Ухвала суду № 36227179, 05.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. справа № 2а/331/34/13(331/583/13-а)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашовій Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2013 року по справі № 2а/331/34/13(331/583/13-а) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Запорізького обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії -,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії посадової особи Запорізького обласного військового комісаріату про невиплату пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії, премії за період з 12 квітня 1996 року по 31 грудня 2005 року, з урахуванням 1) 33.3 відсотків грошового забезпечення, що була введена п.2 Указу Президента України « Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» від 14 липня 19995 року № 615/95 і підлягала виплаті з 01 липня 1995 року, що дотепер без перерви виплачується військовослужбовцям , у тому числі й на підставі пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України « Про грошове забезпечення військовослужбовців від 22 травня 2000 року № 829 і п. 34 Положеня про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України , затвердженого наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 року № 75; 2)відсотків щомісячної надбавки до посадового окладу за службу в Збройних Силах України була введена з 01 вересня 1999 року Указом Президента України «Про додаткові заходи впорядкуванню грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України» від 14 липня 1999 року №847/99; 3)100 відсотків щомісячної надбавки грошового забезпечення ( окладів грошового забезпечення надбавки за вислугу років ), що була введена з 01 січня 2003 року Указом Президента України « Про посилення соціального захисту військовослужбовців й осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ» від 23 лютого 2002 року №173/2002; 4) 90 відсотків щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, встановленої з 01 травня 2003 року Указом президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України й Управління державної охорони України за безперервну службу від 05 травня 2003 року № 389/2003; 5) судові витрати стягнути з Запорізького обласного військового комісаріату.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про неправомірні дії посадової особи Запорізького обласного військового комісаріату та зобов'язання вчинити певні дії- відмовлено.

Не погодившись з постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2013 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , майор запасу, проходив військову службу в військовій частині 2596-И, звільнений в запас наказом № 01174 від 30.08.1989 року відповідно до ст.. 59 підпункту «б»( за станом здоров'я) та отримує пенсію за вислугу років за умови Закону України „ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ".

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України „ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розмірі хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і проводиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

Підстави для перерахунку пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " відсутні з огляду на наступне.

Позивач під час проходження військової служби цих надбавок не отримував взагалі був звільнений до запровадження зазначених надбавок не отримував взагалі був звільнений до запровадження зазначених надбавок, що підтверджується матеріалами справи, а тому дія Указів Президента України від 14.07.1999р. № 847, від 23.02.2002 року № 173 та від 05.05.2003року №389 на нього не поширювалась, тобто види грошового забезпечення, з яких обчислювалась пенсія позивача, не підвищувались, а тому підстав для перерахунку пенсії, передбачених ч.3 ст.63 зазначеного Закону, не було. Премія у розмірі 33% грошового забезпечення військовослужбовців вперше була введена п.2 Указу Президента України № 615/95 від 14.07.1995 року підлягала виплаті з 01.07.1995р., та в подальшому її виплату закріплено пунктом 3 Постанови кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. № 829 та розділом 34 Положення, затвердженого наказом МО України від 05.03.2001р. №75.

Зазначена премія до 01.01.2005 року тобто на період спірних правовідносин, взагалі не входила до видів грошового забезпечення з яких обчислюється пенсія військовослужбовцям, тобто премія не враховувалась при призначенні пенсії і тим військовослужбовцям, яким вона навіть фактично виплачувалась.

Так згідно з ч.3 статті 43 Закону (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) пенсії військовослужбовцям обчислюються з їх грошового забезпечення. При цьому не зазначено, що це робиться з усіх видів грошового забезпечення, а в наступному реченні конкретизуються види грошового забезпечення, які повинні враховуватися при обчислення пенсії, і ними є: відповідні оклади за посадою і військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавка за вчене звання і науковий ступінь , кваліфікацію та умови служби у порядку і розмірах , що визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання Закону у тому числі і ч.3 ст. 43 Кабінет Міністрів України 17 липня 1992 року прийняв постанову № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей " пунктом 7 якої визначено, що пенсії обчислюються з окладу за посадою і військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно, а саме надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби. Таким чином, Кабінет Міністрів України в межах наданих йому прав, також визначив види грошового забезпечення, що враховуються при обчислення пенсій військовослужбовцям , з цього вбачається, що премія до цього переліку не входить. у зв'язку з тим, що премія до 01.01.2005р не значилась в переліку додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям ( частина 3 статті 43 Закону та пункт 7 зазначеної постанови ), законних підстав для її включення , не тільки при здійсненні перерахунку пенсії, а взагалі при призначенні пенсії до 01.01.2005р. не було.

Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців крім військовослужбовців строкової служби) осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб від 15.04.2005р.№4 зазначено, що законодавством з питань пенсійного забезпечення військовослужбовців , яке діяло до 01.01.2005р., не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно їз Законом № 2262-XII, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.

У відповідності до ст.8 Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій у тому числі додаткових пенсії, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України , тобто, з 01.01.2007 року до компетенції військових комісарів не належить питання призначення перерахунку та виплати (в тому рахунку раніше призначених ) пенсій особам у відповідності до закону України " Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Отже, у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсій позивачу відповідно до ч. 3 статті 63 Закону України „ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " з урахуванням наказів Міноборони.

Таким чином, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача у такий спосіб, суд фактично зобов'язав відповідача діяти не на підставі та не спосіб, що передбачені Законом України „ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб ", що суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2013 року у справі № 2а/31/34/13(331/583/13-а) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Запорізького обласного військового комісаріату про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: С.В. Чабаненко