Постанова № 36215669, 19.12.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Дата ухвалення
19.12.2013
Номер справи
333/7745/13-а
Номер документу
36215669
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

Справа № 2-а/333/205/13

Провадження № 333/7745/13-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., при секретарі Вашато А.Б., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Тарасенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 13.09.2013 року її представник за довіреністю звернулась до УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення їй пенсії за віком як громадянину України, хоча на даний момент вона постійно проживає в м. Пєтах-Тіква у державі Ізраїль. Відповідач відмовив їй у призначенні пенсії на підставі п.п. 16,29 Постанови Правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що вона не підтвердила фактичне місце проживання (реєстрації) на території України.

Позивач вважає дії УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя незаконними, так як в період з 31.05.1972 року по 26.02.1999 рік вона працювала на різних підприємствах м. Запоріжжя та має трудовий стаж 27 років на момент виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю. Вважає, що має право на призначення пенсії, так як досягла пенсійного віку, має закордонний паспорт громадянина України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни, в тому числі й щодо пенсійного забезпечення, незалежно від того, що вона мешкає в іншій країні. ОСОБА_1 просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Комунарському районі м. Запоріжжя щодо відмови у призначенні та виплаті їй пенсії незаконними та неправомірними; зобов'язати відповідача призначити і виплачувати їй пенсію за віком та відповідні пенсійні набавки, встановлені законодавством України з дня винесення судом відповідного рішення.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити. Вважають, що відмова Управління Пенсійного фонду України у Комунарському районі м. Запоріжжя у призначенні пенсії є незаконною, оскільки ОСОБА_1 має закордонний паспорт громадянина України, який засвідчує її належність до держави Україна. Крім того, у 2009 році Конституційним Судом України було прийнято рішення, згідно якого вона має право на пенсію, навіть проживаючи в державі Ізраїль. ОСОБА_1 також пояснила, що їй на території України пенсію не призначали, а на цей час вона є громадянином Ізраїлю. Після приїзду до цієї країни вона практично відразу набула ізраїльське громадянство. На підтвердження цього факту ОСОБА_1 надала суду внутрішній паспорт та закордонний паспорт громадянина Ізраїлю. Крім того, перебуваючи в Ізраїлю їй медична комісія встановила інвалідність, у зв'язку з чим, вона отримує відповідну соціальну державну допомогу.

Представник відповідача - за дорученням № 141/12 від 08.01.2013 року Тарасенко О.О. проти задоволення позову заперечував та суду пояснив, що відповідно до заяви про призначення пенсії від 13.09.2013 року, поданої представником позивача - ОСОБА_5 на підставі довіреності, позивачем були надані наступні документи для призначення пенсії: закордонний паспорт, ідентифікаційний номер, трудову книжку, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про укладення шлюбу, довідку про заробітну плату за 60 місяців. З вищезазначеного, а також з аналізу норм Закону №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, вбачається, що паспорт громадянина України (або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації) є обов'язковими документами для підтвердження місця проживання особи, яка звертається за призначенням пенсії, тому призначення пенсії без пред'явлення заявником паспорту громадянина України або довідки уповноваженого органу з місця проживання (реєстрації) є неможливим. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з суперечливих питань при призначенні та виплаті пенсії від 20.09.2013 року, відповідачем було відмовлено в призначені пенсії ОСОБА_1, оскільки позивачем не було надано документу, що засвідчує особу ОСОБА_1 та місце її проживання та реєстрації на території України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Обов'язок по доведенні своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов'язані довести ці обставини відповідно до ст.71 КАС України.

На підставі ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року. Даний Закон визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку (та при наявності страхового стажу не менше 15 років); іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (при умові наявності паспорта або довідки уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі, органи місцевого самоврядування.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ в порядку визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

В свою чергу, керуючись п.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.

Згідно із п.16 зазначеного Порядку, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії) повинна пред'явити паспорт, або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік.

Пунктом 29 Порядку визначено, що за документ, який засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі, органів місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на цей час є громадянином держави Ізраїль та постійно мешкає на території цієї країни у м. Пєтах-Тіква. Зазначені факти позивач не заперечує та надала до суду підтверджуючи цьому документи: внутрішній та закордонний паспорти громадянина Ізраїлю на своє ім'я.

13.09.2013 року ОСОБА_5, яка діє на підставі виданої їй позивачем нотаріально посвідченої довіреності, звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1

З витягу протоколу засідання комісії з суперечливих питань при призначенні та виплаті пенсії Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя № 41 від 20.09.2013 року вбачається, що для призначення пенсії представником ОСОБА_5 було надано наступні документи: закордонний паспорт ОСОБА_1, ідентифікаційний номер, трудову книжку, свідоцтво про народження, свідоцтво про укладення шлюбу, довідку про заробітну плату за 60 місяців (а.с. 11).

Відповідно до довідки № 2301/01-3733 від 27.05.2013 року, виданої Управлінням державною міграційною службою України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 отримала громадянка України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого 12.11.1996 року Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області, який вилучений у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до Держави Ізраїль (а.с. 14).

Згідно з п.1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ, документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно п.2 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.02.2004 року № 719, паспорт громадянина України для виїзду за кордон - це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетину ним державного кордону України і перебування за кордоном.

Таким чином, встановлено, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 до УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя не надала паспорт на ім'я позивача або іншого документу, який засвідчував особистість позивача та факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України, у зв'язку з їх відсутністю, тобто не був дотриманий порядок подання та оформлення документів для призначення пенсії, тому, на думку суду, позивачу необхідно відмовити у задоволенні позову.

Суд не приймає до уваги посилання позивача та її представника на рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/09, яким визнано неконституційним положення п.2 ч.1 ст. 49, другого речення статті 51 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки у даному рішенні визнані неконституційними норми Закону, які не стосуються питання призначення пенсії, а стосуються питання вже призначеної пенсії. Згідно з даним Рішенням право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою як постійне проживання в Україні.

Отже, після прийняття вказаного рішення Конституційним Судом України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не встановлено підстав для призначення пенсії в разі постійного проживання пенсіонера за кордоном (відсутнє підтвердження громадянства України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 8, 11, 17-19, 69-72, 86, 158-163, 167, 186 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С.Холод

Часті запитання

Який тип судового документу № 36215669 ?

Документ № 36215669 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 36215669 ?

Дата ухвалення - 19.12.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 36215669 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 36215669 ?

В Комунарський районний суд м. Запоріжжя
Попередній документ : 36215656
Наступний документ : 36215680