Ухвала суду № 36217352, 20.12.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/5864/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/5864/13-к Головуючий в 1 інст. Жупанова І.Б.

Провадження №11-кп/778/484/13 Доповідач в 2 інст. Джавага Г.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Нікітюка В.Д.,

суддів Абрамова В.І., Джаваги Г.М.,

при секретарі Михайлюк Р.В.,

за участю прокурора Мотренко М.В.,

представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянула в м. Запоріжжя у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оротукан Ягоднінського району Магаданської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, працюючого малярем ПАТ "Крюковський вагонний завод", який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає : АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування основного покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладанням обов'язків, які передбачені ст. 76 ч.1 п. 2, 3, 4 КК України.

Запобіжний захід - особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь: ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 35 000 грн.; ОСОБА_4 - 5000 грн.;

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», що знаходиться за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, р/р 26508001334127 в АТ «ОТР Банк» на користь ОСОБА_6 - 27 164,25 грн. матеріальної шкоди, 1608,21 грн. - моральної шкоди.

Вирішена доля речових доказів.

ОСОБА_5 засуджений за те, що 26.05.2013 р. , приблизно о 04-20 годині, керуючи автомобілем «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи рух по проїжджій частині автодороги «Харків-Сімферополь», з боку вул. Куйбишева у напрямку вул. Чарівної в м. Запоріжжі, в районі АЗС «Shell» на автодорозі «Харків-Сімферополь», порушив вимоги п. 2.9 б Правил дорожнього руху, згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу, а саме керував транспортним засобом у стані стомлення та заснув під час руху, що потягло за собою зміну напрямку руху керованого ним автомобіля «Renault Kangoo» ліворуч та його виїзд на зустрічну смугу, внаслідок чого сталося зіткнення передньою лівою частиною кузову керованого ним автомобіля «Renault Kangoo» з лівою боковою частиною кузову автомобіля «Renault Megane» під керуванням водія ОСОБА_7., в салоні якого знаходились пасажири ОСОБА_4, якій під час даної дорожньо-транспортної пригоди заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження, та ОСОБА_6, якій заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_5, просить вищезазначений вирок суду змінити в частині призначеного покарання та додаткового покарання, призначив покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік і без застосування до нього додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Змінити вирок в частині часткового задоволення позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_6. В стягненні моральної шкоди в розмірі - 35000 грн. на користь ОСОБА_6., та 5000 грн. на користь ОСОБА_4 відмовити.

Заслухавши доповідь судді по справі, обвинуваченого ОСОБА_5, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, представників потерпілих адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 і потерпілу ОСОБА_4 які заперечували проти апеляції, прокурора, який вважав, що вирок суду є законним та обґрунтованим, а апеляція не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вина обвинуваченого в скоєнні правопорушення, за яке він засуджен, доведена повністю, дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржується.

Дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ст.286 ч.2 КК України.

Міра покарання ОСОБА_5 призначена відповідно до вимог ст.65 КК України.

Суд врахував ступінь тяжкості вчиненоного злочину, особу винного, що раніше він не судимий, позитивно характеризується, щире каяття в скоєному, що на утриманні у нього знаходиться двоє неповнолітніх дітей, часткове відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_6 і призначив покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Судова колегія не вбачає підстав для пом*якшення призначеного покарання.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд обгрунтовано виходив з того, що згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_6 внаслідок ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження, перенесла значні фізичні та душевні страждання, потребує тривалого лікування, тому вказані обставини свідчать про заподіяння їй значної моральної шкоди.

Відповідно до роз'яснення в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших змін. Зокрема, враховується стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи вище викладене суд своє рішення повністю обгрунтував і колегія суддів апеляційного суду згодна з цим рішенням .

Сума витрат на лікування ОСОБА_4 2947,45 грн. та спричиненої внаслідок ДТП моральної шкоди, також підтверджені належними та допустимими доказами І суд обгрунтовано, мотивуючи своє рішення частково задовольнив вимоги потерпілої.

Доводи апеляції обвинуваченого не спростовують обгрунтованість висновків суду щодо призначеного йому покарання і розв*язання цивільних позовів.

Підстав до зміни вироку судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляцію обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2013 року у відношенні ОСОБА_5 - без змін.

Головуючий

судді