець зобов'язується сплатити лізингоодержувачу штраф у розмірі 10 % від вартості неякісно поставленого майна.

За відсутності зазначеного вище акту не вбачається можливим встановлення порушення визначених договором лізингу строків заміни неякісного майна та відповідно обґрунтованість нарахування штрафу.

Більше того, третьою особою в повному обсязі було своїчасно здійснено заміну підшипників на 48 напіввагонах в строки, які узгоджені з позивачем та містяться в графіку заміни, що підтверджується позивачем.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи не підтверджується, що лізингодавець в порушення умов договору лізингу не здійснив своєчасно заміну неякісного майна, а отже не є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 272 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються : вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно з ч. 4 п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі і понесених витрат.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Позивачем належних та допустимих доказів в підтвердження можливого отримання прибутку в розмірі 1 265 780,00 грн. внаслідок зупинення роботи напіввагонів не подано.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, що збитки у вигляді неодержаного прибутку мали місце саме внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем за договором лізингу.

Отже, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та неодержаним прибутком саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення неодержаного прибутку в розмірі 1 265 780,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених відповідачем та третьою особою клопотань про застосування строку позовної давності слід відзначити наступне

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До вимог про стягнення збитків застосовується позовна давність у три роки, у зв'язку з відсутністю передбаченої спеціальної давності для даного виду вимог.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність : скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог : про стягнення неустойки (штрафу, пені) та у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 Цивільного кодексу України).

В даному випадку перебіг позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафу починається з моменту настання граничного строку для заміни неякісного майна, тобто після тридцяти днів від дати складання акта між продавцем (виробником) та покупцем (лізингодавцем).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами передбачений умовами п. 10.8. договору лізингу акт відсутній.

З огляду на те, що відповідного акту не було складено відсутні підстави стверджувати про сплив строку позовної давності за вимогою позивача про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами до відповідача про стягнення штрафу та збитків у вигляді неодержаного прибутку.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця» задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача - Закритого акціонерного товариства «МТЕК» на Товариство з обмеженою відповідальністю «МТЕК».

2. В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 19.12.2013.

Суддя В.В.Сівакова