Ухвала суду № 36233381, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/34374/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011

у справі № 2а-6403/10/1670

за позовомДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Кременчуцький комбінат хлібопродуктів»доКременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпроскасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» Кременчуцький комбінат хлібопродуктів» (далі по тексту - позивач, ДП ДАК «Хліб України» Кременчуцький комбінат хлібопродуктів») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0009971502/0/3714 від 09.11.2010.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010 № 0009971502/0/3714, в решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.10.2010 Кременчуцькою ОДПІ було проведено перевірку з питання своєчасності сплати позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2009 року, за результатами якої був складений акт № 226ш/15-322/05380958 від 26.10.2010, яким встановлено порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2010 № 0009971502/0/3714, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 50 % від суми несвоєчасної сплаченого податкового зобов'язання в розмірі 80126,05 грн.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходили з того, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За висновками судів самостійне зарахування Кременчуцькою ОДПІ сплачених ДП ДАК «Хліб України» «Кременчуцький комбінат хлібопродуктів» сум податку в рахунок податкового боргу є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 п. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як вбачається з наявних у справі копій платіжних доручень із відміткою банку про дату перерахування сум до бюджету позивачем було здійснено сплату узгодженого податкового зобов'язання за поданими ним податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2009 року.

Податковий орган стверджує, що перераховані позивачем кошти на погашення такого податкового зобов'язання були правомірно зараховані на погашення попередньо існуючого податкового боргу підприємства.

Разом з тим, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Із наведеного слідує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими удень реєстрації банківською установою платіжного документі із зазначеними у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, однак до повноважень податкового органу не належить зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 цього Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування Кременчуцькою ОДПІ сплачених ДП ДАК «Хліб України» «Кременчуцький комбінат хлібопродуктів» сум податку в рахунок податкового боргу є неправомірним.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров