Рішення № 36235898, 12.12.2013, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1349/13-ц

Провадження № 2/715/515/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретаря судового засіданняЗатолошної Р.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Глибока цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «ОСОБА_2» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що між ТзОВ «Комерційний Банк «ОСОБА_2» та ОСОБА_3, 08 січня 2008 року укладено кредитний договір №003-25987-080108. Відповідно до п.1.2 вищевказаного договору банк відкрив ОСОБА_3 картковий рахунок №26250901922219 в національній валюті з врученням платіжної картки. Банк надав відповідачу кредит у сумі 30 000,00 грн. шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, що передбачено договором, ліміт кредитної лінії складав 3 000,00 грн. У відповідності до договору, ОСОБА_3 зобовязана була щомісяця в строки, визначені правилами здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникала за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникала за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом. Однак, відповідачка порушила умови кредитного договору і станом на 18 грудня 2012 року має прострочену заборгованість на загальну суму 4 536,03 грн., яка складається з: тіла кредиту 3 012,20 грн., простроченого тіла кредиту 528,39 грн., заборгованості за відсотками 0,00 грн., заборгованості за комісіями 995,44 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ "Дельта Банк" заборгованість на загальну суму 4 536,03 гривень а також витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що дійсно між її довірителькою та позивачем було укладено кредитний договір у 2008 році, однак нею кредитні кошти було повернуто в повному обсязі, а хто скористався її карткою у 2010 році їй невідомо, при цьому вказувала на те, що вона ніяких коштів із рахунку не знімала.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 08 січня 2008 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 003-25987-080108. Відповідно до умов цього договору ПАТ «Дельта Банк» відкрив відповідачеві картковий рахунок 26250901922219 в національній валюті - гривні, випустив та надав платіжну картку з ПІН - кодом та здійснював обслуговування на умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Крім того, умовами договору також передбачено, що держатель картки повинен щомісяця в строки визначені Правилами здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/ або Овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом.

Згідно кредитного договору, кредитні кошти та власні кошти ОСОБА_4 використовуються для розрахунків за товари, які придбані ОСОБА_4 у субєктів господарювання, зняття готівки, виконання ОСОБА_4 своїх зобовязань перед банком за договором, та вчинення інших операцій передбачених договором.

Таким чином, між сторонами існують цивільні права і обов'язки відповідно до умов кредитного договору №003-25987-080108 від 08 січня 2008 року та вимог ст.ст. 11, 509 ЦК України, тобто зобов'язання у правовідносинах, в яких одна сторона має вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а друга сторона має право вимагати виконання його обов'язку.

Крім того, в судому засіданні встановлено, що 01 лютого 2008 року відповідачка зняла із карткового рахунку 1 500 гривень, вказані кошти нею були повернуті.

Пунктами 1.4 та 1.5 договору визначено, що кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод. Кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що придбаваються держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки та для здійснення інших операцій.

Згідно п. 2.1 Договору моментом надання банком ОСОБА_4 кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних котів ОСОБА_4.

Пункт 3.6 кредитного договору передбачає, що ОСОБА_4 картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами здійснення операцій за картковими рахунками здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, складові якого зазначаються у Тарифах.

Пунктом 3.12 кредитного договору визначено, що банк щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за звітним, формує Виписки, в яких відображає рух коштів на рахунку ОСОБА_4 за звітний період, тобто з дати, що слідує за останнім робочим днем попереднього місяця, по останній робочий день поточного місяця, включаючи цей день.

Пункт 5.5. кредитного договору передбачає, що з моменту підписання договору держатель, тобто ОСОБА_3, надає згоду на передачу банком інформації про стан заборгованості ОСОБА_4 за цим договором, шляхом відправлення банком текстового повідомлення на номер мобільного телефону ОСОБА_4, який зазначений в ОСОБА_4, що оформлена під час укладання цього договору та засобами поштового зв'язку або іншими засобами (в т.ч. за допомогою третіх осіб).

Факт укладання між сторонами кредитного договору 08 січня 2008 року підтверджується сторонами та наявними у справі доказами.

Умови кредитного договору, копія якого знаходиться в матеріалах справи, сторони визнають. Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, термін його дії складає 364 дні і продовжується автоматично без підписання жодних додаткових документів.

В судовому засіданні також встановлено, що 08 квітня 2010 року позивачем відповідачу ОСОБА_3 направлено кредитну карточку поштою, яка 26 квітня 2010 року 12:53:49 год. була активована відповідачем через її мобільний телефон, а 05 травня 2010 року, скориставшись карткою та персональним пін кодом відповідачкою із рахунку було знято 4 000 гривень. На думку суду, посилання представника відповідача на ту обставину, що відповідачка не отримувала картки та не знімала коштів із рахунку не заслуговують на увагу, оскільки розблокування отриманої картки відбулося саме завдяки використання номера мобільного телефону відповідачки, який вона повідомила укладаючи кредитний договір ще у 2008 році у своїй анкеті. Крім того, як вбачається із матеріалів справи відповідачкою, хоча і не в повному розмірі проводилося погашення кредиту, зокрема в період з 15 червня 2010 року по 14 червня 2012 року періодично вносилися платежі в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором наданим позивачем, який міститься в матеріалах справи.

На підставі ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Крім того, згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що після підписання кредитного договору банк виконав свої зобовязання за цим договором, надавши позичальнику передбачені договором кошти та платіжну картку, а позичальник тривалий час користувався цими коштами, проте не повернув банку отриманий кредит та не сплачував передбачені договором кошти за користування цим кредитом. Відповідно до положень ст..ст. 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України банк в такому випадку має право вимагати від позичальника повернення кредиту та сплати коштів за його обслуговування.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши досліджені письмові докази, які є належними та допустимими і такими, що мають значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

У відповідності до вимог ст. ст. 79, 88 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати по оплаті судового збору.

На підставі ст.ст. 509, 526, 530, 536, 610, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" м. Київ про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь АТ "Дельта Банк" р/р 26250901922219, МФО 380236, код ЄДРПОУ № 34047020 - заборгованість за кредитним договором № 003-25987-080108 від 08 січня 2008 року в сумі 4 536 (чотири тисячі пятсот тридцять шість) гривень 03 (три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь АТ "Дельта Банк" р/р НОМЕР_2, МФО 380236, код ЄДРПОУ № 34047020 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Глибоцький районний суд Чернівецької області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя