Ухвала суду № 36209002, 18.12.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 164/144/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Невар О.В. Провадження № 22-ц/773/1899/13 Категорія: 32 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Шевчук Л.Я., Подолюка В.А.

при секретарі Семенюк О.А.

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства страхова компанія «Універсальна» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої злочином, за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства страхова компанія «Універсальна» на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 05 листопада 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 05 листопада 2013 року даний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12450 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі - ПАТ «Страхова компанія «Універсальна») на користь ОСОБА_1 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень у відшкодування моральної шкоди, 1349 (одна тисяча триста сорок дев'ять) гривень 96 копійок у відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням, 13811 (тринадцять тисяч вісімсот одинадцять) гривень 48 копійок у відшкодування шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності, а всього кошти на загальну суму 17711 (сімнадцять тисяч сімсот одинадцять) гривень 44 копійки.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 по 516 (п'ятсот шістнадцять) гривень 15 копійок щомісячно у відшкодування шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності, починаючи з 6 листопада 2013 року до 1 липня 2015 року.

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням та стійкою втратою працездатності, відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 860 (вісімсот шістдесят) гривень 27 копійок судових витрат.

Рішення в частині стягнення шкоди, пов'язаної із стійкою втратою працездатності, у межах суми стягнення за один місяць на суму 516 (п'ятсот шістнадцять) гривень 15 копійок звернуто до негайного виконання.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, покликаючись на незаконність судового рішення через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення в частині стягнення моральної шкоди скасувати та в задоволені даної вимоги відмовити.

ПАТ СК «Універсальна», не погоджуючись з даним рішенням, подала апеляційну скаргу, покликаючись на незаконність судового рішення через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до ПАТ СК «Універсальна» відмовити повністю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 апеляційні скарги заперечив, відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 16.11.2010 року, біля 19-ї год., керуючи власним технічно справним автомобілем «ВАЗ 2108», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в напрямку с. Галузія Маневицького району Волинської області, зі швидкістю 60 км/год., на 7 км + 250 м автодороги Прилісне-Галузія-Серхів, проявив неуважність, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій та легковажно розраховуючи на їх відвернення, відволікся від уваги за дорожнім рухом та зміною дорожньої обстановки, виявивши на своїй смузі руху велосипед під керуванням ОСОБА_1, який рухався йому назустріч, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, здійснив наїзд на позивача. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 142 від 27.05.2011 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Вироком Маневицького районного суду Волинської області від 18.05.2012 року, який набрав законної сили, відповідача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України - із звільненням від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановленням іспитового строку 1 рік.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 позивачу було завдано матеріальних збитків. Дані кошти було затрачено ним на лікування після ДТП. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в реанімаційному та хірургічному відділеннях Маневицької ЦРЛ в період з 16.11.2010 року по 4.12.2010 року з діагнозом: політравма, тупа травма живота, множинний розрив тонкого кишківника, розлитий перитоніт, ВЧМТ, переломи кісток черепа, забій головного мозку середньої ступені важкості, множинні рвані рани голови, лоба та верхніх кінцівок; в нейрохірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні в період з 11.01.2011 року по 21.01.2011 року з діагнозом: відновний період важкої ЧМТ, забою головного мозку, двобічні хронічні субдуральні гематоми; в неврологічному відділенні Маневицької ЦРЛ в період з 23.02.2011 року по 4.03.2011 року, з 6.04.2011 року по 15.04.2011 року, з 2.04.2012 року по 11.04.2012 року, з 21.05.2012 року по 30.05.2012 року, з 27.11.2012 року по 6.12.2012 року з діагнозом: наслідки ЧМТ з психоорганічним синдромом, дефект кісток склепіння черепа. За час стаціонарного лікування в неврологічному відділенні Маневицької ЦРЛ в період з 27.11.2012 року по 6.12.2012 року та з 23.04.2013 року по 3.05.2013 року позивачем на придбання медичних препаратів затрачено кошти на загальну суму 1349 гривень 96 копійок. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час ДТП згідно висновку МСЕК ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи, йому протипоказана фізична праця. До ДТП позивач ніде не працював, займався веденням особистого підсобного господарства, що і являлось основним джерелом його доходів. На утриманні у позивача перебувають п'ятеро неповнолітніх дітей. Внаслідок отриманих травм під час ДТП ОСОБА_1 позбавлений можливості займатися фізичною працею, веденням особистого підсобного господарства, що поставило сім'ю в скрутне матеріальне становище. Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 12 від 9.04.2013 року у результаті отриманої важкої черепово-мозкової травми, отриманої під час ДТП 16.11.2010 року, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи. На даний час у потерпілого відмічаються залишкові явища після перенесеної важкої ЗЧМТ, операції - РТЧ з видаленням хронічних субдуральних гематом (2011 рік), після травматична та аліментарно-токсична енцефалопатія і поліневропатія з явищами атаксії середнього ступеню та стійкої цефалгії, що дає йому 45% постійної втрати загальної працездатності. Відповідач в добровільному порядку відшкодовувати завдану шкоду відмовляється, в зв'язку з чим позивач змушений був звернутись за захистом своїх прав до суду.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4146113 від 3.11.2010 року ОСОБА_2 було укладено з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яким забезпечено страхування автомобіля «ВАЗ 2108», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та передбачено виплату страхового відшкодування третім особам в разі настання страхового випадку. За проведення комісійної СМЕ позивачем сплачено кошти на загальну суму 860 гривень 27 копійок.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального і процесуального права колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, перевірив належним чином доводи позивача та відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим обставинам та наявним у справі доказам, а тому дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про те, що позивачем не надано доказів в обґрунтування розміру моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки при визначенні розміру відшкодування судом враховано тяжкість отриманих позивачем внаслідок ДТП травм, тривалість лікування та наслідки, які настали, а саме, стійку втрату ним працездатності, яка підтверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи від 09.04.2013 року. При цьому вина відповідача ОСОБА_2 та обставини заподіяння шкоди встановлені вироком суду, який набрав законної сили.

Доводи ПАТ СК «Універсальна» про те, що судом при розгляді кримінальної справи встановлено порядок і спосіб відновлення порушених прав позивача спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що цивільний позов потерпілого при розгляді кримінальної справи не розглядався, що як до так і після постановлення вироку позивач неодноразово перебував на лікуванні у медичних закладах, після чого йому було встановлено стійку втрату працездатності, а оскільки позивач не працював, то розмір відшкодування йому визначено, виходячи з мінімальної заробітної плати. Враховуючи, що наступна дата переосвідування позивача зазначена 1 липня 2013 року, тому відшкодування щомісячних виплат суд визначав на вказану дату.

Таким чином доводи апеляційної скарги були предметом розгляду судом першої інстанції і не спростовують обґрунтованих висновків суду.

Виходячи із зазначених ст. 303 ЦПК України меж розгляду справи апеляційним судом, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства страхова компанія «Універсальна» відхилити.

Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 05 листопада 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: