Ухвала суду № 36233870, 20.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:22ц/790/4620/2013 Головуючий 1 інст.-Ященко С.О. Справа №641/2492/13-ц Доповідач- Карімова Л.В.

Категорія - договірна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого Карімової Л.В.,

суддів: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

при секретарі Гопко А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку (ПАТ КБ) «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» в Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом та просило: стягнути на свою користь з ОСОБА_3 заборгованість за укладеним між ними 01.06.2006 року кредитним договором № DNH4KP31100391 у розмірі 75114,27 грн., також стягнути солідарно з ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» в особі його філії в Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_3 заборгованість по вказаному кредитному договору у розмірі 200 грн.; та судові витрати.

Посилалося на те, що відповідно до умов вищевказаного кредитного договору ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 5851,30 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % річних з кінцевим терміном повернення 02.06.2008 року, і зобов'язалась щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом та комісію.

На порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, не сплачувала щомісячні платежі, в результаті чого станом на 29.01.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 75314,27 грн., яка складається : з заборгованості за кредитом в сумі 5851,30 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 25034,78 грн., а також 40365,61грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500грн. - штраф (фіксована частина), 3562,58грн. - штраф (процентна частина).

В забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» у Комінтернівському районі м. Харкова укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники в розмірі 200 грн.

Представник відповідача ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» у Комінтернівському районі м. Харкова позов визнав, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_3, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до суду, просила в задоволенні позову відмовити, про що надала відповідну заяву. Зазначала також, що кредитні кошти отримувалися нею не для особистих потреб, а на прохання знайомої ОСОБА_5, яка 19.05.2009 року надала їй розписку про згоду взяти на себе всі зобов'язання по виконанню кредитного договору. Вказувала, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам нею не підписувались, тому не можуть вважатись досягненням згоди між банком та нею про продовження строку позовної давності, оскільки строк виконання зобов'язання за кредитним договором сплинув 01.06.2008 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено частково: на його користь з ОСОБА_3 стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 36537 грн. 38коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 367,37 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» в Комінтернівському районі м. Харкова на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 200 грн. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення районного суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк».

Зазначає, що кредитні кошти отримувалися нею не для особистих потреб, а на прохання знайомої ОСОБА_5, яка 19.05.2009 року надала їй розписку про згоду взяти на себе всі зобов'язання по виконанню кредитного договору. Вказувала, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам нею не підписувались, тому не можуть вважатись досягненням згоди між банком та нею про продовження строку позовної давності, оскільки строк виконання зобов'язання за кредитним договором сплинув 01.06.2008 року.

Вказує, що судом не враховані вимоги ч.6 ст. 232, ч.2 ст. 343 Господарського Кодексу України щодо строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань та обмеження розміру пені по подвійної облікової ставки НБУ.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги відповідно до вимог ст.. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_3 01.06.2006 року був укладений кредитний договір № DNH4KP3110039 відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 5851,30 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % річних з кінцевим терміном повернення 02.06.2008 року, і зобов'язалась щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом та комісію.

При цьому відповідно до п. 4.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п.3.2.11 та 3.3.8 цих Умов, далі пені згідно розділу 5 цих Умов, далі - простроченої комісії по кредиту, далі - простроченої винагороди,, далі - прострочених відсотків по кредиту, простроченої заборгованості за кредитом, частина суми, що залишилася ( у тому числі сума, надана позичальником понад суму щомісячного платежу), направляється на погашення заборгованості за кредитом, далі - комісії, винагороди відсотків, кредиту.

Порядок нарахування відсотків визначений п.4.4. вказаних Умов. При непогашенні кредиту в строки, установлені в заяві позичальника й п.3.2.2, 3.3.3 Умов, заборгованість в частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється згідно п.4.2. Умов з дати виникнення простроченої заборгованості. ( п. 4.7 Умов).

Відповідно до ч.1 ст. 1049 та ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На порушення вказаних умов кредитного договору та заяви позичальника ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, не сплачувала щомісячні платежі, в результаті чого станом на 29.01.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 75314,27 грн., яка складається : з заборгованості за кредитом в сумі 5851,30 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 25034,78 грн., а також 40365,61грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500грн. - штраф (фіксована частина), 3562,58грн. - штраф (процентна частина).

Задовольняючи позов ПАТ КБ «Приватбанк» частково, суд першої інстанції виходив з вищевказаних вимог кредитного договору та цивільного права і правильно згідно ст.. 526, ч.1 ст. 530 ЦК України, зазначив, що ОСОБА_3 ( особа яка уклала договір та несе відповідальність за його належне виконання) свої зобов'язання не виконувала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснила, внаслідок чого склалась вищевказана заборгованість.

При цьому суд першої інстанції обгрунтовано на підставі вимог ч. З ст. 551 ЦК України та наданих ОСОБА_3 доказів наявності у неї обставин, які мають істотне значення - знаходження на утриманні дочки-інваліда першої групи, зменшив стягнення розміру неустойки, яка значно перевищує суму заборгованості ОСОБА_3 за кредитом та відсотками, до 5851,30 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк виконання зобов'язання за договором споживчого кредиту сплинув, є безпідставними, оскільки п.5.5. Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами тривалістю п'ять років.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 не підписувала ці Умови надання споживчого кредиту фізичним особам є безпідставними, оскільки в заяві позичальника від 01.06.2006 року зазначено, що ОСОБА_3 отримала оригінал кредитного договору, і її заява разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами, складає між ними кредитно-заставний договір.

Текст заяви позичальника не містить посилання на зобов'язання банку видати на руки позичальнику вищезазначені Умови.

Доводи апеляційної скарги на те, що при укладенні кредитного договору для ознайомлення вКузіч Н.В надавались зінші Умови кредитування, не доведені належними та допустимими доказами на порушення вимог ст.. 10 та ч. І ст. 60 ЦП К України.

Посилання представника ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на незастосування районним судом вимог ч.6 ст. 232 та ч.2 ст. 343 ГК України є безпідставними, оскільки спірні правовідносини не регулюються зазначеними нормами права.

Рішення суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_3 та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» 200 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» відповідають вимогам ч.2 ст. 553, ст.. 554 ЦК України та договору поруки від 22.03.2011 року, укладеного між банком та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС».

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення якого відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1.ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: