Рішення № 36226072, 10.12.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/507/13

Справа № 1522/18006/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 грудня 2013 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі Гасуляк С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», третя особа - ОСОБА_2, про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», третя особа - ОСОБА_2, та просив суд визнати поруку, передбачену договором №3735-С від 14.01.2009 року, укладеним між Позивачем та Відповідачем, припиненою з 15.06.2009 року.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що 20 березня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», було укладено кредитний договір №421/F. В розрахунку сукупної вартості кредиту, який є додатком до кредитного договору, зазначено реальну процентну ставку банку - 12,63% та абсолютне значення подорожчання кредиту - 537180,91 доларів США.

Вказує, що майже через рік - 14 січня 2009 року - між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», було підписано договір поруки №3735-С в забезпечення виконання зобов'язань по вищезазначеному кредитному договору.

В подальшому - 15 червня 2009 року - між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору №421/F від 20.03.2008 року. Умовами зазначеної Додаткової угоди сторони збільшили розмір основного зобов'язання.

Позивач не був повідомлений про факт укладання Додаткової угоди №1 та не надавав згоду на збільшення своєї відповідальності на 162831,80 доларів США.

Відповідач позов не визнав, щодо його задоволення заперечував, вказуючи на те, що між позичальницею ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Марфін Банк» не укладалося ніяких додаткових угод, які б збільшували розмір відсоткової ставки за користування кредитом.

Представник позивача та третьої особи - ОСОБА_3 - в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечував щодо заочного розгляду справи. Представник Відповідача у судове засідання повторно не зявився.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

20 березня 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» 12.11.2010 року змінено найменування), було укладено кредитний договір №421/F. В розрахунку сукупної вартості кредиту, який є додатком до кредитного договору, зазначено реальну процентну ставку банку - 12,63% та абсолютне значення подорожчання кредиту - 537180,91 доларів США.

14 січня 2009 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», було підписано договір поруки №3735-С в забезпечення виконання зобов'язань по вищезазначеному кредитному договору.

15 червня 2009 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», було укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору №421/F від 20.03.2008 року.

Умовами Додаткової угоди №1, сторони реструктуризували заборгованість й затвердили новий графік погашення й змінили сукупну вартість кредиту, зазначивши в розрахунку сукупної вартості кредиту реальну процентну ставку банку - 12,81% та абсолютне значення подорожчання кредиту - 700 012,71 доларів США.

Відповідно ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Суд погоджується з доводами Відповідача про те, що збільшення відсоткової ставки (плати за користування кредитом) не відбувалося, але збільшення зобов'язання відбулося через реструктуризацію заборгованості із затвердженням нового графіку погашення боргу. Зважаючи на те, що законодавець пов'язує припинення поруки зі збільшенням зобов'язання взагалі, а не лише відсоткової ставки, суд відхиляє заперечення Відповідача.

Постановою від 21.05.2012 року №6-69цс11 Верховний Суд України зазначив, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Доказів про те, що Позивач був повідомлений про факт укладання Додаткової угоди №1 та надав згоду на збільшення своєї відповідальності на 162831,80 доларів США суду не надано.

Згідно пункту 22 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", якщо з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на предявлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Водночас, згідно статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового боргу та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 3-4, 10-11, 15, 38, 44, 59-60, 79, 88, 109, 208-209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», третя особа - ОСОБА_2, про визнання договору поруки припиненим задовольнити.

Визнати договір поруки № 3735-С від 14.01.2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», припиненим з 15.06.2009 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, код ЄДРПОУ 21650966) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 101 (сто одна) гривня 40 (сорок) копійок.

Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О.С.Турецький

10 грудня 2013 року