Ухвала суду № 36232887, 28.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ К/9991/62335/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2011

у справі № 2а-9724/10/0670

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Посад»доДержавної податкової інспекції у м. Житомиріпровизнання нечинним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Посад» (далі по тексту - позивач, ЗАТ «Посад») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Житомирі) про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0014502302 від 07.12.2010.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Житомирі відповідно до направлень № 1465 та № 1466 від 01.12.2010 проведено перевірку господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Космонавтів, 40, щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, який належить суб'єкту господарської діяльності ЗАТ «Посад», про що складено акт № 0617/06/25/23/13558212 від 02.12.2010, яким встановлено порушення ч. 1 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі акту перевірки відповідачем 07.12.2010 було прийнято рішення № 0014502302 про застосування до позивача фінансових санкцій за реалізацію алкогольних (слабоалкогольних) напоїв особам, які не досягли 18 років у розмірі 6800,00 грн.

Відповідно до ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Відповідальність за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» несе суб'єкт підприємницької діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що твердження відповідача щодо продажу алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, ґрунтуються лише на власноручних поясненнях покупця алкогольних напоїв ОСОБА_2

При цьому, в ході судового розгляду справи було встановлено суперечність в поясненнях свідків, допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції.

Самого покупця, ОСОБА_2, суди не мали можливості допитати в зв'язку з відсутністю відомостей щодо його місця проживання (перебування).

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на те, що відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України , належними доказами не підтверджено факту реалізації алкогольних (слабоалкогольних) напоїв особі, яка не досягла 18 років, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров