Ухвала суду № 36224438, 13.12.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 439/4/13 Головуючий у 1 інстанції: Бородійчук О.І.

Провадження № 22-ц/783/7764/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія: 79

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.

за участі секретаря: Проворної Н.І.,

та участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТВ - Сервіс» ЛТД про стягнення коштів,-

встановила:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Стягнуто з ТзОВ Фірми «РТВ-Сервіс» ЛТД на користь ОСОБА_1 6000, 00 гривень у відшкодування коштів, внесених ним на приватизацію приміщень за адресою АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2.

Рішення суду оскаржив позивач, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, стягнувши із відповідача на його користь 358422, 06 грн. span>

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд не врахував, що обставини, встановлені судовим рішенням у господарській справі не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи. Зазначає, що суд в порушення ст. 212, 213 ЦПК України не з'ясував обставин справи: а саме юридичної природи наданих позивачем коштів.

family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Суд повністю покладається лише на аргументи представників відповідача: внесення ОСОБА_1 6000 гривень не збільшило його частки у статутному капіталі товариства.

olor:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РТВ - Сервіс» ЛТД про стягнення коштів.

Зазначав, що 5 липня 1994 року створено ТзОВ Фірма «РТВ-Сервіс» ЛТД. Учасниками товариства виступили п»ятнадцять осіб, серед яких є він з часткою у статутному капіталі товариства 0,82 %. Для здійснення своєї діяльності товариство орендувало приміщення у АДРЕСА_1 площею 79,6 кв.м. та на АДРЕСА_2 площею 137,4 кв.м. У 1996 році орган приватизації запропонував товариству викупити ці нежитлові приміщення. Саме тому наприкінці 1996 - на початку 1997 року шість учасників товариства додатково внесли кошти на приватизацію (викуп) приміщень товариства, серед яких був і він. Ним внесено шість тисяч гривень. Товариством придбано орендоване ним приміщення у АДРЕСА_1-8 площею 79,6 кв.м. та на АДРЕСА_2 площею 137,4 кв.м., про що було укладено 17.05.1996 року два договори купівлі-продажу будівель.

Ці кошти в сумі 6000 гривень були внесені ним під умовою збільшення його частки в статутному капіталі пропорційно внесеній сумі. Однак домовленість про збільшення частки його в статутному капіталі після внесення ним коштів на приватизацію приміщень товариства, то така виконана не була.

Вартість приміщень на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1, за яку ці приміщення були придбані, становила 48308.37 грн. Його частка (6000 гривень) у вартості приміщень складає 12.42 %, відповідно - 26.95 м.кв. приміщень від загальної площі 217 кв.м .Станом на сьогоднішній день дійсна ринкова вартість вказаних спірних приміщень становить 1664 $ (долара США) за 1кв.м площі. Таким чином вартість незаконно привласненого відповідачем майна складає: 1664 х 7.9925 грн х 26.95 м.кв. = 358 422. 06 грн. ($ 44803).

Вважаючи, що ці кошти він вніс, як фізична особа, а не член товариства, просив задовольнити позов.

Встановлено, що не представлено доказів щодо посилання pt;">позивача та його представника про те, що внесенням коштів на приватизацію приміщень збільшилась його частка в статутному капіталі.

Так, сам позивач вказував, що відповідач уникає виконання домовленостей щодо збільшення частки учасників товариства, які надавали кошти на викуп приміщень» (т.1. а.с. 3); він також пояснював, що 22.11.2007 року йому відмовлено у збільшенні його частки у статутному капіталі товариства внаслідок внесення коштів на приватизацію, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників товариства від 22.11.2007 року, копію якого він долучив до позову (т. 1 а.с. 20-36).

В засіданні судової колегії апелянт підтвердив, що предметом даного позову не є корпоративні правовідносини, а він подав позов, як фізична особа.

Також встановлено, що право спільної часткової власності позивача з товариством не могло виникнути з процесу приватизації шляхом викупу товариством приміщень.

Встановлено, що вказані кошти 6000 гривень, пішли на сплату за придбання товариством приміщень, вносились в касу товариства із наступним внесенням грошових коштів на поточний рахунок для здійснення безготівкового розрахунку за придбані приміщення згідно договорів купівлі-продажу приміщень.

Тому суд критично оцінив посилання позивача на те, що при обчисленні розміру позовних вимог він виходив з того, що з врахуванням коштів в сумі 6000 гривень йому належить 29,5 кв.м. приміщень товариства.

Приймаючи до уваги ці обставини, суд в межах заявлених позовних вимог прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позову на суму додатково внесеного капіталу - 6000,00 грн.

Посилання апелянта на те, що не дано належної оцінки прибутковим касовим ордерам № 344 від 28 11.1996 р і № 1673 від 16 05.1997 р. із зазначеним в них цільовим призначенням - на викуп в порядку приватизації приміщень, судова колегія не приймає до уваги, оскільки встановлено, що додатково внесені готівкові суми шістьма учасниками не змінили розмір статутного капіталу товариства чи розмір часток учасників.

В засіданні судової колегії представники відповідача пояснили, що у разі виходу позивачем з числа учасників товариства відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» можлива виплата частини вартості майна, в якому враховане і таке майно, як об'єкт нерухомості.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин висновки районного суду відповідають дійсним обставинам справи, суд вірно застосував норми матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення немає.

Керуючись ч.1 п. 1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2013 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

Савуляк Р.В.