Рішення № 36234171, 13.12.2013, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 2/754/3257/13

Справа № 754/7805/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2013 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Смирнової Є.П.

при секретарі Грей О., Кузьменко А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

справу за позовом

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

Який діє в своїх інтересах та в інтересах

Неповнолітнього ОСОБА_4, до

Публічного акціонерного товариства

Енергопостачальна компанія «Київенерго»

В особі філії «Енергосервіс»,

3-і особи: ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

Деснянська районна в м. Києві державна

Адміністрація, - про визнання ордеру на

Житло недійсним та визнання недійсним

Рішення про надання дозволу на укладання

Договору користування жилою площею, -

В С Т А Н О В И В :

16.05.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулись до суду із позовом до ПАТ ЕК «Київенерго» в особі філії «Енергосервіс», в якому просять визнати недійсним ордер № 126 від 03.08.2013 року на право користування жилою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, виданий громадянці ОСОБА_5 на підставі рішення ПАТ «Київенерго» в особі філії «Енергосервіс» від 20.02.2012 року.

При цьому позивачі вказують на те, що сім»ї ОСОБА_1 у складі: ОСОБА_2 - син, ОСОБА_7 - син, ОСОБА_8 - колишній чоловік (інвалід 1 групи по зору з дитинства), ОСОБА_9 - невістка, ОСОБА_4 - онук, належать кімнати АДРЕСА_1. Вказаний факт підтверджується ордером № 4 від 30.01.2001 року, виданим АЕК «Київенерго», яке на той момент було відомчим житлом ПАТ «Київенерго». До того ж, ОСОБА_1 пропрацювала на вказаному підприємстві більше десяти років.

Як зазначають позивачі, житлова площа в кімнатах АДРЕСА_1 на сім'ю в складі шести осіб складає 34,5 кв.м, про що свідчить довідка № 2688 Деснянського відділу обліку та розподілу житлової площі в зв'язку зі змінами в складі сім'ї ОСОБА_1. Починаючи з 2004 року ОСОБА_1 неодноразово зверталася із заявами про поліпшення житлових умов в зв'язку зі збільшенням складу її сім'ї. В подальшому ОСОБА_1 було поставлено на квартирний облік у загальну чергу. В 2009 році в гуртожитку звільнилася кімната АДРЕСА_2, яка знаходиться в одному блоці, поруч з кімнатами АДРЕСА_1.

Посилаючись на зазначені обставини та положення ст. 54 ЖК України, яка передбачає, що якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення, позивачі вважають, що ОСОБА_1 мала переважне право на заселення суміжної кімнати, що звільнилася. Тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 потребувала покращення житлових умов, нею було подано заяву до ПАТ «Київенерго» в особі філії «Енергосервіс» про заселення до вказаної кімнати.

Як вказують позивачі, відповідач проти їх заселення в кімнату АДРЕСА_2 не заперечував, тому, починаючи з 2009 року, ОСОБА_1 зі своєю сім'єю почала користуватися даним приміщенням, сплачувала комунальні платежі, за власні кошти здійснила ремонт кімнати АДРЕСА_2, та інше. Позивачі зазначають, що вказані обставини визнаються стороною відповідача.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують на те, що 24.06.2010 року рішенням Деснянської районної у м. Києві ради гуртожиток, де проживає їх родина, було передано з балансу відповідача на баланс КП «Житлорембудсервіс».

Як їм стало відомо пізніше, рішенням відповідача від 20.02.2012 року за № 02/2012, у відсутність на те дозволу та законних підстав, було видано на ім»я ОСОБА_5 ордер № 126 від 03.08.2012 року на право користування кімнатою АДРЕСА_2.

Позивачі вважають таки дії відповідача незаконними та направленими на порушення законних прав та інтересів їх сім»ї, оскільки вважають, що ОСОБА_1 знаходилася у спірному приміщенні на законних підставах. Крім того, зазначили, що у відповідача з 2010 року відсутнє право розпоряджатися вказаним приміщенням, так як майно, а саме: гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, був переданий на баланс іншого підприємства, а отже, у відповідача не було підстав здійснювати будь-які дії щодо розпорядження кімнатою АДРЕСА_2.

Також, на думку позивачів, навіть, враховуючи наявність у відповідача законних підстав на розпорядження кімнатою АДРЕСА_2, дії на вселення ОСОБА_5 все одно порушують права ОСОБА_1, так як не переконавшись, що дана кімната вільна, всупереч ч. 2 ст. 58 ЖК України, яка передбачає, що ордер може бути видано лише на вільне приміщення, відповідач видав ордер на одну із кімнат, яку займає ОСОБА_1 зі своєю сім'єю.

Посилаючись на викладені обставини, а також положення ст.ст. 54, 58, 59 ЖК України, Постанову Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року, позивачі просять визнати недійсним ордер № 126 від 03.08.2013 року на право користування жилою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, виданий громадянці ОСОБА_5 на підставі рішення ПАТ «Київенерго» в особі філії «Енергосервіс» від 20.02.2012 року (а.с. 4-6 т. 1).

Під час попереднього розгляду справи в судовому засіданні 25.06.2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, було притягнуто ОСОБА_6.(а.с. 116-117 т. 1).

Під час розгляду даної справи в суді, 09.10.2013 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, до ПАТ «Київенерго» - про визнання недійсним рішення ПАТ «Київенерго» № 02/2012 від 20.02.2012 року про надання дозволу родині ОСОБА_5 на укладання договору користування жилою площею - кімнатою АДРЕСА_2, яка була направлена за підсудністю з Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.10.2013 року було об'єднано в одне провадження справу № 754/7805/13 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ ЕК «Київенерго» в особі філії «Енергосервіс», 3-ї особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним ордеру № 126 від 03.08.2012 року, виданого ОСОБА_5 на право користування жилою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, та справу № 754/17373/13 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Київенерго» про визнання недійсним рішення ПАТ «Київенерго» № 02/2012 від 20.02.2012 року про надання дозволу родині ОСОБА_5 на укладання договору користування жилою площею - кімнатою АДРЕСА_2. Справі присвоєно № 754/7805/13 (а.с. 186-188 т. 1).

В цьому ж судовому засіданні 28.10.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4, надали до суду позовну заяву з уточненням позовних вимог.

У зазначеній позовній заяві позивачі просять визнати незаконним та скасувати рішення ПАТ «Київенерго» за № 02/2012 від 20.02.2012 року про укладання договору користування житловим приміщенням кімнати АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та її сім'ї у складі 3-х осіб згідно протоколу комісії з надання у користування житлової площі у гуртожитках ПАТ «Київенерго».

Крім того, позивачі просять визнати недійсними та скасувати житловий ордер № 1016 від 01.03.2012 року та ордер № 126 від 03.08.2012 року, виданий повторно на підставі рішення ПАТ «Київенерго» за № 02/2012 від 20.02.2012 року про укладання договору користування житловим приміщенням кімнати АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та її сім'ї у складі 3-х осіб.

Також, позивачі просять визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з сім'єю із 3-х осіб, який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4, право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_2, житловою площею 17,1 кв.м. (а.с. 164-168 т. 1).

В-подальшому, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову уточнили позовні вимоги та 13.12.2013 року надали до суду уточнену позовну заяву, в якій просять визнати недійсним ордер № 126, виданий 03.08.2013 року ПАТ «Київенерго» філіал «Енергосервіс» громадянці ОСОБА_5, а також визнати недійсним рішення комісії ПАТ «Київенерго» № 02/2012 від 20.02.2012 року про надання дозволу на укладення договору користування жилою площею - кімнатою АДРЕСА_2 ОСОБА_5 з родиною у складі 3-х осіб (а.с. 105-108 т. 2).

При цьому, позивачі вказують на те, що в період з 1999 року по 2006 рік ОСОБА_1 працювала в АЕК «Енергосервіс», в 2006 році її звільнили з роботи згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штатів.

Під час роботи у відповідача на підставі рішення № 12 від 02.12.2001 року позивачці ОСОБА_1 на сім'ю з 4-х осіб було виділено для проживання у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, та видано ордер № 4 від 30.01.2001 року.

Житлова площа в кімнатах АДРЕСА_1 складає 34,5 кв.м., в яких проживає сім'я із шести осіб: ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, два сина: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, та невістка ОСОБА_9 з онуком ОСОБА_4.

Як зазначають позивачі, починаючи з 2004 року ОСОБА_1 неодноразово подавала заяви про поліпшення житлових умов в зв'язку зі збільшенням сім'ї.

З 13.11.2009 року ОСОБА_1 разом із родиною перебуває на квартирному обліку, порядок забезпечення житом - загальна черга.

В 2009 році в гуртожитку звільнилася кімната АДРЕСА_2, яка знаходиться в одному блоці поруч з кімнатами АДРЕСА_1.

Позивачі вважають, що відповідно до положень ст. 54 ЖК України, яка передбачає, що в разі, якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачів, звільнилося неізольоване жиле приміщення, ОСОБА_1 отримала переважне право на заселення суміжної кімнати, що звільнилася.

Крім того, відповідно до ст. 132 ЖК України та п. 41 розділу VII примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208, з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм жилу площу в гуртожитках, не менш як десять років.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 подала до ПАТ «Київенерго» в особі філії «Енергосервіс» заяву про заселення до спірної кімнати. Оскільки відповіді на дану заяву вона не отримала, то сприйняла таке реагування, як згоду на вселення, та 23.11.2009 року зайняла кімнату АДРЕСА_2, зробила в кімнаті за власні кошти ремонт і почала сплачувати комунальні послуги за неї.

Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що 24.06.2010 року рішенням № 9 Деснянської районної у м. Києві ради, гуртожиток, де проживає їх родина, було передано з балансу відповідача на баланс КП «Житлорембудсервіс». Згодом, як стало відомо, органом управління над майном, а саме: гуртожитком по АДРЕСА_1, було призначено Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

Незважаючи на це, 20.02.2012 року ПАТ «Київенерго» на своєму засіданні комісії з надання права користування житловою площею у гуртожитках, прийняв рішення № 02/2012 про надання дозволу ОСОБА_5 на укладання договору користування житловою площею, та реєстрацію інших осіб в кімнату АДРЕСА_2 у вказаному гуртожитку.

01.03.2012 року ПАТ «Київенерго» філіал «Енергосервіс Київенерго» видало ОСОБА_5 ордер № 1016 на право користування кімнатою АДРЕСА_2.

Згодом, 03.08.2012 року ПАТ «Київенерго» філіал «Енергосервіс Київенерго» видав ОСОБА_5 другий ордер № 126 на право користування кімнатою АДРЕСА_2.

Як вказують позивачі, відповідно до п. 10 розділу ІІ Положення про гуртожитки, ордер може бути виданий лише на вільну жилу кімнату. Однак, на момент прийняття комісією рішення та видачі ордеру ОСОБА_5 на кімнату АДРЕСА_2, дана кімната вільною не була, оскільки вона була зайнята позивачкою ОСОБА_1 та її сім'єю. Тому, позивачі вважають, що ордер на право користування кімнатою АДРЕСА_2 було видано ОСОБА_5 незаконно.

При цьому позивачі зазначають, що статтею 59 ЖК України визначений порядок і підстави визнання ордера на жиле приміщення недійсним. Однією з таких підстав є порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення.

Також позивачі вказують на те, що всупереч положень п. 69, 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради № 460 від 11.12.1984 року, ОСОБА_5 жоден із ордерів не надала відповідному житловому органу для виконання та не вселилась у спірну кімнату у зазначений в ордері строк - 30 днів. Таким чином, після закінчення цього строку автоматично втрачає свою силу. При наявності поважних причин пропуску тридцяти денного строку він може бути продовжений виконкомом органу місцевого самоврядування, що його видав.

Посилаючись на викладені обставини, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати недійсним ордер № 126, виданий 03.08.2013 року ПАТ «Київенерго» філіал «Енергосервіс» громадянці ОСОБА_5, а також визнати недійсним рішення комісії ПАТ «Київенерго» № 02/2012 від 20.02.2012 року про надання ОСОБА_5 дозволу на укладення договору користування жилою площею - кімнатою АДРЕСА_2 з родиною у складі 3-х осіб (а.с. 105-108 т. 2).

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також представник ОСОБА_1 - ОСОБА_12, уточнені позовні вимоги від 13.12.2013 року підтримали та просять їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Київенерго» Браницький Д.Ю. проти позову заперечує (а.с. 76-79 т. 1, 37-40 т. 2).

При цьому в своїх запереченнях від 25.06.2013 року та 19.11.2013 року Браницький Д.Ю. вказує на те, що позивачка ОСОБА_1 ніколи не перебувала в списку черговості працівників АК «Київенерго» на отримання додаткової кімнати у гуртожитку. Трудовій стаж ОСОБА_1 у компанії складає 6 років. Однак, 25.11.2009 року ОСОБА_1, порушуючи ст. 109 ЖК України, самовільно встановила новий замок та зайняла кімнату АДРЕСА_2. З цього приводу керівництво Київенерго зверталося із заявами до начальника Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві та до першого заступника голови КМДА.

Як вказує Браницький Д.Ю., ОСОБА_1 не має переважного права на заселення кімнати АДРЕСА_2. При цьому зазначає, що профспілковим комітетом та комісією з надання права користування жилою площею у гуртожитках АК «Київенерго» рішення щодо виділення ОСОБА_1 та членам її сім'ї додаткової кімнати АДРЕСА_2 не ухвалювалося. Комунальні платежі на кімнату АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ніколи не нараховувалися. Ордер на поселення у зазначену кімнату ОСОБА_1 не видавався. Отже, немає жодної підстави для проживання ОСОБА_1 та її сім'ї в зазначеній кімнаті.

Крім того, представник відповідача зазначає, що відомчий гуртожиток по АДРЕСА_1 до 26.09.2012 року перебував у сфері управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та обліковувався на балансі філіалу «Енергосервіс» ПАТ «Київенерго».

Відповідно до Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР № 37 від 04.02.1988 року, п. 2.1 Положення «Про порядок житлових приміщень в гуртожитках, будинках для малосімейних та правила користування ними в Київенерго», п. 2.3, 2.4 «Положення «Про надання права користування жилою площею в гуртожитку АК «Київенерго» на АДРЕСА_1, п. 1.1 Правил користування жилою площею в гуртожитку на АДРЕСА_1 філіалу «Енергосервіс Київенерго», відомчий гуртожиток по АДРЕСА_1 відносився до службових жилих приміщень, тому право користування житловою площею у гуртожитку мали ті особи, які перебували у трудових відносинах з ПАТ «Київенерго», та члени їх сім»ї на час роботи в ПАТ «Київенерго».

Представник відповідача зазначає, що Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року наголосив, що правила ст. 54 ЖК України не застосовуються, якщо наймач службового жилого приміщення претендуватиме на зайняття звільненого в тій самій квартирі ізольованого неслужбового або службового жилого приміщення.

Як вказує Браницький Д.Ю., у 2011 році ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про визнання права користування жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_2. При цьому судом було встановлено, що в листопаді 2009 року ОСОБА_1 зі своєю сім'єю самовільно зайняла кімнату АДРЕСА_2 у вказаному гуртожитку, ордер на зайняття даної кімнати ні позивачці ОСОБА_1, ні членам її сім'ї не видавався.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.04.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва, ОСОБА_1 було відмовлено у праві користування кімнатою АДРЕСА_2. Отже, відповідно до положень ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, представник відповідача вказує на те, що ОСОБА_1 невірно тлумачить рішення № 9 від 24.06.2010 року «Про прийняття на баланс КП «Житлорембудсервіс» гуртожитку по АДРЕСА_1, так як вказане рішення тільки підтверджує згоду прийняти на баланс КП «Житлорембудсервіс» вказаний гуртожиток.

Фактом передачі гуртожитку на баланс КП «Житлорембудсервіс» є Акт приймання - передачі гуртожитку за типовою бухгалтерською формою № ОЗ-1 від 31.08.2012 року та Акт приймання - передачі гуртожитку на АДРЕСА_1 в комунальну власність територіальної громади м. Києва до сфери управління Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 31.08.2012 року, затверджений Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.09.2012 року № 1681. Тобто, приміщення гуртожитку фактично передано у комунальну власність територіальної громади м. Києва після прийняття комісією ПАТ «Київенерго» оскаржуваного позивачами рішення № 2/2012 від 20.02.2012 року.

Як зазначає представник відповідача, ОСОБА_5 працює у ПАТ «Київенерго» на посаді економіста 2 категорії з 31.03.2004 року. Відповідно до норм діючого житлового законодавства України та згідно з рішенням Комісії з надання права користування жилою площею в гуртожитках ПАТ «Київенерго» від 20.02.2012 року, протокол № 02/2012, ОСОБА_5 було надано дозвіл на користування жилою площею (кімнатою АДРЕСА_2) та реєстрацію у гуртожитку по АДРЕСА_1 з родиною у складі 3-х осіб. На підставі рішення Комісії ОСОБА_5 було видано ордер від 03.08.2012 року № 126 та проведена реєстрація ОСОБА_5 та членів її сім'ї до гуртожитку у встановленому порядку. З огляду на викладене, Браницький Д.Ю. вважає, що підстав вважати зазначений ордер недійсним або таким, що виданий в порушення правил - немає.

Крім того, в своїх запереченнях від 19.11.2013 року Браницький Д.Ю. зазначає, що видача двох ордерів зумовлена тим, що при передачі гуртожитку на баланс КП «Житлорембудсервіс» виникла необхідність провести інвентаризацію жилих приміщень та уточнити перелік осіб, які мають право на проживання у даному гуртожитку. Після уточнення всіх обставин, були повторно видані ордери, в яких містяться фактичні дані щодо осіб, проживаючих у гуртожитку (а.с. 37-40 т. 2).

Браницький Д.Ю. також зазначає, що за приписами ст.ст. 121, 128 ЖК України, розділу ІІ Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986 року, жила площа у гуртожитку або службове жиле приміщення надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу. Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржуване позивачами рішення від 20.02.2012 року, діяв відповідно до вимог чинного законодавства та в межах своїх повноважень.

Також, представник відповідача вказує на те, що рішення Комісії з надання права користування жилою площею у гуртожитках ПАТ «Київенерго», оформлене протоколом № 02/2012 від 20.01.2012 року, ніяким чином не порушує права та інтереси позивачів. Більш того, на даному засіданні Комісії будь-яких рішень щодо позивачів не приймалося, тобто, оскарження рішення від 20.02.2012 року зачіпає права та інтереси інших осіб, а не позивачів. З цих підстав Браницький Д.Ю. вважає, що обраний позивачами та заявлений в позові спосіб захисту не відповідає способам захисту, встановленим в законі або договорі, та фактичним обставинам справи. Крім того, позивачами не зазначено та не підтверджено належними доказами, яке саме їх право або інтерес було порушено відповідачем.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що не має підстав вважати ордер, виданий ОСОБА_5 на кімнату АДРЕСА_2 у гуртожитку по АДРЕСА_1, недійсним або таким, що виданий з порушенням правил, представник ПАТ «Київенерго» Браницький Д.Ю. просить в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити (а.с.37-40 т.2).

Третя особа ОСОБА_6 та представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_14 проти позову заперечують (а.с. 110-115 т. 1).

В своїх запереченнях на позов від 25.06.2013 року ОСОБА_14 посилається на те, що на час правовідносин сім'ї ОСОБА_5 з ПАТ «Київенерго» та отримання спеціального житлового ордеру № 126 на вселення в кімнату АДРЕСА_2, відповідач на законних підставах розпоряджався відомчим житлом, оскільки Акт приймання-передачі гуртожитку до сфери управління Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації не підписувався і вказаний відомчий гуртожиток не передавався до сфери управління комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Крім того, ОСОБА_14 вважає, що позивачами не надано доказів того, що ОСОБА_1 є належним наймачем кімнати АДРЕСА_2 та здійснює оплату житлово-комунальних послуг по вказаній кімнаті. При цьому зазначає, що з моменту отримання сім'єю ОСОБА_5 спеціального ордеру № 126 від 03.08.2013 року на вселення в кімнату АДРЕСА_2, ними було укладено угоду щодо сплати комунальних послуг. При цьому на ім'я ОСОБА_5 відкрито спеціальний службовий рахунок, згідно якого остання сплачує комунальні послуги. Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2.

Також, представник ОСОБА_5 вказує на те, що відомчий гуртожиток по АДРЕСА_1 призначався для проживання працівників ПАТ «Київенерго». ОСОБА_5 працює в ПАТ «Київенерго» з 2004 року, тому підприємство мало законне право видати їй спеціальний житловий ордер, який є єдиним документом на вселення в житлову кімнату АДРЕСА_2. Однак, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самоправно зайняли жиле приміщення та чинять перешкоди щодо вселення в кімнату АДРЕСА_2, за наявності порушення порядку зайняття спірного житлового приміщення, не дають ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можливості на законних підставах вселитися в дану житлову кімнату.

ОСОБА_14 також вважає необґрунтованим посилання позивачів на вимоги статті 54 ЖК України, вказуючи на те, що застосування даної норми Закону відноситься тільки до комунальних квартир, а не до житлової кімнати АДРЕСА_2, яка розташована в одному блоці поруч з окремими кімнатами АДРЕСА_1 та не є суміжною з ними кімнатою.

Крім того, представник ОСОБА_5 зазначає, що ОСОБА_1 вже зверталась до Деснянського районного суду м.Києва з позовом про визнання за нею права користування жилим приміщенням кімнати АДРЕСА_2 та заборону вчинення перешкод вказаною кімнатою. Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 20.04.2011 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову. Вказане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 19.07.2011 року.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_14 вважає, що позивачі, не маючи ордеру на право користування спірною кімнатою та договору її найму, утримують зазначену кімнату незаконно, тому на підприємстві кімната АДРЕСА_2 вважається та обліковується як вільна. Оскільки ОСОБА_5 отримала ордер на кімнату АДРЕСА_2 у встановленому законом порядку, то підстави для визнання ордеру недійсним у позивачів відсутні.

На підставі викладеного, ОСОБА_6 та представник ОСОБА_5 - ОСОБА_14 просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі.

Представники третіх осіб Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явилися, просять розглядати справу у їх відсутність (а.с. 21, 22 т. 1, а.с. 104 т. 2).

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.

Заслухавши пояснення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_12, представника відповідача Браницького Д.Ю., третьої особи ОСОБА_6, представника третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_14, допитавши свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Згідно ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватися гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Жили будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 128 ЖК України та Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208, жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 1999 року працювала в ПАТ «Київенерго». Була звільнена з посади економіста 2 категорії на підставі Наказу № 15-ос від 10.01.2006 року у зв»язку зі скороченням штату працівників п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.88 т.1).

Під час своєї роботи у відповідача ОСОБА_1 30.01.2001 року отримала ордер № 4 на право зайняття житлової площі в гуртожитку по АДРЕСА_1.

Як зазначено в ордері, житлова площа знаходиться у відомчому будинку АК «Київенерго» та надається на час роботи в Київенерго (а.с.7,134,193 т.1).

Як вказує ОСОБА_1 та вбачається з матеріалів справи, починаючи з 2004 року позивачка неодноразово намагалася поліпшити житлові умови своєї сім»ї. Так, у 2004 році ОСОБА_1 зверталась до керівництва Компанії із заявою про поліпшення житлових умов. Як вбачається з відповіді ПАТ «Київенерго» від 24.11.2004 року, ОСОБА_1 було відмовлено у зв»язку з відсутністю вільного житла. При цьому повідомлено, що ще 80 працівників звернулися із заявами про надання кімнат та ліжко-місць у гуртожитках Компанії (а.с.178 т.1).

Судом також встановлено, що з 13.11.2009 року ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у Деснянській районній у м.Києві державній адміністрації у складі сім»ї з 4-х осіб: вона, чоловік ОСОБА_8, інвалід 1 групи по зору, та двоє їх синів - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11,13,138 т.1).

28.09.2010 року шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_8 було розірвано (а.с.181 т.1).

23.10.2009 року син позивачки - ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_9. 17.03.2012 року в них народився син ОСОБА_4 (а.с.139,140,171,172 т.1).

Як встановлено судом, після одруження сина ОСОБА_2 позивачка 04.12.2009 року звернулась із заявою про реєстрацію дружини сина у гуртожитку по АДРЕСА_1, на що їй було відмовлено комісією з надання права користування жилою площею в гуртожитках АК «Київенерго» (протокол від 14.01.2010 року № 1/2010) (а.с.179 т.1).

У цьому ж 2009 році позивач ОСОБА_2 також звертався до керівництва Компанії із заявою про поліпшення житлових умов, на що листом від 07.12.2009 року йому було відмовлено та рекомендовано звернутися з таким проханням за місцем своєї роботи (а.с.110 т.2).

24.06.2010 року Деснянською районною у м.Києві радою було прийнято рішення № 9 про надання згоди на прийняття на баланс КП «Житлорембудсервіс» гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с.8,135,194 т.1).

До передачі зазначеного гуртожитку на баланс КП «Житлорембудсервіс» 20.02.2012 року відбулося засідання комісії з надання права користування жилою площею у гуртожитках ПАТ «Київенерго» (протокол № 02/2012), на якому було прийняте рішення про надання кімнати АДРЕСА_2 економісту філіалу ПАТ «Київенерго» ОСОБА_5 у складі сім»ї з 3-х осіб: вона, чоловік, донька. При цьому враховано, що ОСОБА_5 працює у філіалі з 2004 року, з 26.07.2005 року перебуває у Списку черговості працівників Київенерго на отримання кімнати у гуртожитку за № 7.

На цьому ж засіданні комісією було надано дозвіл ОСОБА_5, на укладання договору користування вказаною кімнатою та реєстрацію у гуртожитку по АДРЕСА_1 з родиною з 3-х осіб (а.с.83-85 т.1).

На підставі рішення комісії з надання права користування жилою площею у гуртожитках ПАТ «Київенерго» від 20.02.2012 року, протокол № 02/2012, ОСОБА_5 із сім»єю з 3-х осіб було видано ордер № 1016 від 01.03.2012 року на право користування кімнатою АДРЕСА_2.

Як зазначалось в ордері, право користування жилою площею в гуртожитку надається на час роботи в ПАТ «Київенерго» (а.с.101 т.1).

У 2012 році гуртожиток на АДРЕСА_1 було передано в комунальну власність територіальної громади м.Києва до сфери управління Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації на підставі Акту приймання-передачі, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 26.09.2012 року № 1681 (а.с.89-93,94 т.1; а.с.53,54-62 т.2).

Як зазначає представник ПАТ «Київенерго» та вбачається з матеріалів справи, у зв»язку з передачею гуртожитку по АДРЕСА_1 в комунальну власність територіальної громади м.Києва до сфери управління Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації, було проведено технічну інвентаризацію гуртожитку та перевірено картотеку паспортного обліку мешканців даного гуртожитку, бухгалтерський облік особових рахунків мешканців.

При перевірці працівниками ЖЄКу-304 КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва було виявлено невідповідність зареєстрованих у гуртожитку осіб та осіб, які фактично проживають у гуртожитку, а також невідповідність до ст. 129 ЖК України та ст. 10 постанови Ради міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208 ордерів на заселення до гуртожитку. Для усунення недоліків директору філіалу «Енергосервіс» ПАТ «Київенерго» було направлено листа № 08-2688 від 20.06.2012 року, у зв»язку з чим мешканцям гуртожитку по АДРЕСА_1, які на законних підставах проживають в ньому, були видані ордери відповідно до вимог чинного законодавства України (а.с.63, 64-65,66-67 т.2).

Зокрема, на підставі рішення комісії з надання права користування жилою площею в гуртожитках ПАТ «Київенерго» № 12 від 02.12.2000 року ОСОБА_1 було видано 03.08.2012 року ордер № 125 на право користування кімнатою АДРЕСА_1, житловою площею 17,3 кв.м, на сім»ю з 4-х осіб: вона, колишній чоловік ОСОБА_8 та двоє їх синів: ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.170).

Після чого на житлову площу в кімнати АДРЕСА_1 23.10.2012 року були зареєстровані дружина позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 та їх малолітній син ОСОБА_4 та, в подальшому, було змінено склад сім»ї ОСОБА_1 на квартирному обліку, де на даний час перебуває на шість осіб (довідка ЖЄКу № 304 № 549 від 09.04.2013 року) (а.с.10,12,173,196 т.1).

Крім того, з листопада 2009 року позивачка ОСОБА_1 займає кімнату АДРЕСА_2. Раніше койко-місце в цій кімнаті займав ОСОБА_20, який помер у 2009 році.

В той же час судом встановлено, що на підставі рішення комісії з надання права користування жилою площею у гуртожитках ПАТ «Київенерго» від 20.02.2012 року, протокол № 02/2012, ОСОБА_5 із сім»єю з 3-х осіб було видано ордер № 126 від 03.08.2012 року на право користування кімнатою АДРЕСА_2 та надано дозвіл на укладення договору користування кімнатою АДРЕСА_2 родині ОСОБА_5 у складі трьох осіб (а.с.83-85,86 т.1).

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 вважають недійсними ордер № 126 від 03.08.2013 року, виданий ОСОБА_5 на право користування кімнатою АДРЕСА_2, та рішення ПАТ «Київенерго» № 02/2012 від 20.02.2012 року про надання дозволу родині ОСОБА_5 на укладання договору користування жилою площею - кімнатою АДРЕСА_2.

При цьому позивачі посилаються на те, що відповідно до п. 10 розділу ІІ Положення про гуртожитки, ордер може бути виданий лише на вільну жилу кімнату. В той же час, на момент прийняття комісією рішення та видачі ордеру ОСОБА_5 на кімнату АДРЕСА_2, дана кімната вільною не була, оскільки вона була зайнята ОСОБА_1 разом зі своєю сім'єю.

Позивачі також зазначають, що статтею 59 ЖК України визначений порядок і підстави визнання ордера на жиле приміщення недійсним. Однією з таких підстав позивачі вважають порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, а саме: порушення їх прав на кімнату АДРЕСА_2, яку вони зайняли за згодою керівництва Компанії.

Також позивачі вказують на те, що всупереч положень п. 69, 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради № 460 від 11.12.1984 року, ОСОБА_5 жоден із ордерів не надала відповідному житловому органу для виконання та не вселилась у спірну кімнату у зазначений в ордері строк - 30 днів. Оскільки ордер є дійсним протягом 30 днів, то після закінчення цього строку він автоматично втрачає свою силу.

Як стверджують позивачі, ОСОБА_5 не вселялась у кімнату АДРЕСА_2 на підставі ордеру № 1016, виданого 01.03.2012 року, тому вважають, що він втратив силу та є нечинним, у зв»язку з чим у ПАТ «Київенерго» не мало підстав видавати ОСОБА_5 на кімнату АДРЕСА_2 новий ордер № 126 від 03.08.2012 року. Тому позивачі вважають, що другий ордер на право користування кімнатою АДРЕСА_2 було видано ОСОБА_5 незаконно. Виходячи с цього, позивачі вважають незаконним і рішення ПАТ «Київенерго» № 02/2012 від 20.02.2012 року про надання дозволу родині ОСОБА_5 на укладання договору користування жилою площею - кімнатою АДРЕСА_2.

Вищезазначені доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вважає недоведеними, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 127 Житлового Кодексу України передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Згідно ст.128 ЖК України порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Також, Порядок надання житлових приміщень в гуртожитках та надання права користування жилою площею в гуртожитках визначений у Примірному положенні про гуртожитки, затвердженому постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 03.061986 року, п.10 розділу П, Положенні про порядок надання житлових приміщень в гуртожитках, будинку для малосімейних та правила користування ними в Київенерго (п.2.7,3.1) та Положенні про надання права користування жилою площею в гуртожитку АК «Київенерго» по АДРЕСА_1 (п.2.12-2.14).

Зокрема, зазначено, що жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

На підставі рішення про надання житлової площі в гуртожитках адміністрація підприємства видає громадянину спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення до гуртожитку та видається лише на вільну жилу площу.

Як встановлено судом, рішення про передачу в користування ОСОБА_1 та членам її сім»ї спірної кімнати АДРЕСА_2 не приймалося, ордер на цю кімнату їм не видавався, право користування цією кімнатою за позивачкою та членами її сім»ї ніким не визнавалося.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника ПАТ «Київенерго» Браницького Д.Ю., поясненнями самих позивачів, Службовою запискою завідуючої гуртожитком Шахрай М.П. від 23.11.2009 року, а також рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 20.04.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до АЕК «Київенерго» про визнання права користування жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_2 та заборону вчинення перешкод у користуванні жилим приміщенням. Вказаним рішенням в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 19.07.2011 року рішення районного суду від 20.04.2011 року залишено без змін (а.с.53,54,95 т.1, а с. 68,69-70 т.2).

При цьому при розгляді цієї справи судом було встановлено, що в листопаді 2009 року ОСОБА_1 зі своєю сім'єю самовільно зайняла кімнату АДРЕСА_2 у вказаному гуртожитку, ордер на зайняття даної кімнати ні позивачці ОСОБА_1, ні членам її сім'ї не видавався.

Отже, відповідно до положень ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На теперішній час при розгляді даної справи позивачами, також, не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 та членів її сім»ї права на заняття кімнати АДРЕСА_2 в гуртожитку по АДРЕСА_1.

Посилання позивачки на те, що вона здійснила за власні кошти ремонт у кімнаті АДРЕСА_2 та сплачує комунальні послуги за вказану кімнату, суд до уваги не приймає, оскільки, як зазначалось вище, єдиною підставою для вселення є ордер, який на зайняття даної кімнати ні позивачці ОСОБА_1, ні членам її сім'ї не видавався.

Доводи ОСОБА_1 про те, що відповідно до ст. 54 ЖК України вона має переважне право на заселення суміжної кімнати АДРЕСА_2 у гуртожитку, суд вважає безпідставними та не приймає їх до уваги, оскільки положення цієї статті стосуються надання жилого приміщення, що звільнилося у квартирі та є неізольованим жилим приміщенням (суміжним), а не кімнат у гуртожитку.

До того ж, згідно поповерхового плану 9-го поверху гуртожитку, кімнати АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 дійсно розташовані в одному блоці, поруч одна біля одної, однак, вони є ізольованими жилими кімнатами, а не суміжними (а.с.100 т.1).

Таким чином, суд вважає, що рішення Комісії з надання права користування жилою площею у гуртожитках ПАТ «Київенерго», оформлене протоколом № 02/2012 від 20.01.2012 року, про надання сім»ї ОСОБА_5 кімнати АДРЕСА_2, ніяким чином не порушує права та інтереси позивачів, оскільки вказану кімнату вони займають безпідставно.

В той же час судом встановлено, що ОСОБА_5 працює у ПАТ «Київенерго» на посаді економіста 2 категорії з 31.03.2004 року та з 26.07.2005 року перебуває у Списку черговості працівників Київенерго на отримання кімнат у гуртожитку на АДРЕСА_1 у складі сім»ї з 3-х осіб, черговий номер 7 (а.с.30-40,41 т.1, а.с.118 т.2).

Відповідно до норм діючого житлового законодавства України та згідно з рішенням Комісії з надання права користування жилою площею в гуртожитках ПАТ «Київенерго» від 20.02.2012 року, протокол № 02/2012, ОСОБА_5 було надано дозвіл на користування жилою площею АДРЕСА_2 з родиною у складі 3-х осіб. На підставі рішення Комісії ОСОБА_5 було видано ордер від 03.08.2012 року № 126 та проведена реєстрація ОСОБА_5 та членів її сім'ї до гуртожитку у встановленому законом порядку.

Положеннями 128 ЖК України, розділу ІІ Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986 року передбачено, що жила площа у гуртожитку або службове жиле приміщення надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Враховуючи викладені обставини, суд прийшов до висновку, що Комісія ПАТ «Київенерго», приймаючи оскаржуване позивачами рішення від 20.02.2012 року, діяла відповідно до вимог чинного законодавства та в межах своїх повноважень.

При цьому суд вважає, що як перший ордер № 1016 від 01.03.20122 року, так і другий ордер №126 від 03.08.2013 року на право користування жилою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, видані ОСОБА_5 правомірно.

Доводи позивачів про те, що ОСОБА_5 жоден із ордерів не надала відповідному житловому органу для виконання та не вселилась у спірну кімнату у зазначений в ордері строк - 30 днів, тому після закінчення цього строку він автоматично втрачає свою силу, у зв»язку з чим у ПАТ «Київенерго» не було підстав видавати ОСОБА_5 на кімнату АДРЕСА_2 новий ордер № 126 від 03.08.2012 року, суд вважає необґрунтованими та не приймає їх до уваги.

При цьому суд враховує, що видача другого ордеру на фактично отримані сім»єю ОСОБА_1 (кімнати АДРЕСА_1) та сім»єю сім»ї ОСОБА_5 (кімната АДРЕСА_2) жилі приміщення була зумовлена передачею гуртожитку на баланс КП «Житлорембудсервіс», у зв»язку з чим виникла необхідність проведення інвентаризації жилих приміщень, здійснення перереєстрації мешканців гуртожитку із зазначенням фактично займаної житлової площі та приведення у відповідність до ст. 129 ЖК України та ст.10 постанови Ради міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208 ордерів на заселення гуртожитку. Після уточнення всіх обставин, були повторно видані ордери, в яких містяться фактичні дані щодо осіб, проживаючих у гуртожитку (а.с. 63,64-65, 66-67 т. 2).

Саме видачею другого ордеру № 126 від 03.08.2013 року, виданого ОСОБА_5 на кімнату АДРЕСА_2 на підставі попереднього рішення № 02/2012 від 20.02.2012 року, ПАТ «Київенерго» підтвердило раніше надане сім»ї ОСОБА_5 право користування вказаною кімнатою.

Враховуючи викладені обставини та аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд не знаходить підстав вважати ордер, виданий ОСОБА_5 на кімнату АДРЕСА_2 у гуртожитку по АДРЕСА_1, недійсним або таким, що виданий з порушенням правил.

На підставі викладеного, підстав для задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ ЕК «Київенерго» в особі філії «Енергосервіс» про визнання ордеру № 126 від 03.08.2013 року, виданого ОСОБА_5 на право користування жилою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, та визнання недійсним рішення ПАТ «Київенерго» № 02/2012 від 20.02.2012 року про надання дозволу родині ОСОБА_5 на укладання договору користування жилою площею - кімнатою АДРЕСА_2, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 4,10,57-60, 79, 88, 213-214, 218 ЦПК України, ст.ст. 31, 54, 58, 59, 61, 117 ЖК Україна, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ПАТ ЕК «Київенерго» в особі філії «Енергосервіс», 3-і особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання ордеру № 126 від 03.08.2013 року, виданого ОСОБА_5 на право користування жилою площею в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, та визнання недійсним рішення ПАТ «Київенерго» № 02/2012 від 20.02.2012 року про надання дозволу родині ОСОБА_5 на укладання договору користування жилою площею - кімнатою АДРЕСА_2, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: