Вирок № 36234161, 19.12.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16698/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.12.2013 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Смик С.І.,

при секретарях - Табалі Я.В.,Чорному В.В.,

з участю прокурора - Давідяна О.Н.,

захисника- адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілого- ОСОБА_5,

представника потерпілого- ОСОБА_6,

та представника цивільного

відповідача- ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Медвине, Богуславського району, Київської області, українця, громадянина України, з професійно технічною освітою, одруженого, працюючого водієм ПрАТ «Аеробуд», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 26.03.2013 року, приблизно о 13.50 год., перебуваючи у трудових відносинах з ПрАТ «Аеробуд» згідно наказу № 30-К, працюючи на посаді водія навантажувача та керуючи технічно справним фронтальним навантажувачем «LM-541F», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ПрАТ «Аеробуд» згідно свідоцтва про реєстрацію машини НОМЕР_2, розпочав рух заднім ходом по прилеглій території ДП «Палац Спорту» за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1.

В цей час, позаду зазначеного фронтального навантажувача, перебувала пішохід ОСОБА_4, яка рухалась з права наліво відносно руху навантажувача.

Під час руху заднім ходом ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 1.5; 2.3 підпункт «б»; 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 підпункт «б» для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі;

- п. 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 10.9 під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_2 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним фронтальним навантажувачем «LM-541F», д.н.з. НОМЕР_1, перед початком руху заднім ходом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб для забезпечення безпеки дорожнього руху, внаслідок чого на прилеглій території ДП «Палац Спорту» за адресою: м. Києві, площа Спортивна,1, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження від яких вона померла на місці пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 968 від 04.04.2013 року виявлені у ОСОБА_4 пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (небезпека для життя) і полягають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої.

Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б» та 10.1; 10.9 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердивши обставини зазначені в обвинувальному акті та показав, що дійсно 26.03.2013 року, приблизно о 13.00 год. виконуючи роботу по уборці снігу та перебуваючи за кермом фронтального навантажувача «LM-541F», д.н.з. НОМЕР_1 на території «Палац спорту», рухаючись заднім ходом переїхав жінку, яка померла на місці пригоди.

В судовому засіданні, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів у справі, а саме: показів потерпілого, свідків та письмових доказів, стосовно обставин вчинення злочину, оскільки фактичні обставини вчиненого злочину ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про дослідження доказів щодо цих фактичних обставин.

Оцінюючи докази зібрані в судовому засіданні, суд находить винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, суд кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, якие відноситься до тяжких злочинів, а також особу обвинуваченого, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, працює, одружений, має на утриманні дружину, та постійне місце проживання, свою вину у вчиненні необережного злочину визнав повністю, раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, а також його вік, стан здоров»я та ставлення до вчиненого.

Суд також враховує те, що ОСОБА_4 під час вказаної ДТП перебувала у стані легкого алкогольного сп'яніння, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

У відповідності до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого - його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку.

У відповідності до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлено.

За таких обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, думки прокурора, потерпілого та його представника, які просили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 75 КК України, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню вчиненню нових злочинів, яке можливо без ізоляції обвинуваченого від суспільства.

Також враховуючи обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, те, що на його утриманні знаходиться непрацююча дружина, єдиним джерелом доходу є його робота, яка пов'язана з керуванням транспортним засобом та з урахуванням санкції статті, суд вважає за можливе не застосувати до останнього додаткову міру покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Окрім того, потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов по справі до ПрАТ «Аеробуд», з подальшими уточненнями в ході судового слідства, в якому останній просить стягнути з відповідача ПрАТ «Аеробуд» матеріальну шкоду в сумі 29 230, 42 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 підтримали позовні вимоги з викладених в ньому підстав та просили позов задовольнити.

Представник цивільного відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, а саме в частині матеріальної шкоди в сумі 19 505,42 грн. та моральної шкоди в сумі 14 616 грн.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню за наступник підстав.

Судом при вирішенні позовної заяви до уваги беруться положення ст. 30 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ст.15-1 ЦПК України обставини, що стосуються цивільних справ, з'ясовуються на засадах змагальності.

Таким чином, саме на цивільного позивача у справі чи його представника покладається обов'язок надати докази на підтвердження завданої шкоди.

Цивільним позивачем та його представником надано суду докази в частині понесення матеріальних витрат, які долучені до матеріалів кримінального провадження та не заперечені представником цивільного відповідача на загальну суму 19 505, 42 грн.

В іншій частині позовні вимоги, щодо понесення матеріальних витрат позивачем документально не доведено та не підтверджено, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У відповідності з п. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Окрім цього, відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлена неправомірність дій ОСОБА_2 внаслідок порушення ним Правил дорожнього руху України та завдання потерпілому - цивільному позивачу по справі моральної шкоди, однак моральна шкода, в зазначеному позивачем розмірі, в судовому засіданні не доведена, оскільки потерпілим та його представником не надано доказів на заподіяння моральної шкоди саме в розмірі заявленого позову.

Тому, залежно від характеру правопорушення, фактичних обставин вчинення дорожньо - транспортної події, ступеня вини підсудного, глибини моральних та душевних страждань потерпілого у зв'язку із втратою матері, а також з врахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з цивільного відповідача на користь потерпілого ОСОБА_5 - 65 000 гривень.

Процесуальні витрати по справі за проведення автотехнічної експертизи в сумі 489,44 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази по справі відсутні.

Арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 ( трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 (один )рік.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили - залишити без зміни - у виляді особистого зобов»язання .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк одержувач ГУДКСУ у м. Києві; р/р 31214206700007; МФО 820019; код ЄДРПОУ 38004897) процесуальні витрати за проведення судово - автотехнічної експертизи НДЕКЦ № 155/ат від 29.04.2013 року в розмірі 489 грн. 44 коп.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Аеробуд», місцезнаходження: м. Київ, вул. Пшенична, 4 код ЄДРПОУ 21598792 на користь ОСОБА_5 кошти на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 19 505, 42 грн. та моральної шкоди в сумі 65 000 грн., а всього 84 505 грн. 42 коп., перерахувавши вказану суму на його картковий рахунок отримувач ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, Код ЄДРПОУ 23494714, рахунок для поповнення: НОМЕР_4 Призначення платежу: поповнення карткового рахунку НОМЕР_3, ОСОБА_5.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва, через Печерський районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: