Рішення № 36236570, 29.11.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/4905/13-ц Провадження № 22-ц/795/2295/2013 Головуючий у I інстанції - Сапон А. В. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Шитченко Н.В., Бобрової І.О.

при секретарях - Зіньковець О.О., Мартиновій А.В.

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 вересня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» - Бабич О.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивував тим, що 21.10.2008 року між ТОВ «ПростоФінанс» (права відступлення вимог якого, згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.05.2012 року, набуло ТОВ «Кредитні ініціативи») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01015576365, згідно з яким остання отримала кредит у сумі 118 600,00 грн. з кінцевим терміном повернення до 10.10.2014 року. В порушення умов Кредитного договору, відповідач свої зобов»язання належним чином не виконувала внаслідок чого станом на 10.03.2013 року утворилась заборгованість, а саме: по кредиту - 82345,94 грн., по відсотках - 15140,44 грн., за комісією - 2846,40 грн., неустойка (штраф) - 4266,71 грн., що і просить стягнути позивач.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.09.2013 року в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням представник ТОВ «Кредитні ініціативи» - Петрушанко В.П. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.09.2013 року, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду є необгрунтованим і незаконним внаслідок неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповно з»ясовані та недоведені обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги розрахунок заборгованості, який надано під час подання позовної заяви позивачем. Крім того, як вказує апелянт, документи про сплату заборгованості по кредитному договору, які надані відповідачем, не відповідають дійсності

Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача в судовому засіданні були надані меморіальні ордери про погашення кредитної заборгованості на загальну суму 147873 грн., а на вимогу суду здійснити взаємоперевірку платежів між сторонами, позивачем було повідомлено, що станом на 10.08.2013 року, загальна сума, яка надійшла на рахунок погашення кредитної заборгованості відповідача складає 92330,29 грн., що суперечить довідці банку про розмір заборгованості, відповідно до якої відповідачем суми боргу взагалі не сплачувались, детальний розрахунок боргу позивачем надано не було, що свідчить про недоведеність вимог позивача та є підставою для відмови в позові.

Проте, висновок суду щодо відсутності підстав для стягнення боргу не ґрунтується на матеріалах справи, так як він суперечить наданим сторонами доказам, до такого висновку суд дійшов внаслідок невірного застосування положень матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що 21.10.2008 року між ТОВ «ПростоФінанс» (права відступлення вимог якого, згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.05.2012 року, набуло ТОВ «Кредитні ініціативи» (а.с. 14-18)) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 01015576365 (а.с. 4-6), згідно до якого остання отримала кредит у сумі 118 600,00 грн. (а.с. 11) з кінцевим терміном повернення до 10.10.2014 року.

В порушення умов Кредитного договору, відповідач свої зобов»язання належним чином не виконувала внаслідок чого, згідно довідки розрахунку заборгованості (а.с. 22), станом на 10.03.2013 року утворилась заборгованість, а саме: по кредиту - 82345,94 грн., по відсотках - 15140,44 грн., за комісією - 2846,40 грн., штраф - 4266,71 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позичальника достроково вимагати повернення частини суми позики, що залишилася, та сплати процентів.

На виконання вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, згідно з якими, суд повинен сприяти особам, які беруть участь у справі, здійсненню їх прав, роз'яснити особам їх права та обов'язки і попередити про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції роз'яснив обов'язок надати суду докази, на які відповідач посилається.

Крім того, 06.11.2013 року апеляційним судом винесена ухвала про витребування у ОСОБА_1 оригіналів меморіальних ордерів, судом неодноразово оголошувалась перерва, для надання відповідачем суду апеляційної інстанції оригіналів документів про погашення заборгованості по кредитному договору № 01015576365, але ОСОБА_1, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, оригінали платіжних документів суду не надала.

В матеріалах справи, наявні копії меморіальних ордерів на підтвердження погашення кредитної заборгованості, які надавались до суду першої інстанції відповідачем на загальну суму 140374,23 грн., які в порушення вимог ст. 138 ЦПК України належним чином не засвідчені судом.

Відтак, копії меморіальних ордерів, надані відповідачем як доказ погашення заборгованості за кредитним договором не можуть підтверджувати факт внесення грошових коштів, з врахуванням положень ст. 59 ЦК України.

Відповідно до п. 1.19-1 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Разом з тим, слід дійти висновку, що розрахунок зроблений позивачем відповідно до умов договору, з врахуванням даних про сплату боргу, даних про прострочення сплати основного боргу та відсотків.

Відповідно до відповіді ПАТ «Брокбізнесбанк» (а.с. 113), яка надавалась на ухвалу суду, вбачається що, перерахування коштів на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 01015576365 було здійснено за меморіальними ордерами на підставі заяв на переказ готівки на суму 43313,23 грн. (а.с.114-119).

Таким чином не заслуговує на увагу суду довідка АТ«Брокбізнесбанк» (а.с. 110) від 12.11.2013 року № 8094/010-01БТ, щодо перерахування коштів, яка визнана недійсною листом від 15.11.2013 року вих. 723/2 (а.с. 113), оскільки переказ готівки за меморіальними ордерами № КР147 від 09.12.2008 року в розмірі 3 900,00 грн.;№ КРF19 від 22.01.2009 року в розмірі 7 000,00 грн.;№ КРF38 від 11.03.2009 року в розмірі 13 000,00 грн.;№ КРF51 від 13.05.2009 року в розмірі 9 000,00 грн.;№ КРF4 від 19.06.2009 року в розмірі 11 000,00 грн.;№ КРF34 від 18.11.2009 року в розмірі 12 000,00 грн.;№ КРF15 від 23.12.2009 року в розмірі 9 100,00 грн.;№ КР3819 від 25.01.2010 року в розмірі 6 000,00 грн.;№ КР4015 від 18.02.2010 року в розмірі 11 000,00 грн.;№ 48686379 від 14.06.2010 року в розмірі 3 500,00 грн.;№ 49410421 від 09.07.2010 року в розмірі 7 000,00 грн.; № КР2080 від 15.09.2010 року в розмірі 4 561,00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи, не здійснювався.

Сума заборгованості по кредитному договору була підтверджена і наданим суду розрахунком заборгованості (а.с. 22, 23), який узгоджується з іншими матеріалами справи, та не суперечить даним, які були надані на вимогу суду (а.с. 113).

Таким чином, суд першої інстанції, в порушення норм матеріального та процесуального права, прийшов до невірного висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з постановленням судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позову.

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «Кредитні ініціативи» підлягає задоволенню, то на його користь з ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені судові витрати по справі в розмірі 1568,99 грн. (судовий збір за подання позову 1045,99 грн. + судовий збір за подання апеляційної скарги 523,00 грн.) відповідно до ст. 88 ЦПК України

Керуючись ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 88, 303, 307, п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 314, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 вересня 2013 року скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість по кредитному договору № 01015576365 від 21.10.2008 року станом на 10.03.2013 року в сумі 104 599 (сто чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев»ять ) гривень 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» в повернення судового збору 1045, 99 грн. та 523, 00 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: