Постанова № 3622288, 19.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19.02.2009 р.                                         10 год. 17 хв.                               № 4/34

За позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до Приватного підприємства «Сімер»

прозобов`язання вчинити певні дії

Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Голод В.С.

Представники:

від позивачаЧорномиз А.М., довіреність №15921/9/10-209, від 19.11.08

від відповідача Злобін В.С., довіреність №05/02-1, від 05.02.09 На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.02.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 26.02.2009. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (надалі Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до приватного підприємства «Сімер»(надалі Відповідач) про зобов`язання надати належним чином засвідчені копії необхідних для проведення планової виїзної перевірки документів та допустити працівників інспекції до проведення виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог). Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2009 відкрито провадження в адміністративній справі № 4/34.

Представник Позивача позов підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачу було направлено повідомлення про проведення планової перевірки, однак Відповідач не допустив інспекторів Позивача до проведення перевірки, чим порушив норми законодавства.

Представник Відповідача заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки повідомлення ДПІ у Печерському районі м. Києва про проведення планової виїзної перевірки приватного підприємства “Сімер” у встановленому Законом порядку не отримувало, а тому ДПІ у Печерському районі м.Києва не мало право на проведення планової виїзної перевірки, про що неодноразово повідомлялося співробітникам податкової інспекції.

Дослідивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сімер», ідентифікаційний код 32852033 є юридичною особою, знаходиться за адресою м. Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 65 та взято на облік як платник податків в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ (надалі Закон № 509-ХІІ) , завданнями органів державної податкової служби, крім іншого є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Пунктами 3, 4 ст. 10 Закону № 509-ХІІ передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

Згідно п.п. 2, 9 ч. 1 Закону № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, крім іншого, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок та на підставі ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ДПІ у Печерському районі м. Києва на II квартал 2008 року заплановано проведення планової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р.

Відповідно до п. 1 ст. 11-2 Закону № 509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

З огляду на зазначене позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про проведення перевірки № 203/23-10 від 16.06.2008 року.

Як підтверджується матеріалами справи вищезазначене повідомлення про проведення перевірки отримано відповідачем 23.06.2008 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення, копію якого долучено до матеріалів справи.

На підставі частини 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХІІ (надалі Закон № 509-ХІІ) та направлення від 03.07.2008р. № 564/23-10 працівниками ДПІ у Печерському районі міста Києва повинна була проводитися перевірка відповідача.

Проте, 03.07.2008 року працівниками позивача складено акт № 335/23-10/32852033 про неможливість проведення планової виїзної перевірки відповідача.

Відповідно до п. 1.11. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327 (із змінами і доповненнями, внесениминаказом ДПА Українивід 13.06.2007 р. N 354) у разі, якщо суб'єкт господарювання відмовляється від проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, посадовими особами податкового органу складається акт відмови від допуску до перевірки.

Як вбачається з акту № 335/23-10/32852033, розпочати перевірку виявилось неможливо, оскільки в ході телефонних переговорів представником відповідача повідомлено, що керівництво підприємства не визначилось щодо робочого місця перевіряючого, а пізніше представником відповідача було повідомлено ДПІ у Печерському районі м. Києва, що перевірка взагалі не може бути розпочата, оскільки в повідомленні про початок перевірки не вказано перевіряємий період.

Відповідно до п. 1.3 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків», затверджених наказом Державна податкова адміністрація, від 27.05.2008, № 355 підрозділи органів ДПС, які очолюють перевірки згідно з планом-графіком, направляють (із залишенням копії в органі ДПС) платнику податків письмове повідомлення про її проведення рекомендованим листом з відміткою про вручення (або надають під розписку платнику податків (посадовим особам платника податків)) не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку виїзної планової перевірки (зразок форми повідомлення наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій). У повідомленні про проведення планової виїзної перевірки в обов'язковому порядку зазначаються підстава для проведення перевірки, дати її початку та закінчення.

Як вбачається з форми повідомлення, наведеного у додатку 1 до Методичних рекомендацій, в повідомленні про проведення планової виїзної перевірки не передбачено вказувати перевіряємий період.

Отже, недопущення відповідачем, працівників податкового органу з вищенаведених підстав є протиправним.

29.07.2008р. на підставі направлення № 636/23-10 працівниками податкового органу був здійснений вихід на адресу за якою знаходиться відповідач з метою проведення планової виїзної перевірки.

Однак, працівниками позивача перевірку провести не вдалось, про що складено акт № 380/23-10/32852033 від 29.07.2008р.

Відповідно до вищезазначеного акту, причиною неможливості проведення запланованої перевірки, стала заборона керівництва ПП «Сімер»допускати в приміщення офісу сторонніх осіб.

Частиною 2 ст. 11-2 Закону № 509-ХІІ передбачено, що підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової перевірки є ненадання направлення на перевірку платнику податків або надання направлення на перевірку з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті.

Так відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Пунктом 9 ч. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" передбачено право органів державної податкової служби при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п. 2.1 Наказу ДПА України „Про затвердження інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів" № 493 від 08.11.2005р. вилученню підлягають такі фінансово-господарські та бухгалтерські документи (або їх копії): первинні документи (письмові свідоцтва), що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядчі документи та дозволи платника податків на проведення таких операцій, грошові документи, облікові регістри (тобто носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку), кошториси, декларації та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету, а також інші матеріали та розрахунки, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування та факти порушень нормативно-правових актів з питань оподаткування.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що дії відповідача по недопущенню працівників податкового органу для проведення перевірки з підстав: невизначеності з робочим місцем для ревізорів, незазначенням у повідомленні про проведення перевірки, перевіряємого періоду та заборони керівником відповідача, допускати в приміщення офісу сторонніх осіб є такими, що не ґрунтуються на законі та є протиправними у сфері публічно-правових відносин між даними сторонами, оскільки перешкоджають здійснювати функції контролю, покладені на позивача статтею 10 Закону № 509-ХІІ.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на звернення суб’єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що визначенні законом № 509-ХІІ у п.п. 1-4 ст. 10 функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та визначені у п.1 ст. 11 цього закону права щодо здійснення перевірок є випадком, встановленим законом, який надає податковому органу право звертатися до суду у разі перешкоджання суб’єктом господарювання у здійсненні та реалізації податковим органом вищезазначених функцій та прав.

Відповідно до п. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо недопущення працівників податкового органу для проведення перевірки, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 158-162, КАСУ, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати посадових осіб Приватного підприємства «Сімер»допустити працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва до проведення планової виїзної перевірки документів, надати достатній обсяг документів, необхідний для проведення перевірки за період діяльності з 01.04.2005 по 31.03.2008, зокрема: первинні документи, а саме видаткові та прибуткові накладні, акти виконаних робіт(отриманих послуг), акти прийому-передачі, рахунки –фактури , довіреності, банківські виписки з платіжними дорученнями, прибуткові та видаткові касові ордери , авансові звіти та інші первинні документи; реєстри отриманих та виданих податкових накладних, книг обліку придбання товарів (робіт , послуг) і книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) виписані та отримані податкові накладні; касову книгу, головну книгу, оборотно-сальдові відомості (баланси) по відповідних бухгалтерських рахунках, облікові регістри, картки по задіяних на підприємстві балансових рахунках; відомості нарахування заробітної плати , штатний розклад, накази, трудові книжки , накази про облікову політику підприємства; договори з додатками , специфікації та інше; дані податкового обліку Валових доходів та Валових витрат за відповідні звітні періоди; дані аналітичного обліку основних засобів в розрізі груп, визначених пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Вовк П.В.