Ухвала суду № 36227410, 12.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року справа №805/11202/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання Білоцерковець Д.О., за участю сторін: представник позивача ОСОБА_2, представник відповідача Куроєдов І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 листопада 2013 р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 березня 2013 року № 0000711720 та № 0000701720,-

ВСТАНОВИВ:

31.07.2013р. позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 березня 2013 року № 0000711720 та № 0000701720.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб за період з 1 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року по взаємовідносинах з платником податків - товариством з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс» податковим органом відносно позивача 19.03.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000711720, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 133241,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 33310,25 грн. та №0000701720, яким донарахована сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 99930,40 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 24982,60 грн. Позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на положення статті 204, частини 2 статті 215, частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України. Зазначає, що на підтвердження реальності здійснення укладення договору з ТОВ «Донстройтранс» позивачем були надані усі документи бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2013 року позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби № 0000711720, № 0000701720 від 19 березня 2013 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів на предмет того, що позивач був залучений до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним формуванням податкового кредиту, чи доказів того, що йому було відомо або ж повинно було бути відомо про протиправну діяльність його постачальника, а судом таких доказів не встановлено. Позивачем підтверджено реальність господарської операції з ТОВ «Донстройтранс», що, в свою чергу, доводить необґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірності формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, що отримані від ТОВ «Донстройтранс», а також стосовно неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат суми витрат з придбання послуг у вказаного контрагента.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «Донстройтранс» були укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави. Апелянт вважає, що всі правочини, які укладено між ТОВ «Донстройтранс» та його контрагентами відповідно до пп.1,2 ст. 215, пп.1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними та в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець 10 червня 2002 року виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 (том 1 арк. справи 59), перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Дружківці, правонаступником якої є відповідач з 12 лютого 2002 року, про що свідчить довідка про взяття на облік № 330/10/29-014-4 від 6 червня 2011 року (том 1 арк. справи 60).

Згідно свідоцтва Державної податкової адміністрації України про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_5 від 28 квітня 2011 року ФОП ОСОБА_4 з 18 червня 2002 року є платником податку на додану вартість (том 2 арк. справи 31).

Відповідно до наказу ДПІ у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби № 36 від 24 січня 2013 року відповідачем з 25 січня по 31 січня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб за період з 1 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року по взаємовідносинах з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «Донстройтранс», за наслідками якої складено акт перевірки № 81/17-2/НОМЕР_2 від 7 лютого 2013 (том 1 арк. справи 6-24).

В акті перевірки зазначено про порушення: підпунктів 8.1.3, пункту 8.1 статті 8, підпунктів 9.12.1, 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 - IV від 22 травня 2003 року, розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26 грудня 1992 року, в результаті чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2010 рік у розмірі 99930,40 грн., у тому числі за другий квартал 2010 року на 99930,40 грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 133241,00 грн., у тому числі за квітень 2010 року у сумі 35145,00 грн., за травень 2010 року у сумі 48893,00 грн., за червень 2010 року у сумі 49203,00 грн.

У висновках акту перевірки також вказано, що правочини між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Донстройтранс» за 2 квартал 2010 року здійснені без мети настання реальних наслідків в результаті непідтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Донстройтранс».

На підставі акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54 статті 54, пункту 123.1 статті 123 пункту 7 підрозділу 10 «Інших перехідних положень» Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»: № 0000711720, яким ФОП ОСОБА_4 донараховано податок на додану вартість у сумі 133241,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 33310,25 грн., та № 0000701720, яким ФОП ОСОБА_4 донарахована сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 99930,40 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 24982,60 грн. (том 1 арк. справи 25, 26).

Вказані обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З метою здійснення податкового контролю контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначалися до 01 січня 2011 року Законом України «Про податок на додану вартість», норми якого і слід застосовувати до спірних правовідносин, оскільки були чинними на момент укладення спірного правочину.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначалися статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття суб'єктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню на період виникнення спірних правовідносин визначався пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Отже, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю ВО «Шахтобуд» (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (перевізник) укладено договір № 26 на перевезення, за яким перевізник зобов'язався по замовленню замовника приймати для перевезення та здійснювати перевезення вантажу, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити перевозку встановлену договором плату. Виходячи зі змісту даного договору облік та прийняття виконаних робіт здійснюється шляхом складення відповідних актів не пізніше 2 числа місяця, після звітного (том 1 арк. справи 90-91).

Між ФОП ОСОБА_4 і ТОВ Донстройтранс» 01.04.2010р. був укладений договір № 6 на перевезення вантажу (том 1 арк. справи 120-121), оскільки у позивача були відсутні транспортні засоби у необхідній кількості для повного та своєчасного виконання прийнятих на себе зобов'язань за вищевказаних договором перевезення з ВО «Шахтобуд». За умовами договору від 01.04.2010р. виконавець (ТОВ «Донстройтранс») зобов'язався здійснювати роботи з перевезення автомобілями вантаж, переданий замовником (позивач) до перевозки, виконувати підрядно-транспортні роботи ТОВ ВО «Шахтобуд», а також роботи на підставі заявок замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи. Вартість доручених робіт по транспортуванню вантажу визначається на підставі договірної ціни, вказаної у специфікаціях до даного договору.

Фактичне виконання позивачем договору № 6 від 01.04.2010р. підтверджено матеріалами справи: акти приймання-передачі наданих послуг від 30 квітня 2010 року, № 300662 від 30 червня 2010 року, №310551 від 31 травня 2010 року, (том 1 арк. справи 123, 126, 129), рахунки на оплату від 30 квітня 2010 року, від 31 травня 2010 року, №300662 від 30 червня 2010 року (том 1 арк. справи 122, 125, 128), товарно-транспортні накладні (том 1 арк. справи 131-138).

За наслідками господарських операцій щодо наданих транспортних послуг на всю суму їх вартості ТОВ «Донстройтранс» видало позивачу податкові накладні: № 300420 від 30 квітня 2010 року на суму 175 727, 33 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 35 145,47 грн. (том 1 арк. справи 127); № 310551 від 31 травня 2010 року на суму 244 462,83 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 48 892,57 грн. (том 1 арк. справи 130); № 300662 від 30 червня 2010 року на суму 246 012,49 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 49 202,50 грн. (том 1 арк. справи 124).

Вказані податкові накладні містять усі передбачені законодавством реквізити та відповідають вимогам щодо їх оформлення, а також відображені в реєстрі виданих та отриманих позивачем податкових накладних за відповідні місяці 2010 року (том 1 арк. справи 61-88).

Факт оплати позивачем наданих послуг за договором № 6 від 1 квітня 2010 року означеному контрагенту підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи (том 1 арк. справи 150-155, 172-173, 175, 192).

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем була включена до податкового кредиту відповідних періодів, відображена у реєстрах отриманих податкових накладних, відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за звітний податковий період квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року (том 1 арк. справи 61-88).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств, контрагент позивача - ТОВ «Донстройтранс» станом на 2 липня 2013 року зареєстрований як юридична особа, за видами діяльності визначена - «діяльність автомобільного вантажного транспорту», має ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України серії НОМЕР_3 від 25 серпня 2009 року, що дає право здійснювати послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також у відповідності до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_4 перебував платником даного податку (том 1 арк. справи 114, 118-119).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій на виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Донстройтранс». Отже, необґрунтованим є висновок податкового органу, що договір № 6 від 01.04.2010 року, укладений між позивачем та ТОВ «Донстройтранс», є нікчемним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Стаття 204 Цивільного кодексу України передбачає презумпцію правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків. За своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наявність у позивача первинних документів, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність господарської операції з ТОВ «Донстройтранс», що, в свою чергу, доводить необґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірності формування позивачем податкового кредиту за податковими накладними, що отримані від ТОВ «Донстройтранс», а також стосовно неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат суми витрат з придбання послуг у вказаного контрагента.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушень установлених податковим органом за актом перевірки, та, як наслідок, про відсутність підстав у податкового органу для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності спірними податковим повідомленням-рішенням, і застосування у відношенні позивача штрафних (фінансових) санкцій, а тому податкові повідомлення-рішення від 19 березня 2013 року № 0000711720 та № 0000701720 є протиправними і підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2013 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 листопада 2013 року, залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 листопада 2013 р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 березня 2013 року № 0000711720 та № 0000701720, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон