Ухвала суду № 36233383, 11.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/2430/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 по справі №2-а-9583/08/1570 за позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області до Приватного малого підприємства «Аліса» про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області (далі - ДПІ у Біляївському районі Одеської області, позивач) до Приватного малого підприємства «Аліса» (далі - ПМП «Аліса», відповідач) про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, у зв'язку з неподанням позивачем з 15.05.2007 до органів державної податкової служби податкових декларацій та фінансової звітності, передбаченої законодавством.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2009, позовні вимоги задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що неподання платником податків протягом одного календарного року до органів державної податкової служби податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності є підставою для припинення юридичної особи.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2009 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, ДПІ у Біляївському районі Одеської області 12.01.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 20.01.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, абзац 5 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.03.1994 ПМП «Аліса» зареєстроване як юридична особа Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області за юридичною адресою: Одеська область, Біляївський район, село Кам'янка, вулиця Тираспольська, 4-А та включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за №13917036.

Як на підставу своїх вимог податковий орган посилається на те, що згідно акту №629/15 від 29.07.2008 відповідач не подає звітності до органу державної податкової служби з 10.05.2007, при цьому заборгованість по податкам та зборам відсутня про що свідчить довідка №14916/9/10-0010 від 22.08.2008.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондується з нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, зокрема ч. 2 ст. 38 вказаного Закону, відповідно до якої однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно до п.п.4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття(включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та

повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень п.п. 4.1.7, не застосовується.

Відповідно до п.п.4.1.7 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з п.п.4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

За результатом розгляду справи було встановлено, що податкові декларації за IV квартал 2007 року та ІІ квартал 2008 року були направлені позивачем на адресу податкового органу поштою, що підтверджується відповідними описами вкладення в рекомендоване поштове відправлення та повідомленнями про вручення поштового відправлення, та спростовує твердження податкового органу про неподання позивачем протягом року податкової звітності.

Отже, за встановлених обставин, висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 222, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв