Рішення № 36237321, 16.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21221/13 16.12.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 25 486, 45 грн., за участю представників позивача - Панченко Ю.В., довіреність від 02.01.2013 року, відповідача - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 25 486, 45 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.06.2013 року у місті Києві відбулась дорожньо - транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль „Субару", д.н. АА3397ІН, що належить Радченко Олені Борисівні, (страхувальник позивача), та автомобіль «Деу», д.н. АІ1022ВТ, яким керував Андрієвський Юрій Віталійович.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 26 486, 45 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Андрієвський Юрій Віталійович було застраховано відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.11.2013 року.

У судовому засіданні 27.11.2013 року представник позивача заявив клопотання про витребування додаткових доказів, яке задоволено судом.

Представник відповідача у судове засідання 16.12.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки ВДАІ та постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20.06.2013 року у справі №752/9996/13-п, 02.06.2013 року у місті Києві Андрієвський Юрій Віталійович, керуючи автомобілем «Деу», д.н. АІ1022ВТ, не врахував дорожньої обстановки і допустив зіткнення з автомобілем „Субару", д.н. АА3397ІН.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.06.2013 року у справі №752/9996/13-п Андрієвського Юрія Віталійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль „Субару", д.н. АА3397ІН.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №36027 від 24.05.2013 року.

Відповідно до звіту № 76/13 від 10.07.2013 року з визначення вартості матеріального збитку, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля „Субару", д.н. АА3397ІН, в результаті його пошкодження при ДТП складає 26 621, 12 грн.

Як вбачається з страхового акту № 981/13/50/ТР2500/2 від 16.07.2013 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 26 486, 45 грн.

Зазначені кошти в розмірі 26 486, 45 грн. позивачем були перераховані, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 1062 від 26.09.2013 року на суму 8 500, 00 грн. та № 1863 від 10.09.2013 року на суму 17 986, 45 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - «Деу», д.н. АІ1022ВТ, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю „Субару", д.н. АА3397ІН, керував Андрієвський Юрій Віталійович.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Деу», д.н. АІ1022ВТ, Андрієвського Юрія Віталійовича встановлена у судовому порядку.

Тому, Андрієвський Юрій Віталійович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю „Субару", д.н. АА3397ІН, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, наявність полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4866207, укладеним з відповідачем по відношенню до автомобіля «Деу», д.н. АІ1022ВТ, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Деу», д.н. АІ1022ВТ, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено франшизу у розмірі 1 000, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю „Субару", д.н. АА3397ІН, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування обґрунтовані та підлягають задоволенню у розмірі 25 486, 45 грн. (26 486, 45 - 1 000, 00 (франшиза)).

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13; код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37; код 19411125) 25 486 (двадцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 45 коп. боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 20.12.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна