Ухвала суду № 36206942, 17.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ткаченко Т.С.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року справа №805/14840/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І. А., Казначеєва Е.Г., Яманко В.Г.,

Секретар судового засідання Гонтаренко М.Е.,

За участі представника позивача Чорної Ю.С., Сєдова О.М. (на підставі довіреності)

За участі представника відповідача Кононенко Ю.А. (на підставі довіреності)

За участі представника третьої особи Морозової Г.С. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 805/14840/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспинське вуглепереробне підприємство" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі міста Донецька, третя особа - Управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька про визнання протиправними дій, скасування рішення (повідомлення) та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі міста Донецька, в якому просив визнати протиправними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецьк щодо зміни ТОВ «МОСПІНСЬКЕ ВПП» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, скасувати рішення (повідомлення) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецьк про зміну ТОВ «МОСПІНСЬКЕ ВПП» класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецьк відновити ТОВ «МОСПІНСЬКЕ ВПП» раніше встановлений 41-й клас професійного ризику виробництва з 01 січня 2013 року (а.с. 3-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" задоволений, визнано протиправними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька щодо зміни Товариству з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, скасовано рішення (повідомлення) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька від 20 вересня 2013 року № 3101 про зміну Товариству з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" класу професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька відновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" раніше встановлений 41-й клас професійного ризику виробництва з 01 січня 2013 року (а.с. 65-67).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 70-72).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що у відповідності до наказу № 396 від 23 грудня 2011 року Державного комітету статистики України «Про затвердження Методологічний основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 05 розділу включає підземне та відкрите добування твердого мінерального палива та діяльність, необхідну для одержування продукції, придатної для реалізації (сортування, очищення, пресування та інші операції, необхідні для транспортування тощо). Добування кам'яного вугілля (05.10) включає добування кам'яного вугілля підземним або відкритим способом; очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування і т.ін. кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання; цей клас також включає одержування кам'яного вугілля з підвалів. У відповідності до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.2012 року № 237 до 67 класу відносить добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля); 41 клас містить добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив розглянути справу на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" є юридичною особою, ідентифікаційний код 31616011 та перебуває на обліку Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька за № 376 (а.с. 12-14).

За основним видом економічної діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" за КВЕД-2005 було встановлено код 10.10.3 "Алгомерація кам'яного вугілля" та підприємство віднесено до 41 класу професійного ризику виробництва. (а.с.13)

У зв'язку із запровадженням КВЕД-2010 позивачу за основним видом економічної діяльності "Добування кам'яного вугілля" було встановлено код 05.10.(а.с.12)

Рішенням (повідомленням) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька від 23 вересня 2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" (код ЄДРПОУ 31616011) з 01 січня 2013 року змінено клас професійного ризику виробництва з 41-го на 67-й, відповідно змінився і розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування 49,7 % (а.с. 11).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

Наказом Державного комітету по стандартизації, метрології і сертифікації № 441 від 22 жовтня 1996 року затверджений Державний класифікатор України ДК 009:96.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1423 № 13 вересня 2000 року затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 грудня 2005 року № 375 на зміну КВЕД ДК 009:96 було запроваджено класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2005 (далі КВЕД 2005).

Відповідно до п. 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів" з 1 січня 2012 року набрав чинності національний класифікатор України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (далі КВЕД 2010).

Постановою Кабінету Міністрів України № 237 від 08 лютого 2012 року затверджений Порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (далі Порядок № 237).

Цим Порядком визначений механізм визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності. Види економічної діяльності визначаються за Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим в установленому порядку ( п. 1, 3 Порядку № 237).

Відповідно до п. 2 Порядку № 237 клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд), пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).

У зв'язку із запровадженням КВЕД-2010 позивачу за основним видом економічної діяльності "Добування кам'яного вугілля" було встановлено код 05.10, при цьому, згідно Порядку № 237 код 05.10 було віднесено як до 41 класу ризику (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля) так і до 67 класу ризику (крім відкритого видобування кам'яного вугілля).

В методологічних основах та поясненнях до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України № 396 від 23 грудня 2011 року, у розділі 05 "Добування кам'яного та бурого вугілля" зазначено, що цей розділ включає підземне та відкрите добування твердого мінерального палива та діяльність, необхідну для одержування продукції, придатної для реалізації (сортування, очищення, пресування та іншої операції, необхідні для транспортування тощо).

Клас 05.10 "Добування кам'яного вугілля" включає: добування кам'яного вугілля підземним або відкритим способом; очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування та інше кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання. Цей клас також включає: одержування кам'яного вугілля з підвалів. Тобто, згідно методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, до класу 05.10 "Добування кам'яного вугілля" не включено діяльність, пов'язану із збагаченням кам'яного вугілля.

Відповідно до перехідної таблиці перекодування видів економічної діяльності підприємств для проведення державних статистичних спостережень (з КВЕД-2005 на КВЕД-2010), яка розміщена на офіційному сайті Державної служби статистики України, код 10.10.1 за КВЕД-2005 передбачає "Добування та збагачення кам'яного вугілля" та код 05.10 за КВЕД-2010 передбачає тільки "Добування кам'яного вугілля".

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у відповідності до довідки АА № 546996 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видом діяльності ТОВ «Міспінське вуглепереробне підприємство» за КВЕД 2005 зазначено 10.10.3 - Агломерація кам'яного вугілля (а.с. 13).

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.02.2013 року № 113 Про відновлення чинності національного класифікатору України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" чинність вказаного класифікатору було відновлено до 31 грудня 2013 року, тому, оскільки позивачем вид діяльності за весь період не змінювався, відповідно до класифікатора ДК 009:2005 він продовжує вид діяльності, пов'язаний з агломерацією кам'яного вугілля, що віднесено до 41 класу професійного ризику виробництва.

Отже на час прийняття спірного повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва в вересні 2013 року, відповідачем не було враховано наказ № 113 від 07 лютого 2013 року Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Крім того, судова колегія звертає увагу, що у штатному розкладі Товариства з обмеженою відповідальністю "Моспінське вуглепереробне підприємство" відсутні працівники, зайняті на підземних роботах.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки підстави для зміни ТОВ "Моспінське вуглепереробне підприємство" класу професійного ризику виробництва з 41 на 67 у відповідача були відсутні.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 805/14840/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 805/14840/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 20 грудня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв