Рішення № 36212160, 29.11.2013, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2460/13-ц

Провадження №2/173/1055/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Шевченко О.Ю.,

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна». В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 15 серпня 2011 року у м.Верхньодніпровськ сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль «Мерседес-Бенц»-Е270» д/н 0678ОВ-7, який належить ОСОБА_1. Даний факт підтверджується постановою Верхньодніпровського районного суду від 18 серпня 2011 року в адміністративній справі № 3-801/11. Винним у ДТП було визнано ОСОБА_2. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Країна». 16 серпня 2011 року позивач подала до представництва відповідача заяву про виплату страхового відшкодування та необхідні документи. Проте з боку відповідача довгий час не приймалося жодних рішень про виплату страхового відшкодування. В 2013 році позивачу повідомили, що їй необхідно повторно звернутися із заявою. Проте станом на 9 вересня 2013 року жодних виплат з боку відповідача не було. У звязку з чим позивач просила суд стягнути на її користь з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» страхове відшкодування в сумі 10391 грн.65 коп.

До початку розгляду справи по суті представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 215 010 грн. 49 коп., з урахуванням пені за несвоєчасну виплату. Потім представник позивача подав суду заяву про зменшення суми позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування 10391 грн. 65 коп., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 2605 грн. 61 коп., 3% річних від простроченої суми 553 грн. 47 коп. та інфляційні витрати 50 грн. 83 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги. При цьому підтвердив, що після звернення до суду відповідач сплатив суму страхового відшкодування. Проте через значну затримку проведення розрахунку, майже на два роки, представник позивача просив стягнути з відповідача пеню та 3% річних від простроченої суми з урахуванням інфляційних витрат у звязку з порушення боржником грошового зобовязання.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, також надав письмові заперечення проти позову, в яких позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що суму страхового відшкодування було сплачено в повному обсязі у строки встановленні законом, а тому не має підстав для стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

15 серпня 2011 року в м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль «Мерседес-Бенц» Е-270 д/н 0678, який належав ОСОБА_1 Юрвні (а.с.12). Згідно з постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року винним у дорожньо-транспортній пригоді було визнано ОСОБА_2 (а.с.9).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована згідно з полісом №ВЕ/6474035 в страховій компанії «Країна» (а.с.10).

До даних правовідносин, на думку суду, мають застосовуватись положення Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час дорожньо-транспортної пригоди та звернення ОСОБА_1 до ПАТ СК «Країна».

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

З метою отримання страхового відшкодування 16 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ СК «Країна» із заявою про виплату страхового відшкодування, де зазначила, що виплату страхового відшкодування необхідно провести готівкою (а.с.38). 28 серпня 2011 року позивач повторно звернулася до страхової компанії «Країна» із заявою про виплату страхового відшкодування, в якій попросила провести виплату страхового відшкодування через систему Правекс телеграф (а.с.11). З аналогічною заявою позивач звернулася також 28 серпня 2013 року (а.с.43).

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» виплатило суму страхового відшкодування в розмірі 10 391 грн. 65 коп. ОСОБА_1 лише 1 жовтня 2013 року, що підтверджуєть відповідним платіжним дорученням (а.с.45).

У звязку з тим, що сума страхового відшкодування була сплачена відповідачем добровільно суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки право позивача на виплату страхового відшкодування не порушено.

В той же час згідно з п. 37.1 ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Судом встановлено, що страховиком було порушено строки виплати страхового відшкодування, встановлені законом.

Згідно з п. 37.2 ст.37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з розрахунком позивача сума пені складає 2605 грн. 16 коп.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що виплату було проведено протягом строку, визначену законом після надходження від ОСОБА_3 заяви про виплату страхового відшкодування, оскільки в судовому засіданні встановлено, що із заявою про виплату страхового відшкодування, яка цілком відповідала вимогам, передбаченим ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернулася 16 серпня 2011 року, отже виплата страхового відшкодування мала бути проведена до 17 вересня 2011 року. У звязку з чим суд вважає, що прострочення виплати страхового відшкодування сталося саме з вини страховика, а тому позовні вимоги про стягнення суми пені є законними та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідач порушив грошове зобовязання щодо своєчасної виплати страхового відшкодування, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 553 грн. 47 коп.та інфляційних витрат в сумі 50 грн. 83 коп. є законними та обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, суд, приймаючи до уваги, що позивача у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, вважає що судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в сумі пропорційній до суми задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 35, 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 10,11,60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (код ЄДРПОУ 20842474, вул.. Електиріків, 29а, м. Київ) на користь ОСОБА_4 (особистий номер 4021159АО31РВ4, вул..1-я Уманська, б. 41, м. Мінськ, Республіка Білорусь) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ 2605 грн. 16 коп., 3% річних від простроченої суми 533 грн. 47 коп. та інфляційні витрати 50 грн. 83 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (код ЄДРПОУ 20842474, вул.. Електиріків, 29а, м. Київ) судовий збір в дохід держави в сумі 54 грн. 13 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду мають право оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ю.Шевченко