Постанова № 3623432, 23.10.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.10.2008 р.                                                                                                     № 6/484

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтранзитсервіс"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Представники:

від позивача: Честніша І.О., Безручко І.В.

від відповідача: Семілєтова Ю.В., Григоренко О.В.

прокуратури: Орленко А.О., Руснак Ю.І.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 23.10.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс»(позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 12.05.2008 р. № 0003502306/6. В ході судового розгляду позивач подав уточнення від 22.05.2008 р. № 22/05-01 та просив визнати недійсним податкове повідомлення –рішення від 12.05.2008 р. № 0003502306/0 на суму 4346 502,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Югтранзитсервіс»зазначає, що відповідач при проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. На думку відповідача, господарські операції за зовнішньоекономічними контрактами на загальну суму 30593658,00 грн. Товариство повинно було відобразити в декларації з ПДВ за грудень 2007 р. в податкових зобов’язаннях, і саме це призвело до заниження податкових зобов’язань за грудень 2007 р. на суму 5098943,00 грн. Однак, позивач зазначає, що зовнішньоекономічні контракти укладені згідно з «Правилами ІНКОТЕРМС»і передбачають перехід права власності на товар на митній території України з подальшим вивезенням товару за межі митної території України –експорт.

Відповідач проти позову заперечує, та вказує на те, що позивачем неправомірно була застосована нульова ставка з податку на додану вартість, оскільки товар не вивозився за митну територію України. Тобто, позивачем порушені вимоги п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за грудень 2007 р. на суму 5098943,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Югтранзитсервіс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період грудень 2007 року. За результатами перевірки був складений акт від 05.05.2008 р. № 1140/2306/32921363 та прийняте податкове повідомлення –рішення 12.05.2008 р. № 0003502306/0 на 4346502,00 грн.

В ході перевірки відповідачем було встановлено заниження різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за грудень 2007 р. на суму 5098943,00 грн. У зв’язку з чим, різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту має позитивне значення в розмірі 3305355,00 грн., сума ПДВ, яку ТОВ «Югтранзитсервіс»має сплатити до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього періоду складає 2897668,00 грн.

Позивач вказує на те, що укладені зовнішньоекономічні контракти між ТОВ «Югтранзитсервіс»та «Транс-Оил Лтд»згідно з Правилами «ІНКОТЕРМС»і передбачають перехід права власності на товар на митній території України з подальшим вивезенням товару за межі митної території України –експорт. А також, згідно з п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість, місцем поставки товарів, як правило, є місце. Де товар фактично перебуває на момент відвантаження або транспортування. Тому, на думку позивача, як при продажу товарів на території України, так і при експорті товару, місцем їх поставки буде територія України, але строки вивезення (експорту) товару в законі не трактуються в залежності від моменту і місця переходу права власності.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем та компанією Trans-Oil ltd (далі «Транс-Оил Лтд») були укладені два контракти № 1112-РС-СРТ від 11.12.2007 року та № 1112-8В-СРТ від 11.12.2007 року.

ТОВ «Югтранзитсервіс» згідно вказаних контрактів було відвантажено товар (кукурудзу фуражну та соєві боби) «Транс-Оил Лтд», а саме:

Контракт № 1112-РС-СРТ від 11.12.2007 року. Відповідно до умов даного контракту «Продавець ТОВ «Югтранзитсервіс»(Україна), Покупець «Транс-Оил Лтд»(США), товар кукурудза фуражна, ціна 395,00 доларів США за тону метричну», згідно п.п.9.2.1, п.9.2 п.9 даного контракту «Товар считается поставленным Продавцом и принятым Покупателем: по количеству - в соответствии с весом, указанным в Акте приема-передачи товара». Згідно з п.п.9.3 п.9 даного контракту «В соответствии со ст.334 Гражданского кодекса Украины, стороны договорились, что право собственности на Товар переходит к Покупателю, с момента подписания Сторонами Акта приема-передачи»;

Контракт № 1112-8В-СРТ від 11.12.2007 року. Згідно умов даного контракту «Продавець ТОВ «Югтранзитсервіс», Покупець «Транс-Оил Лтд», товар соєві боби, ціна395,00 доларів США за тону метричну», згідно з пп. 9.2.1, п.9.2 п.9 даного контракту «Товар считается поставленным Продавцом и принятым Покупателем: по количеству - в соответствии с весом, указанным в Акте приема-передачи товара», Згідно пп.9.3 п.9 даного контракту «В соответствии со ст.334 Гражданского кодекса Украины, стороны договорились, что право собственности на Товар переходит к Покупателю, с момента подписания Сторонами Акта приема-передачи».

Відповідно до акту прийому - передачі № 1 від 20.12.2007 року: «Общее количество передаваемого товара составляет 22800 метрических тонн, покупатель принял и оплатил его по цене 959,50 грн. за одну метрическую тонну на общую сумму 21 876 600,00 грн... Переход права собственности на товар произошел немедленно по подписанию настоящего Акта...»; та акту прийому-передачі № 2 від 11.12.2007 року «Общее количество передаваемого товара составляет 4370 метрических тонн, Покупатель принял и оплатил его по цене 1994,75 грн. за одну метрическую тонну на общую сумму 8717057,50 грн... Переход права собственности на товар произошел немедленно по подписанию настоящего Акта...».

Судом встановлено, що товар був повернутий на адресу ТОВ «Югтранзитсервіс»(продавець), що не заперечується позивачем. Також, позивачем до перевірки надано регістри бухгалтерського обліку по рахунку 28 «Товари», що підтверджує реалізацію товару, згідно вищевказаних актів прийому-передач на суму 30 593 657,50 грн. Однак, до перевірки не були надані п'ять примірників вантажно-митних декларацій.

Дані операції не відображені в регістрах податкового обліку (реєстри виданих податкових накладних за грудень 2007 року) та декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

Судом встановлено, що товар не вивозився за межі митної території України.

Відповідно до п.п.3.1.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі –Закон України № 168/97-ВР), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно з вимогами п.п. 7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено п.п.7.2.3. п.7.2. ст..7 Закону України № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, зазначена операція підпадає під об'єкт оподаткування визначеного п.п.3.1.1 ст. З Закону України № 168/97-ВР та оподатковується за ставкою 20%.

Посилання позивача на «Податкові роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України»затверджених наказом ДПА України за №418 від 05.09.2002 р. є безпідставними, оскільки наведене у роз'ясненні оподаткування виникає, у разі коли умовами контрактів не визначено переходу к покупцям права власності на товар, що поставляється, а також не предбачають складання будь-яких двохсторонніх документів про фактичну передачу товару покупцю (ати прийому-передачі товару).

Крім того, наведене податкове роз'яснення було видане до внесення змін до Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", які значною мірою вплинули на визначення об'єкта оподаткування.

У зв'язку з прийняттям Закону України від 25.03.2005 р. N 2505-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Так відповідно до п. 3.1 ст. З Закону України № 168/97-ВР, під об'єкт оподаткування також підпадають операції, місце надання яких знаходиться на митній території України. Крім цього, п. 6.4 та 6.5 ст. 6 Закону України № 168/97-ВР, визначено поняття "місце поставки товарів" та "місце поставки послуг" відповідно, які є критерієм для визначення об'єкта оподаткування та застосування до такого об'єкта відповідної ставки податку.

Згідно п.6.4 Закону України № 168/97-ВР, місцем поставки товарів, є місце, де товар фактично перебуває на момент відвантаження або транспортування.

Таким чином, винесене податкове повідомлення-рішення №0003502306/0 від 12.05.08 р. про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 4 346 502,0 грн. відповідає нормам чинного законодавства.

Тому, в зв'язку з порушенням позивачем п.п.7.3.1 п. 7.З., п.п 7.2.3 п. 7.2 Закону України № 168/97-ВР, що призвели до порушення п.п.7.7.1, п.7.7, ст.7 Закону, ТОВ „Югтранзитсервіс" занижено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2007 року на суму 5 098 943,00 грн. Згідно з даними перевірки за грудень 2007 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має позитивне значення 3 305 355,00 грн. Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду складає 2 897 668,00 грн.

Відповідно до вимог п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду....

Згідно з вимогами п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)...

Відповідачем не було не підтверджено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ в грудні 2007 року. Оскільки, за результатами перевірки значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ в грудні 2007 року є позитивним та становить 3 305 355,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Югтранзитсервіс»завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 407687,00 грн., чим порушено вимоги п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону.

Отже, вимоги позивача щодо зобов'язання надати Довідку про результати перевірки ТОВ «Югтранзитсервіс»про правомірність нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок банку за період грудень 2007 року, є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

Підпункт 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону України № 168/97-ВР визначає, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з Законом України №168/97 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України №168/97-ВР, під бюджетним відшкодуванням слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку.

Законом України №168/97-ВР встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку, а також зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою - сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.

Закону України №168/97-ВР передбачає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність донарахування відповідачем суми податку на додану вартість ТОВ «Югтранзитсервіс».

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач довів правомірність донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в позовних вимогах відмовити. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.