Постанова № 36225169, 17.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. № 820/11930/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 70180,85 з податку на додану вартість, податковий борг у розмірі 12824,71 грн. з податку з доходів фізичних осіб та по адміністративним штрафам та іншим санкціям у розмірі 510,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом у сумі 70180,80 грн., що виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, визначеного платником податків на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість та податкових повідомлень-рішень, також податковий борг з доходів фізичних осіб із вироблених в Україні товарів, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням у розмірі 12824,71 грн. та по адміністративним штрафам та іншим санкціям у розмірі 510,00 грн. Внаслідок невиконання боржником податкового обов'язку та несплати боргу, податковим органом були сформовані та направлені на адресу відповідача податкові вимоги. У зв"язку з тим, що податковий борг відповідачем не сплачено, тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання 17.12.2013 року представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, в судовому засіданні 17.12.2013 року заперечив проти задоволення позову в частині стягнення з нього суми боргу у розмірі 2000 грн., зазначивши, що ним була сплачена сума боргу у розмірі 2000 грн. з податку на додану вартість, що підтверджується копіями квитанцій про оплату. В іншій частині позивач позов визнав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року по справі № 820/11930/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу з податку на додану вартість за податковою декларацією № 140511 від 01.11.2010 року у розмірі 7905,60 грн. - залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всі наявні та допустимі докази, суд дійшов висновку про те, що позовна заява в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 62275,25 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, податковий борг у розмірі 12824,71 грн. з податку з доходів фізичних осіб із вироблених в Україні товарів та по адміністративним штрафам та іншим санкціям у розмірі 510,00 грн. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстровий як фізична особа-підприємець 10.10.2007 року, що підтверджується довідкою, яка міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, фахівцями податкової інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлені актом від 23.12.2011 року № 6264/1702/НОМЕР_1 (а.с. 30-46).

В ході перевірки були виявлені порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" та п. 19.1 "в" ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889/IV "Про доходи з фізичних осіб", із змінами та доповненнями, а саме декларації про доходи за 4 кв. 2010 року до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ФОП ОСОБА_1 не надано; розділу IV статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", зі змінами та доповненнями, п.п. 19.1 "г" п. 19.1 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889/IV "Про доходи з фізичних осіб", із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 23292,48 грн.; п. 4.1. ст. 4 п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями та п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ; п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними та митними деклараціями; п.п 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1. ст. 4, п.6., ст. 6, п.п. 7.3.1, п.7.3 ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями та п. 185. 1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1, ст. 188, п. розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ у періоді з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року; п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ несвоєчасна сплата податкових зобов'язань з податку на додану вартість (а.с. 45).

З посиланням на зазначений акт перевірки податковим органом 13.01.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000231702/0, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у сумі 7116,70 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000221702/0, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у сумі 8092,10 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000211702/0, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у сумі 31932,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000201702, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання за платежем - податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності у сумі 10781,59 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу та отриманні останнім, що підтверджується підписом ФОП ОСОБА_1 (а.с. 16-19).

Також судом встановлено, що фахівцями податкової інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлені актом від 23.12.2011 року № 5154/1702/НОМЕР_1 (а.с. 20-29).

В ході перевірки були виявлені порушення п.п 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1. ст. 4, п.6., ст. 6, п.п. 7.3.1, п.7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 1777,00 грн.; п. 1.121 ст. 121 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, у зв'язку з незабезпечення зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 Податкового кодексу України строків їх зберігання (а.с. 29).

З посиланням на зазначений акт перевірки податковим органом 20.11.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006401702, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання у сумі 888,50 грн., податкове повідомлення-рішення № 0006481702, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у сумі 2665,50 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу та отриманні останнім, що підтверджується підписом ФОП ОСОБА_1 (а.с. 14-15).

Доказів оскарження у адміністративному чи судовому порядку податкових повідомлень-рішень № 0006481702, № 0000231702/0, № 0000221702/0, № 0000211702/0, № 0000201702 відповідачем не надано, таким чином вказані податкові повідомлення-рішення є узгодженими.

Згідно з п. 4.1.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення платниками податків податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 вищевказаного Закону України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно до статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з статтею 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем подані до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкові декларації, а саме: 22.08.2011 року податкова декларація з податку на додану вартість № 145323 за липень 2011 року, у рядку „Сума податку до сплати" - проставлена сума 3108 грн., 22.08.2011 року податкова декларація з податку на додану вартість № 145338 за червень 2011 року, у рядку „Сума податку до сплати" - проставлена сума 1124 грн., 22.08.2011 року податкова декларація з податку на додану вартість № 145332 за березень 2011 року, у рядку „Сума податку до сплати" - проставлена сума 1649 грн., 20.03.2011 року податкова декларація з податку на додану вартість № 47978 за лютий 2011 року, у рядку „Сума податку до сплати" - проставлена сума 2177 грн., 22.08.2011 року податкова декларація з податку на додану вартість № 145330 за січень 2011 року, у рядку „Сума податку до сплати" - проставлена сума 344 грн., 01.02.2011 року податкова декларація з податку на додану вартість № 186004 за 4 квартал 2010 року, у рядку „Сума податку до сплати" - проставлена сума 9263 грн.

При вирішенні справи суд бере до уваги те, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податкового кодексу України (далі -ПК України)

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Приписами п.203.2 вказаної норми права передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Положеннями п.11 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією було прийнято першу податкову вимогу №1/3894 від 21.08.2010 року, яка була направлена відповідачу, проте не вручена останньому, про що складено акт № 1302 від 22.07.2010 року та розміщено податкову вимогу на дошці оголошень (а.с.9-10).

24.09.2010 року податковим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача другу податкову вимогу № 2/4489, однак податкова вимога відповідачу вручена не була, про що податковим органом складено акт від 27.09.2010 року та розміщено вимогу на дошці оголошень (а.с. 11-12).

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що податковим органом прийнято рішення від 28.09.2010 року № 1244 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості перед бюджетом відповідачем добровільно в повному обсязі сплачена не була та складає 75609,96 грн.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Щодо посилання відповідача на квитанції, наданих до матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається із наданих у судовому засіданні квитанцій, відповідачем було сплачено частину податкового боргу з податку на додану вартість загальною сумою 2000 грн., проте вказана сума боргу була врахована податковим органом при розрахунку суми боргу, що підтверджується роздруківкою облікової картки платника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України відповідачем не було надано доказів відсутності суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у загальному розмірі 75609,96 грн., яка виникла внаслідок несплати в установлений строк суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з податку з доходів фізичних осіб із вироблених в Україні товарів та по адміністративним штрафам та іншим санкціям.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму заборгованості:

- з податку на додану вартість в розмірі 62275 (шістдесят дві двісті сімдесят) 25 грн. на р/р 31118029700003, банківські реквізити: КСУ у Дзержинському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011;

- з податку з доходів фізичних осіб із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 12824 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн.71 коп. на р/р 33215801700003, банківські реквізити: КСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 379999654, МФО 851011;

- по адміністративним штрафам та іншим санкціям у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.00 коп. на р/р 33216800700003, банківські реквізити: КСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 379999654, МФО 851011.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19.12.2013р.

Суддя С.О. Чудних