Рішення № 36236417, 20.12.2013, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/1025/13 Справа № 734/3893/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2013 року

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі: Головуючого-судді Соловей В.В.,

при секретареві Бардаченко Т.М.,

із участю позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

у с т а н о в и в:

із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно на 1/2 частину житлового будинку із надвірними будівлями, що знаходиться в м. Остер, вул. М.Василенка, б. 26 Козелецького району Чернігівської області, та на 1/2 частину земельної присадибної ділянки у суд звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2. Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим, що у вказаному житловому будинку проживали його батьки - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та сестра - ОСОБА_5 спільно із чоловіком ОСОБА_2. Будівництво вказаного житлового будинку батьками розпочате у 1950 році, та із його фізичною і фінансовою участю закінчено в 1961-1975 роках. ОСОБА_3 через погіршення здоровя у 1976 році продав 1/2 частину житлового будинку сестрі ОСОБА_5 У 1986 році його батько помер, а в 1990 році померла його матір, 28 листопада 2012 року померла його сестра, яка постійно проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 26 Козелецького району Чернігівської області. Про існування батькового заповіту йому не було відомо, вказаний заповіт знаходився у його старших братів. У вказаному житловому будинку залишився проживати ОСОБА_2 Позивач ОСОБА_1 ставить позовні вимоги про визнання за ним права власності на 1/2 частину будинку його померлих батьків та сестри, з надвірними будівлями в м. Остер, вул. М.Василенка, б. 26 Козелецького району Чернігівської області, згідно заповіту від 14 грудня 1972 року його батька ОСОБА_3.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав.

При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що ОСОБА_3, який є батьком позивача ОСОБА_1, помер 14 жовтня 1986 року у с. Зазимя Броварського району Київської області. За заповітом, посвідченим нотаріально 14 грудня 1972 року, ОСОБА_3 на випадок смерті заповів 1/2 частину будинку з надвірними будівлями, що знаходяться у м. Остер, вул. М.Василенка, б. 26 Козелецького району Чернігівської області, ОСОБА_1. Спадкові справи після ОСОБА_3, померлого 14 жовтня 1986 року, і ОСОБА_4, померлої у 1990 році, у нотаріальній конторі не заводилися. Позивач ОСОБА_1 із заявами про прийняття спадщини після померлих ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до нотаріальної контори не звертався. ОСОБА_2 і ОСОБА_5 у період із 27 липня 1974 року до 29 листопада 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Власником житлового будинку із надвірними будівлями, що знаходиться у м. Остер, вул. М.Василенка, б. 26, є ОСОБА_2, у т.ч. на підставі свідоцтва, виданого 11 грудня 2013 року приватним нотаріусом, про право власності на спадщину за законом. Спадкоємцем зазначеного у вказаному свідоцтві майна ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 29 листопада 2012 року, є її чоловік ОСОБА_2. Спадщина, на яку видане вказане свідоцтво, складається з: 3/4 частин житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Остер, вул. М.Василенка, б. 26, належних спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 квітня 1979 року нотаріально, та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 10 квітня 1995 року державним нотаріусом. Житловий будинок «А» в цілому має такі характеристики: загальна площа 74.80 кв.м, житлова площа 34.30 кв.м, надвірні будівлі та споруди веранда «а», загальна площа 20.80 кв.м, веранда «а1», загальна площа 9.70 кв.м, сарай «К», погріб «П», вбиральня «У2», ворота № 1-3. Із свідоцтва про право власності, виданого 11 грудня 2013 року приватним нотаріусом, виходить, що ОСОБА_2, який є пережившим чоловіком ОСОБА_5, яка померла 29 листопада 2012 року, належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке у вказаній частці посвідчене вказаним свідоцтвом, складається із 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Остер, вул. М.Василенка, б. 26.

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР визначається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняття спадщини протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2, вивчивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задоволенню не підлягає.

Позивач ОСОБА_1 після ОСОБА_3, який є його батьком, померлого 14 жовтня 1986 року, протягом шести місяців із дня відкриття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини не подавав заяви про прийняття спадщини. Позивач ОСОБА_1 не надав доказів про те, що він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3 Таким чином, позивач ОСОБА_1 не надав доказів про те, що він прийняв спадщину за законом або за заповітом, посвідченим нотаріально 14 грудня 1972 року, після померлого ОСОБА_3 Тому, відсутні законні підстави визнавати за позивачем ОСОБА_1 за вказаним заповітом право власності на 1/2 частину житлового будинку із надвірними будівлями та 1/2 частину присадибної земельної ділянки в м. Остер, вул. М.Василенка, б. 26 Козелецького району Чернігівської області.

Керуючись ст.ст. 548 і 549 ЦК Української РСР, ст.ст. 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів із дня отримання копії цього рішення.

Суддя