Рішення № 3623504, 28.01.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/176

28.01.09

За позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфар"

про стягнення 28 548,17 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфар" про стягнення 28 548,17 грн. боргу за договором № 1111 від 01.08.2007 р. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань по оплаті наданих позивачем послуг з організації харчування.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.12.2008 р. порушено провадження у справі № 54/176, розгляд справи призначено на 28.01.2009 р.

Представник позивача у судове засідання 28.01.2009 р. не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 28.01.2009 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог, викладених в ухвалі про порушення провадження від 31.12.2008 р., не виконав, витребуваних документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі була направлена на його адресу, вказану у позовній заяві, та отримана відповідачем 16.01.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 06612257.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007 р. між Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліфар" було укладено договір про надання послуг № 1111, відповідно до умов якого позивач, як виконавець, зобов’язався за завданням відповідача надати йому послуги по організації харчування, а відповідач, як замовник, зобов’язався прийняти та оплатити надані послуги (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору він діє до грудня 2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно з п. 3.1. договору послуги надаються із матеріалів позивача.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що прийняття-передача виконаних робіт оформлюється актами. Цим же пунктом договору на відповідача, як на замовника, покладений обов’язок прийняття наданих позивачем послуг та підписання протягом 5 днів акта виконаних робіт. У випадку мотивованої відмови від прийняття наданих послуг, сторонами складається акт з переліком недоліків та зазначенням строку їх усунення.

Актами виконаних робіт від 31.08.2007 р., 30.09.2007 р., 31.10.2007 р., 30.11.2007 р., 29.12.2007 р. та 31.03.2008 р., підписаними позивачем та відповідачем, підтверджується надання позивачем послуг по організації харчування та їх прийняття відповідачем на загальну суму 28 548,17 грн. Матеріали справи не містять доказів відмови відповідача від прийняття виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено пунктом 4.1. договору, вартість послуг позивача розраховується, виходячи із добової вартості послуг на одну людину в розмірі 45,00 грн. та кількості працівників відповідача, яким була надана послуга відповідно до відомості за місяць. Оплата послуг здійснюється щомісяця протягом 10 банківських днів після підписання акта виконаних робіт, наданого позивачем з моменту виставлення рахунку (6.1. договору).

Позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки на оплату наданих послуг № 241 від 31.08.2007 р., № 228 від 31.08.2007 р., № 276 від 30.09.2007 р., № 296 від 31.10.2007 р., № 374 від 30.11.2007 р., № 424 від 29.12.2007 р., № 76 від 31.03.2008 р. Направлення зазначених рахунків відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих внутрішніх поштових відправлень з відмітками поштового відділення про прийняття кореспонденції до відправки.

Відповідач своїх зобов’язань щодо оплати наданих послуг не виконав. При цьому актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2008 р., підписаним обома сторонами, підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 28 548,17 грн.

Таким чином, розмір боргу відповідача перед позивачем у сумі 28 548,17 грн. належним чином доведений та документально підтверджений.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав, своїм правом на судовий захист не скористався.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі 28 548,17 грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфар" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 34189717, п/р № 26006081326 в АБ "Експрес-Банк", м. Київ, МФО 322959, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1, код ЄДРПОУ 00153117, п/р 26000000131709 в АКБ "Чорноморський банк розвитку та реконструкцій", м. Сімферополь, МФО 384577) 28 548 (двадцять вісім тисяч п’ятсот сорок вісім) гривень 17 коп. основного боргу, 285 (двісті вісімдесят п’ять) гривень 48 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Т.С. Демченко