Ухвала суду № 36206946, 17.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року справа №805/14420/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г.,

Секретар судового засідання Контаренко М.Є.

За участі представника позивача Потоцької С.С. (на підставі довіреності)

За участі представника відповідача Домашенко Т.Г. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 805/14420/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб "Азовмаш" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 липня 2013 року № 0000402201 та № 0000392201, -

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Маіупольсьткої об'єднаної ДПІ від 19 липня 2013 року №0000402201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 22333 грн. за грудень 2011 року, у розмірі 11167 грн. за січень 2012 року та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної ДПІ від 19 липня 2013 року №0000392201 про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2012 року у розмірі 22333 грн., за лютий 2012 року у розмірі 11167 грн., про нарахування штрафних санкцій за січень 2012 року у розмірі 11167 грн., за лютий 2012 року у розмірі 5584 грн. (т. 1 а.с. 2-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб "Азовмаш" задоволений повністю, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 19 липня 2013 року № 0000392201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 33500 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 16751 грн., та № 0000402201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 33500 грн. (т. 2 а.с. 35-38).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т. 2 а.с. 40-43).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судове рішення винесене без надання вірної правової оцінки обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України; ст.ст. 69, 71, 79, 86, 159, п. 1, 2 ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт вказує на те, що відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435 місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Згідно зі ст. 647 Цивільного кодексу України договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

Судом не враховано те, що в акті перевірки ПП «Біко Агротрейд» від 17 травня 2013 року №1706/22-8/36677875 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС вказано: враховуючи відсутність ПП «Біко Агротрейд» за місцезнаходженням проведення зустрічної звірки неможливо. Місцезнаходження ПП «Біко Агротрейд» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, д.11. Відповідно до протоколу огляду від 25 липня 2012 року проведено старшим оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у м. Хмельницьку лейтенантом податкової міліції Григорєвим А.А. за адресою м. Київ, Кловський узвіз, д. 11 - ПП «Біко Агротрейд» не знаходиться.

Крім того, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що у акті перевірки ПП «Біко Агротрейд» зазначено, що зі змісту актів здачі-приймання виконаних робіт не можливо визначити обсяг фактично наданих послуг, а саме: на порушення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 пп. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, в актах не зазначено які саме послуги з організації трансляції були надані, їх тривалість, кількість залучених фахівців для їх здійснення, не конкретизовано зміст та обсяги послуг з організації зйомки та передачі сигналу до матчевого включення журналістів зі стадіону, перед матчевих студій з експертами та гостями і прес-конференції тренерів та/або гравців команд після закінчення ігор; не вказано на яких телевізійних каналах здійснені трансляції баскетбольних ігор.

Апелянт вказує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України «Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою (з наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку, вид цивільно-правового договору».

В порушення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у вказаних податкових накладних зазначена адреса продавця: 01021, м. Київ, пров. Кловський узвіз, б. 11, що не відповідає дійсності, також у податкових накладних в рядку «вид цивільно-правового договору» вказано договір від 20 грудня 2011 року №01, але до перевірки надано договір від 20 грудня 2011 року №20/12/11.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб "Азовмаш" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34697161, знаходиться на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100009247 від 28 грудня 2006 року (т. 1 а.с. 110-129).

З 20 по 27 червня 2013 року відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Приватним підприємством "Біко Агротрейд" за період з 1 квітня 2010 року по 31 березня 2013 року (т. 1 а.с. 10-11), наслідки якої викладені в акті перевірки від 5 липня 2013 року № 533/22-2/34697161 (надалі - акт перевірки) (т. 1 а.с. 12-29).

В акті перевірки зазначено, що зі змісту актів здачі-прийняття виконаних робіт не вбачається можливим визначити обсяг фактично наданих послуг, в актах не зазначено, які саме послуги з організації трансляції були надані, їх тривалість, кількість залучених фахівців для їх здійснення, не конкретизовано зміст та обсяги послуг з організації зйомки та передачі сигналу до матчевого включення журналістів зі стадіону, перед матчевих студій з експертами та гостями і прес-конференцій тренерів або гравців після закінчення ігор, не вказано, на яких телевізійних каналах було здійснено трансляції. Крім цього, відповідач зазначає, що у податкових накладних зазначена адреса продавця, що не відповідає дійсності та вказаний договір, який до перевірки не наданий. Враховуючи наведене, відповідач здійснив висновок, що в ході перевірки відсутня можливість встановити факт віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, витрат по взаємовідносинам позивача з Приватним підприємством "Біко Агротрейд"; та позивачем завищений податковий кредит на суму 33500 грн. по податкових накладних, оформлених з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України, в тому числі у грудні 2011 року в сумі 22333 грн., у січні 2012 року в сумі 11167 грн.

Перевіркою також встановлено, що суми податку на додану вартість за податковими накладними по взаємовідносинам позивача з ПП "Біко Агротрейд" включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій, а саме: до податкового кредиту за грудень 2011 року включено податок на додану вартість в сумі 22333 грн., до податкового кредиту за січень 2012 року включено податок на додану вартість в сумі 11167 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем як замовником та Приватним підприємством "Біко Агротрейд" як виконавцем укладений договір від 20 грудня 2011 року № 20/12/11, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з організації трансляцій за допомогою пересувної телевізійної станції з використанням не менше 7 камер та трьох повторів та надати інші відеоінформаційні послуги. Додатком № 1 до договору від 20 грудня 2011 року визначені умови послуги, місце та час послуг, час початку трансляції - 20 грудня 2011 року, вартість послуг у розмірі 67000 грн., в тому числі податок на додану вартість 11166 грн. 67 коп. Додатком № 2 до договору від 20 грудня 2011 року визначені умови послуги, місце та час послуг, час початку трансляції - 23 грудня 2011 року, вартість послуг у розмірі 67000 грн., в тому числі податок на додану вартість 11166 грн. 67 коп. Додатком № 3 до договору від 20 грудня 2011 року визначені умови послуги, місце та час послуг, час початку трансляції - 7 січня 2012 року, вартість послуг у розмірі 67000 грн., в тому числі податок на додану вартість 11166 грн. 67 коп.

За даним договором позивачу ПП "Біко Агротрейд" видані рахунки-фактури від 20 грудня 2011 року № 1 на суму 67000 грн., від 23 грудня 2011 року № 2 на суму 67000 грн., від 7 січня 2012 року № 3 на суму 67000 грн. Між сторонами зазначеного договору підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20, 23 грудня 2011 року, 7 січня 2012 року. ПП "Біко Агротрейд" видані позивачу податкові накладні від 7 січня 2012 року № 371 на загальну суму 26800 грн., в тому числі податок на додану вартість 4466 грн. 67 коп., від 5 січня 2012 року № 161 на загальну суму 40200 грн., в тому числі податок на додану вартість 6700 грн., від 23 грудня 2011 року № 62 на загальну суму 26800 грн., в тому числі податок на додану вартість 4466 грн. 67 коп., від 22 грудня 2011 року № 60 на загальну суму 40200 грн., в тому числі податок на додану вартість 6700 грн., від 20 грудня 2011 року № 59 на загальну суму 26800 грн., в тому числі податок на додану вартість 4466 грн. 67 коп., від 19 грудня 2011 року № 56 на загальну суму 40200 грн., в тому числі податок на додану вартість 6700 грн. Позивачем на виконання зазначеного договору були сплачені кошти платіжними дорученнями від 19 грудня 2011 року № 424 в сумі 40200 грн., від 21 грудня 2011 року № 451 в сумі 26800 грн., від 22 грудня 2011 року № 462 в сумі 40200 грн., від 26 грудня 2011 року №1423 в сумі 26800 грн., від 5 січня 2012 року № 36 в сумі 40200 грн., від 11 січня 2012 року № 58 в сумі 26800 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскетбольний клуб "Азовмаш" не погодилось з результатами вищевказаного акту перевірки та надало відповідачу заперечення від 11 липня 2013 року за №222 до акту перевірки (т.1 а.с. 30-31).

Як вбачається з листа Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 18 липня 2013 року №16627/10/05019-22-01, відповідачем було розглянуто заперечення позивача до акту перевірки та повідомлено, що висновок, викладений в акті позапланової перевірки ТОВ «БК «Азовмаш» від 05 липня 2013 року №533/22-2/34697161 є правомірним (т. 1 а.с. 32-37).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем 19 липня 2013 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення відповідно до пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України:

- № 0000392201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 33500 грн., в тому числі за січень 2012 року в сумі 22333 грн., за лютий 2012 року в сумі 11167 грн.; та застосовані штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 16751 грн., в тому числі за січень 2012 року в розмірі 11167 грн., за лютий 2012 року в розмірі 5584 грн. за порушення пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (т. 1 а.с. 38);

- № 0000402201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 33500 грн., в тому числі за грудень 2011 року у розмірі 22333 грн., січень 2012 року у розмірі 11167 грн. за порушення пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (т. 1 а.с. 39).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судова колегія звертає увагу, що долучені до матеріалів справи накладні підтверджують право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за грудень 2011 року, січень 2012 року відповідно до норм Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Доводи апелянта щодо безпідставного зазначення в податкових накладних адреси продавця: 01021 м. Київ, пров. Кловський Узвіз, б. 11, судова колегія не приймає з тих підстав, що ці висновки були зроблені з урахуванням акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 17 травня 2013 року № 1706/22-8/36677875 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Біко Агротрейд» у зв'язку із незнаходженням підприємства за юридичною адресою, але цей акт було складено вже поза періодом в якому відбувалися господарські операції, отже він не є належним та допустимим доказом в даній справі (господарські операції грудня 2011 року та січня 2012 року).

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

З акту перевірки вбачається, що згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Біко Агротейд" адресою підприємства є м. Київ, пров. Кловський Узвіз, б. 11.

З даного акту від 17 травня 2013 року також вбачається, що ПП "Біко Агротрейд" остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за березень 2012 року, з податку на прибуток за 2012 рік. Згідно з витягом з АІС "Податковий блок" розбіжності між сумами податкового кредиту та податкових зобов'язань не виявлені, та підтверджується відображення ПП "Біко Агротрейд" в податковому обліку результатів господарських відносин з позивачем. Задекларовані показники підприємств були в подальшому відкориговані (суми виключені з податкового кредиту та податкових зобов'язань) податковими органами на підставі актів перевірок від 17 травня 2013 року та від 5 липня 2013 року.

Посилання апелянта на те, що в податкових накладних в рядку "вид цивільно-правового договору" вказаний договір від 20 грудня 2011 року № 01, але до перевірки наданий договір від 20 грудня 2011 року № 20/12/11, тобто зазначений невірний номер, судова колегія не приймає до уваги виходячи з наступного.

Підпункт "и" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначає як обов'язковий реквізит податкової накладної саме вид цивільно-правового договору, а не його номер.

Судова колегія звертає увагу, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Щодо дійсного та фактичного надання послуг з організації трансляцій за допомогою пересувної телевізійної станції, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції досліджені програми в періодичному друкованому виданні "Мариупольское время" від 15 грудня та 29 грудня 2011 року, з яких вбачається, що трансляції матчів відбудуться 20 грудня 2011 року та 7 січня 2012 року. Листом ТОВ "Телерадіокомпанія "ТВ-7" від 8 листопада 2013 року, підтверджено здійснення трансляції телеканалом "ТВ-7" 20 грудня 2011 року, 23 грудня 2011 року, 7 січня 2012 року. На запит Донецького апеляційного адміністративного суду ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВ -7» підтвердила, що трансляція відбувалась в ефірі телеканалу, на підставі дозволу ТОВ «Баскетбольний клуб «Азовмаш».

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія спростовує посилання апелянта щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 805/14420/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 805/14420/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 20 грудня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв