Ухвала суду № 36233743, 21.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/47195/11

№ К/9991/47195/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011

у справі № 2а-12703/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до Комунального підприємства (КП) «Київпастранс»

про стягнення заборгованості у розмірі 13978811,54 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011, позов задоволено: стягнуто на користь бюджету з Комунального підприємства «Київпастранс» податковий борг у розмірі 12323584,54 грн. на розрахунковий рахунок № 34129999700008.

Рішення судів обґрунтовано висновком про те, що сума податкового боргу з податку на прибуток, податку на додану вартість та орендної плати самостійно узгоджені відповідачем у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість, а в частині податку на прибуток та орендної плати визначені податковими повідомленнями-рішеннями, які не оскаржувались ним ні в адміністративному, ані у судовому порядку, а тому вказані суми підлягають стягненню.

У касаційній скарзі КП «Київпастранс» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову у частині позовних вимог щодо стягнення податкового зобов`язання по сплаті 30% надходжень за оренду майна в сумі 3947015,42 грн. та податку на прибуток у сумі 3655359,00 грн.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПІ просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для звернення прокурора до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу із плати за оренду майнових комплексів та іншого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, у сумі 3947015,42 грн., донарахованої згідно податкового повідомлення-рішення від 19.03.2009 № 0000422380/0; податку на прибуток у сумі 3655359,00 грн., донарахованого згідно податкового повідомлення-рішення від 26.05.2009 № 0000122310/1, та податку на додану вартість у сумі 6376437,12 грн., з яких 4263319,00 грн. - самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях з ПДВ за січень - червень 2010 року та 1683136,39 грн. - донараховані податковими повідомленнями-рішеннями від 19.10.2009 № 0017761502/0 в сумі 144577,12 грн.; від 21.12.2009 № 0024401502/0 - в сумі 462470,63 грн., від 04.02.2010 № 002011502/0 - в сумі 198569,86 грн., від 22.04.2009 № 0007671502/0 - в сумі 430839,24 грн., від 18.06.2010 № 0010641502/0 - в сумі 446 679,54 грн., став факт не сплати відповідачем цих сум податкових зобов'язань у встановлені підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ). У подальшому у зв`язку з частковою сплатою відповідачем суми податкового боргу з ПДВ, позовні вимоги зменшені до 12323584,54 грн.

Як встановлено у судовому процесі, податкові повідомлення-рішення від 19.03.2009 № 0000422380/0 та від 26.05.2009 № 0000122310/1 були прийняті ДПІ за наслідками висновків проведеної перевірки КП «Київпастранс», за результатами якої складено акт 12.03.2009 № 40/23-84/31725604 про порушення відповідачем норм пункту 43 Рішення Київської міської ради «Про бюджет м. Києва на 2008 рік» від 17.01.2008 № 3/445 у зв'язку з несплатою до місцевого бюджету 30 % надходжень за оренду майна у сумі 3947015,42 грн.; норм підпункту 1.20.5 пункту 1.20, пункту 1.32 ст. 1, підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту. 4.1, ст. 4, пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.5, 5.2.10 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3, абзацу першого підпункту 5.4.6, підпунктів 5.4.9, 5.4.10. пункту 5.4., пункту 5.9 ст. 5, підпунктів 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4, пункту 8.1, підпунктів .8.2.1, 8.2.2 пункту 8.2, підпунктів 8.3.2, 8.3.4, 8.3.7 пункту 8.3, підпункту 8.4.1. пункту 8.4, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 ст.8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), внаслідок чого занижено податок на прибуток на 767743,00 грн. за ІУ квартал 2007 року та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податку на прибуток за 3 квартали 2008 року на 97972554,00 грн. Податкові повідомлення-рішення від 19.10.2009 № 0017761502/0 на суму 144577,12 грн., від 21.12.2009 № 0024401502/0 на суму 462470,63 грн., від 04.02.2010 № 002011502/0 на суму 198569,86 грн., від 22.04.2009 № 0007671502/0 на суму 430839,24 грн., від 18.06.2010 № 0010641502/0 на суму 446 679,54 грн. на підставі висновків податкового органу щодо несвоєчасної сплати КП «Київпастранс» узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість за січень - липень 2009 року.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст.3 Закону № 889-IV активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 цього Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (абзац 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї статті).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обмежились виключно висновком про те, що відповідачем не оскаржувались податкові повідомлення-рішення, яким донараховані суми податкових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та з плати за оренду майнових комплексів та іншого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, та враховуючи несплату цих сум у добровільному порядку вони підлягають стягненню.

Разом з тим, обставини щодо правомірності донарахування сум податкових зобов`язань, про стягнення якого прокурор в інтересах держави в особі податкового органу звернувся до суду, відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України, входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову про стягнення податкового боргу у разі, якщо відповідач, платник податків, оспорює факт наявності у нього податкового боргу.

Підстави донарахування відповідачу, який заперечує проти позову, податкових зобов`язань з податку на прибуток та з плати за оренду майнових комплексів та іншого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, не можуть вважатися перевірені судом з огляду на те, що оцінка доказів у справі зроблена судом без дотримання вимог статті 86 КАС України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Заперечуючи проти позову у частині стягнення плати за оренду майнових комплексів та іншого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, відповідач, зокрема в апеляційній скарзі посилався на рішення Київської міської ради «Про деякі заходи щодо поліпшення фінансового стану КП «Київпастранс»» від 23.12.2010 № 406/5218, яким підприємство було звільнено від перерахування 30 % надходжень за оренду комунального майна, яке закріплене за ним на праві господарського відання, у 2008 році.

Оспорюючи стягнення донарахованої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, відповідач у судовому процесі також посилався на те, що у 2008 році він отримав 92375000,00 грн. як внесок до статутного фонду, а тому ці кошти згідно з підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 ст.4 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валового доходу:

Відповідно до статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої ст. 227 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом частини 2 ст. 220 КАС України, згідно з якою перегляд судових рішень судом касаційної інстанції обмежується касаційною скаргою, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині стягнення суми податкового боргу з податку на додану вартість не переглядаються, з огляду на те, що ця сума відповідачем не оспорюється.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги зазначене в цій ухвалі, правильно встановити обставини справи та дати їм належну юридичну оцінку.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» задовольнити, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 у частині стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» податкового боргу у сумі 7597374,42 грн., у тому числі: з податку на прибуток - 3655359,00 грн. та з орендної плати - 3947015,42 грн., справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписН.Є. Блажівська підписМ.В. Сірош