Постанова № 36207022, 18.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 грудня 2013 року 10:30 справа №826/15921/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"доМіжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування платників податківпровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішеньОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Сантрейд" (далі по тексту - позивач, ДП "Сантрейд") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування платників податків (далі по тексту - відповідач, МГУ-ЦО), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2013 року №0000023710 та №0000033710.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/15921/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 09 грудня 2013 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача не прибув.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 02 грудня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення МГУ-ЦО від 12 липня 2013 року №0000023710 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 1.8 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ДП "Сантрейд" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього на суму 43 779 353,74 грн., у тому числі за серпень-грудень 2010 року, квітень-червень, жовтень-грудень 2011 року, лютий, травень, червень-вересень 2012 року, березень 2013 року, визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 612 023,50 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18 185 660,78 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення МГУ-ЦО від 12 липня 2013 року №0000033710 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України ДП "Сантрейд" зменшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 459 223,45 грн., у тому числі за основним платежем на 306 148,97 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями - 153 074,48 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 27 червня 2013 року №760/40-50/37-20/25394566 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (код ЄДРПОУ 25394566) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2010-2013 роки" (далі по тексту - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено, що в порушення приписів Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України позивачем завищено суму податкового кредиту та суму бюджетного відшкодування, оскільки за результатами матеріалів перевірок контрагентів-постачальників за 2010-2013 роки ДП "Сантрейд" мало значні обсяги розбіжностей між сумою задекларованого податкового кредиту та податковими зобов'язаннями контрагентів-постачальників, за даними податкових перевірок та результатів неможливості проведення зустрічної звірки щодо контрагентів встановлено порушення норм податкового законодавства, нікчемність правочинів по ланцюгу постачання, відсутність деяких контрагентів за юридичної адресою, відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як свідчить зміст Акта перевірки, ДП "Сантрейд" мало взаємовідносини з ТОВ "Корпорація Східні колійні системи", ПП "Адріатика-Н", ПП "КФ Украгроекспорт", ТОВ "Ковальзернотрейд", ТОВ "Райна-Агро", ТОВ "Дав-Агротрейдинг", ТОВ "Синтезторг", ТОВ "Агро-трансфер", ТОВ "Ватикан-Агро", ТОВ "Саяна Люкс", ТОВ "Ценфинторг-Юг", ТОВ "Агро-Статус", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Агро-Петроліум", ТОВ "Бізнес-Аналітік", ПП "Ространсагро", ПП "Мавіко-АВ", ТОВ "Фірма Сервістрансмаш", ТОВ "Південь Агросвіт", ПП "Транс-Агро-Плюс", ТОВ "Андор", ТОВ "Шер К", ТОВ "Фірма СТМ", ТОВ "Фуміком", ПП "Юг-зерно трейд", ТОВ "Меркурій-А", ПП "Торговий дім Ділові Дрібниці", ТОВ "Оліон", ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ "Селена Юг", ТОВ "Меркурій-Авто", ТОВ "СТ Агроінвест", ПП "Ірел", ПП "Марс-Н" та ТОВ "Ферко".

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ДП "Сантрейд" та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ДП "Сантрейд", ТОВ "Корпорація Східні колійні системи", ПП "Адріатика-Н", ПП "КФ Украгроекспорт", ТОВ "Ковальзернотрейд", ТОВ "Райна-Агро", ТОВ "Дав-Агротрейдинг", ТОВ "Синтезторг", ТОВ "Агро-трансфер", ТОВ "Ватикан-Агро", ТОВ "Саяна Люкс", ТОВ "Ценфинторг-Юг", ТОВ "Агро-Статус", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Агро-Петроліум", ТОВ "Бізнес-Аналітік", ПП "Ространсагро", ПП "Мавіко-АВ", ТОВ "Фірма Сервістрансмаш", ТОВ "Південь Агросвіт", ПП "Транс-Агро-Плюс", ТОВ "Андор", ТОВ "Шер К", ТОВ "Фірма СТМ", ТОВ "Фуміком", ПП "Юг-зерно трейд", ТОВ "Меркурій-А", ПП "Торговий дім Ділові Дрібниці", ТОВ "Оліон", ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ "Селена Юг", ТОВ "Меркурій-Авто", ТОВ "СТ Агроінвест", ПП "Ірел", ПП "Марс-Н" та ТОВ "Ферко", мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що згідно договорів поставки та видаткових накладних протягом перевіреного періоду ТОВ "Корпорація Східні колійні системи" поставило позивачу ріпак, ПП "Адріатика-Н" - ячмінь, ПП "КФ Украгроекспорт" - пшеницю, ТОВ "Ковальзернотрейд" - пшеницю, ячмінь, насіння соняшника, ТОВ "Райна-Агро" - ячмінь, ТОВ "Дав-Агротрейдинг" - ячмінь, ТОВ "Синтезторг" - ячмінь, ТОВ "Агро-трансфер" - пшеницю та ячмінь, ТОВ "Ватикан-Агро" - ячмінь, ТОВ "Саяна Люкс" - ячмінь, ТОВ "Ценфинторг-Юг" - сою, ТОВ "Агро-Статус" - пшеницю, ячмінь, ТОВ "Дельфа-М" - ячмінь, ТОВ "Агро-Петроліум" - насіння соняшника, ячмінь, ТОВ "Бізнес-Аналітік" - ячмінь, ПП "Ространсагро" - насіння соняшника, сою, ПП "Мавіко-АВ" - ячмінь, ТОВ "Фірма Сервістрансмаш" - насіння соняшника, ТОВ "Південь Агросвіт" - ячмінь, ПП "Транс-Агро-Плюс" - насіння соняшника, ячмінь, ТОВ "Андор" - пшеницю, ТОВ "Шер К" - пшеницю, ПП "Юг-зерно трейд" - сою, ПП "Торговий дім Ділові Дрібниці" - сою, ТОВ "Оліон" - сою, ТОВ "Селена Юг" - сою, ТОВ "СТ Агроінвест" - насіння соняшника, ПП "Ірел" - сою, ТОВ "Ферко" - сою на загальну суму 317 147 988,22 грн.

ТОВ "Фуміком" згідно договору та акта виконаних робіт надало послуги із знезараження пшениці на загальну суму 7 087,50 грн.

Постачальники виписали ДП "Сантрейд" податкові накладні на загальну суму 317 156 493,22 грн., у тому числі податок на додану вартість - 52 859 415,54 грн.

Доказів оплати за поставлені товар та послуги матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що позивач не надав первинних документів та податних накладних по взаємовідносинам із такими контрагентами як ТОВ "Фірма СТМ", ТОВ "Меркурій-А",, ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ "Меркурій-Авто", ПП "Марс-Н", порушення щодо яких встановлено в Акті перевірки.

Суд встановив, що частина спірної суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту за звітні періоди 2010 року сформована позивачем на підставі норм Закону України "Про податок на додану вартість", за звітні періоди 2011, 2012, 2013 року - на підставі норм Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні норми стосовно формування податкового кредиту містить і Податковий кодекс України.

Так, згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Корпорація Східні колійні системи", ПП "Адріатика-Н", ПП "КФ Украгроекспорт", ТОВ "Ковальзернотрейд", ТОВ "Райна-Агро", ТОВ "Дав-Агротрейдинг", ТОВ "Синтезторг", ТОВ "Агро-трансфер", ТОВ "Ватикан-Агро", ТОВ "Саяна Люкс", ТОВ "Ценфинторг-Юг", ТОВ "Агро-Статус", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Агро-Петроліум", ТОВ "Бізнес-Аналітік", ПП "Ространсагро", ПП "Мавіко-АВ", ТОВ "Фірма Сервістрансмаш", ТОВ "Південь Агросвіт", ПП "Транс-Агро-Плюс", ТОВ "Андор", ТОВ "Шер К", ТОВ "Фірма СТМ", ТОВ "Фуміком", ПП "Юг-зерно трейд", ТОВ "Меркурій-А", ПП "Торговий дім Ділові Дрібниці", ТОВ "Оліон", ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ "Селена Юг", ТОВ "Меркурій-Авто", ТОВ "СТ Агроінвест", ПП "Ірел", ПП "Марс-Н" та ТОВ "Ферко", у зв'язку з придбанням товару та послуг.

Правильність оформлення податкових накладних відповідачем в Акті перевірки не спростовується.

Однак, на думку суду, навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, матеріали справи не містять податкових накладних, виписаних ТОВ "Фірма СТМ", ТОВ "Меркурій-А",, ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ "Меркурій-Авто", ПП "Марс-Н", на підставі яких позивач відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

Суд також звертає увагу, що за висновками Акта перевірки особи, що значаться керівниками деяких контрагентів, повідомили про свою не причетність до фінансово-господарської підприємств та, що не підписували первинних та інших документів стосовно діяльності цих підприємств, наприклад директор ПП "Адріатика-Н" - ОСОБА_1, директор ТОВ "Райна-Агро" - ОСОБА_2

Таким чином, вбачається, що податкові накладні, виписані такими контрагентами, на підставі яких позивач відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість, не є такими, що виписані уповноваженими особами.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 березня 2012 року у справі за позовом ТОВ "Нафта" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, а саме: "податкові накладні від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним".

В частині пов'язаності спірних господарських операцій з господарською діяльністю та їх реальності суд звертає увагу на наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних маркетингових послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду копії договорів поставки, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, складських квитанцій, вагових журналів, здавальних актів, карток обліку, витяги з реєстру складських документів на зерно, копії документів щодо перевезення зерна, лабораторних досліджень та складського зберігання зерна та олії, документи щодо переробки насіння соняшникового на олію, вантажні митні декларації щодо зерна, документи по перевезенню олії, документи по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів, облікові відомості бухгалтерського обліку.

Позичав пояснив суду, що частина придбаного зерна експортована за межі митної території України, частина перероблена на олію, яка у подальшому також експортувалась.

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості достовірно встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з ТОВ "Корпорація Східні колійні системи", ПП "Адріатика-Н", ПП "КФ Украгроекспорт", ТОВ "Ковальзернотрейд", ТОВ "Райна-Агро", ТОВ "Дав-Агротрейдинг", ТОВ "Синтезторг", ТОВ "Агро-трансфер", ТОВ "Ватикан-Агро", ТОВ "Саяна Люкс", ТОВ "Ценфинторг-Юг", ТОВ "Агро-Статус", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Агро-Петроліум", ТОВ "Бізнес-Аналітік", ПП "Ространсагро", ПП "Мавіко-АВ", ТОВ "Фірма Сервістрансмаш", ТОВ "Південь Агросвіт", ПП "Транс-Агро-Плюс", ТОВ "Андор", ТОВ "Шер К", ТОВ "Фірма СТМ", ТОВ "Фуміком", ПП "Юг-зерно трейд", ТОВ "Меркурій-А", ПП "Торговий дім Ділові Дрібниці", ТОВ "Оліон", ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ "Селена Юг", ТОВ "Меркурій-Авто", ТОВ "СТ Агроінвест", ПП "Ірел", ПП "Марс-Н" та ТОВ "Ферко", зокрема з наданих документів не можливо встановити, що позивач передавав на переробку та продавав нерезидентам саме те зерно, яке було придбане у вказаних вище контрагентів та саме у тому обсязі, який було придбано.

Як зазначено в Акті перевірки та не спростовано позивачем, значна кількість названих контрагентів, наприклад ТОВ "Агро-трансфер", ТОВ "Саяна Люкс", ТОВ "Бізнес-Аналітік", ПП "Торговий дім Ділові Дрібниці", відсутні за місцезнаходженням, не мають потужностей для здійснення господарської діяльності (відсутні персонал, транспортні засоби, складські приміщення тощо), що, у свою чергу, ставить під сумнів реальність здійснених господарських операцій, матеріалами перевірок безпосередніх контрагентів-постачальників та по ланцюгу постачання не встановлено факту передачі товару, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій та не встановлено походження товару.

Суд також звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження господарських відносин із ТОВ "Фірма СТМ", ТОВ "Меркурій-А",, ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ "Меркурій-Авто", ПП "Марс-Н", що унеможливлює встановити характер господарських операцій, їх реальність (товарність) та пов'язаність з господарською ДП "Сантрейд"; позивач у письмовому клопотанні від 16 грудня 2013 року зазначив, що фізично не зміг підготувати усі докази, які вважав за необхідне залучити до матеріалів справи; згідно протоколу виїмки, складеного 08 листопада 2010 року старшим оперуповноваженим УПМ ДПА у місті Києві вилучено ряд документів по взаємовідносинах ДП "Сантрейд" з ТОВ "Ковальзернотрейд".

Наведене вказує на відсутність в матеріалах справи вичерпних доказів на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому фізична неможливість надати повний обсяг підтверджуючих документів у межах строку розгляду справи не звільняє позивача від обов'язку добросовісно користуватись своїми процесуальними правами, а може бути підставою для відкликання позовної заяви та повторного звернення до суду із усіма зібраними доказами.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "Корпорація Східні колійні системи", ПП "Адріатика-Н", ПП "КФ Украгроекспорт", ТОВ "Ковальзернотрейд", ТОВ "Райна-Агро", ТОВ "Дав-Агротрейдинг", ТОВ "Синтезторг", ТОВ "Агро-трансфер", ТОВ "Ватикан-Агро", ТОВ "Саяна Люкс", ТОВ "Ценфинторг-Юг", ТОВ "Агро-Статус", ТОВ "Дельфа-М", ТОВ "Агро-Петроліум", ТОВ "Бізнес-Аналітік", ПП "Ространсагро", ПП "Мавіко-АВ", ТОВ "Фірма Сервістрансмаш", ТОВ "Південь Агросвіт", ПП "Транс-Агро-Плюс", ТОВ "Андор", ТОВ "Шер К", ТОВ "Фірма СТМ", ТОВ "Фуміком", ПП "Юг-зерно трейд", ТОВ "Меркурій-А", ПП "Торговий дім Ділові Дрібниці", ТОВ "Оліон", ТОВ "Агро-Інкам-Трейд", ТОВ "Селена Юг", ТОВ "Меркурій-Авто", ТОВ "СТ Агроінвест", ПП "Ірел", ПП "Марс-Н" та ТОВ "Ферко" носять реальний характер, а зерно та послуги із знезараження зерна використані в межах господарської діяльності або придбані з такою метою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість" щодо неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Суд відхиляє доводи позивача про безпідставність повторної перевірки та неналежність Акта перевірки як доказу, оскільки у межах спірних правовідносин ДП "Сантрейд" не оскаржує дії МГУ-ЦО по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки чи інших дій, вчинених під час перевірки.

Помилковим є також твердження позивача про неправомірність застосування штрафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України .

Так, позивач переконаний, що штраф може бути застосовано у випадку коли платник податків фактично отримав заявлену суму до бюджетного відшкодування.

Разом з тим, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таки чином, дослівний зміст вказаної правової норми вказує, що штраф може накладатись у випадку зменшення суми бюджетного відшкодування та виходячи із завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як підтверджують матеріали справи, згідно податкового повідомлення-рішення МГУ-ЦО від 12 липня 2013 року №0000023710 ДП "Сантрейд" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яка є об'єктом для нарахування штрафу.

За таких підстав, зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та збільшення грошового зобов'язання з цього податку відповідно до податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2013 року №0000023710 та №0000033710 є правомірним, відповідно, позовні вимоги ДП "Сантрейд" нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, МГУ-ЦО доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП "Сантрейд" не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко