Рішення № 36223299, 10.12.2013, Радехівський районний суд Львівської області

Справа №451/1044/13-ц

Провадження № 2/451/259/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м.Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.

з секретарем судового засідання Лозова Х.І.

з участю представників: позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехів справу за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», правонаступника реорганізованого шляхом приєднання КВКП «Сапсан» про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року представник ОСОБА_3 звернувся до суду з цивільним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», відповідно до вимог якого просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений між його довірителем та КВКП «Сапсан» 07 листопада 2005 року.

В обґрунтування вимог посилається на наступні обставини. Так, у листопаді 2005 року між позивачем та Колективним виробничо-комерційним підприємством «Сапсан», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес», був укладений договір оренди землі, який був зареєстрований у Радехівському відділі регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 грудня 2005 року за №040545900930. У подальшому, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду, ОСОБА_3 було залучено до участі в справі в якості третьої особи, як орендодавця у справі за позовом СТзОВ «Прогрес» до відділу Держземаганства у Радехівському районі Львівської області, Реєстраційної служби Радехівського районного управління юстиції Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Західний Буг». Під час ознайомлення представника позивача із матеріалами вказаної вище справи, стало відомо, що в оспорюваному договорі, без відома ОСОБА_3 та його погодження були внесені дописки та викреслення і такі не засвідчені підписом позивача у встановленому законом порядку. Згоди на внесення відповідних записів чи закреслень позивач не давав та наміру укладати договір на інших умовах, а ніж ті, що були первинно зазначені в договорі, він наміру не мав. Вважає, що орендар ввів позивача в оману щодо прав та обовязків сторін, знаючи про яку останній не укладав би оспорюваний договір. Посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», просить визнати договір недійсним, а судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні, за клопотанням позивача, ОСОБА_3 було допитано в якості свідка і покази він дав аналогічні обставинам, викладеним у позовній заяві. Окрім цього, наголосив, що перебуваючи у складі відповідної комісії, він у листопаді 2005 року був постійно присутнім під час оформлення договорів оренди землі між КВКП «Сапсан» та орендодавцями. Свій договір оренди землі він заповнював сам особисто, а дописування та виправлення, у наданому йому для огляду примірнику договору, вчинені не ним і про це йому не було відомо, оскільки його примірник договору, йому повернуто не було. Також, зазначає, що у листопаді 2005 року, у підприємстві була наявна оргтехніка, за допомогою якої виготовлялися копії примірних бланків договорів і у випадку допущення членами комісії будь якого плану порушень при їх заповненні, такі договори переписувалися.

Окрім цього, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги також підтримав в повному обсязі та дав суду пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві. Окрім цього, акцептував увагу, що примірник договору, належний позивачу, останньому наданий не був, а КВКП «Сапсан» під час укладання договору не було повідомлено ОСОБА_3, що в подальшому умови такого будуть ним змінені в односторонньому порядку. Наголошує, що закреслення та дописування у договорі мають істотне значення для позивача, оскільки такої домовленості при укладені договору сторонами досягнуто не було.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечила та в обґрунтування таких пояснила, що укладення договору оренди землі між позивачем та КВКП «Сапсан» мало місце у листопаді 2005 року. Договір було укладено в трьох примірниках, один з яких, після відповідної реєстрації у Держземагенстві Радехівського району, було повернуто ОСОБА_3. Так, дійсно в примірниках оспорюваного договору оренди містяться виправлення до дописування, однак такі були допущені в наслідок відсутності на підприємстві кваліфікованого юриста та, відповідно, незнання працівниками підприємства вимог чинного законодавства. У свою чергу, відсутність на підприємстві також і копіювальної техніки, унеможливило створення відповідної кількості примірників бланків договорів, що би дало можливість, не вносячи виправлення у такі, їх переписувати. Наголошує, що всі виправлення та дописування вчинені в присутності позивача, який був безпосереднім учасником укладення договору, а від так про їх існування на момент підписання договору, останньому було відомо. Окрім цього, умови договору в частині нарахування і виплати орендної плати відповідачем здійснюються належно і з цього приводу у ОСОБА_3 претензій не має. Вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має, а тому у задоволенні таких, слід відмовити.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що у листопаді 2005 року, будучи членом відповідної комісії, склад якої було обрано на загальних зборах села, вона приймала участь в оформленні договорів оренди землі між КВКП «Сапсан» та орендодавцями. Так, бланки договорів заповнювалися в присутності особи орендодавця і про внесення у такі виправлень та дописувань, останнім було відомо. Після відповідної реєстрації договорів, які складалися у трьох примірниках, один із них віддавався орендодавцю, однак чи отримала свій примірник ОСОБА_3, їй не відомо.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні дала покази, аналогічні показам ОСОБА_4. Окрім цього, зазначила, що про наявність виправлень у інших договорах, укладених в цей день із орендодавцями, їй не відомо, так само, як і про отримання ОСОБА_3 примірника договору. Зазначила також, що переписати бланки договорів у членів комісії була можливість, оскільки КВКП «Сапсан» були забезпечені необхідною кількістю бланків договорів. Крім цього, не змогла пояснити, яким чином могли вноситися виправлення та дописки у всі три примірники договорів.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача та покази свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись розясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного ОСОБА_6 України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, судом встановлено, що 07.11.2005р. між ОСОБА_6 та КВКП «Сапсан» укладено договір оренди землі (а.с.4-6, 44-46, 98-100).

Із відомостей з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також Статуту СТзОВ «Прогрес», вбачається, що 24.11.2008р. державна реєстрація КВКП «Сапсан» припинена та правонаступником реорганізованого підприємства, шляхом приєднання стало Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (а.с.12-15, 49-50).

Відповідно до рекомендацій, викладених у п.п.2,7 Пленуму Верховного ОСОБА_6 України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину, а сам правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частина 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент укладання договору оренди землі) зазначено, що істотними умовами договору оренди землі є обєкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану обєкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки тощо.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі», а також порушення вимог ст.ст.4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом приймаються до уваги, як належні, обґрунтування представника позивача вимог щодо внесення в оспорюваний договір виправлень, закреслень, дописувань без відома орендодавця та без його згоди, тобто зміна істотних умов, що передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Це зокрема, у п.2.3 оспорюваного договору змінена нормативно грошова оцінка земельної ділянки (шляхом закреслення та зазначення іншої суми), а в п.4.1 дописано «умовних за весь пай 605грн.» (а.с.44).

Окрім цього, слід зазначити, що у примірнику договору, який представлений суду відділом Держземаганства у Радехівському районі, на відміну від договору, наданого СГТзОВ «Прогрес», п.2.3 завірено печаткою КВКП «Сапсан», із дописуванням «виправленому вірити» та підписом, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_7 (а.с.98).

Факт внесення змін та дописувань у текст договору, визнано і представником відповідача в судовому засіданні.

Також, окрім наведеного, ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях ще раз додатково вказав, що з діями Колективного виробничо-комерційного підприємства «Сапсан» він не згідний, оскільки наміру укладати договір оренди землі на інших умовах, а ніж ті, що були первинно зазначені в такому без будь-яких дописувань, закреслень та виправлень, він не мав і знаючи, що в подальшому договір в односторонньому порядку буде змінений, то в жодному випадку не уклав би оспорюваний договір оренди землі (а.с.232).

Тобто, суд приходить до висновку, що в супереч вимогам ст.654 ЦК України між сторонами не було укладено додаткової угоди щодо внесення змін в частині грошової оцінки земельної ділянки, її розміру та розміру орендної плати.

Щодо наданих суду представником відповідача в обґрунтування своїх заперечень доказів, в частині нарахування та виплати відповідачем орендної плати (а.с.53-95,111-203), до таких, на думку суду, слід віднестися критично, оскільки із вищевикладеного беззаперечно вбачається, що відсутність у ОСОБА_3 належного йому примірника договору, позбавила останнього інформації про реальний розмір належної йому орендної плати.

Слід також наголосити, що як було зазначено попередньо, орендна плата, відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору.

Відповідно і під час проведення розрахунків, сума орендної плати має істотне значення щодо прав та обовязків сторін договору оренди землі.

Виходячи з п.1 Указу Президента України №92 від 02.02.2002р. «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (із змінами, внесеними Указом Президента України №830 від 13.09.2002р.), згідно якого запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, слід наголосити, що нормативно-грошова оцінка, також має істотне значення.

Отже, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки напряму впливає на права та обовязки сторін договору оренди землі.

Наведеним ж спростовуються заперечення представника відповідача, що внесення виправлень у п.2.3 оспорюваного договору не тягне за собою відповідних наслідків для ОСОБА_3.

Виходячи з обставин справи, зокрема, що СТзОВ «Прогрес» не було стороною оспорюваного договору, їх представник не був присутнім під час його заповнення, підписання та реєстрації, судом критично сприймається заперечення представника відповідача щодо обставин укладення і підписання договору, а також вручення одного примірника позивачу.

Окрім цього, жодним свідком, допитаним у судових засіданнях, зі сторони відповідача, не стверджено, чи повертався ОСОБА_3 належний йому примірник договору оренди землі.

Попри це, допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_3 категорично заперечив факт надання йому одного примірника договору після проведення відповідної реєстрації, якою займався безпосередньо директор КВКП «Сапсан» ОСОБА_7.

Відповідно до ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, узагальнюючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що внесені в односторонньому порядку до договору оренди землі дописування, викреслення і виправлення, не погоджені із позивачем та не відповідають його внутрішній волі, надаючи оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо та у взаємному звязку доказів в їх сукупності (ч.3 ст.212 ЦПК України), суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними, а від так підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, слід стягнути з відповідача в користь останнього.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Договір оренди землі від 07 листопада 2005 року, укладений між Колективним виробничо-комерційним підприємством «Сапсан» та ОСОБА_3, визнати недійсним.

Стягнути із СГТзОВ «Прогрес» (місце реєстрації Львівська область, Радехівський район, с.Сморжів, вул.Головна,10, ЄДРПОУ 03762555) на користь ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені ним судові витрати в сумі 229грн.40коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_8