Ухвала суду № 36206172, 03.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/7791/13-а

03.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 19.09.13 у справі № 801/7791/13-а

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "вул. Сердюкова, буд.9" (вул. Сердюкова, 9,Новофедорівка,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96574)

до Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації (вул. Інтернаціональна, 4,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.13 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації щодо невиконання договору від 01.04.2011 №83.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації заборгованості з компенсації витрат, пов'язаних з наданням пільги та субсидій за грудень 2012 року, за січень 2013 року- травень 2013 року у сумі 1806,00 грн..

Стягнуто на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "вул. Сердюкова, буд. 9" судовий збір у розмірі 149,11 грн. Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.13 та ухвалити нове рішення,яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 03.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2011 між управлінням праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації (далі - УПСЗН) та об'єднанням співвласників багатоквартирного житлового будинку "вул. Сердюкова, буд.9" (далі - ОСББ) був укладений договір №83 (а.с. 9).

Згідно розділу 1 зазначеного договору підприємство зобов'язується надавати відповідні послуги пільговим категоріям громадян, а УПСЗН відшкодовувати з бюджетних коштів витрати, що понесені підприємством у зв'язку з надання послуг. Підставою для відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг є розрахунки та списки.

Згідно розділу 2 договору УТСЗН перераховує грошові кошти на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг та субсидій при отриманні субвенції з Державного бюджету України.

Строк дії договору - 5 років.

На виконання умов укладеного договору сторонами щомісячно підписувалися акти звірки взаємних розрахунків за кожними окремими категоріями населення, що мають право на відповідні пільги (а.с. 16-22).

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).

Тобто розрахунки проводяться з постачальниками послуг з утримання будинків та споруд на прибудинкових територіях.

Визначення поняття утримання будинків і прибудинкових територій, наведено у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІУ. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

У пункті 3.1. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 №60, що зареєстрований у Мінюсті України 19.05.2005 за №541/10821, визначено, що виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій може бути виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг та який відповідає вимогам пункту 1.3 Порядку. Виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

За статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 №2866-Ш об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.

Об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку.

Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Статтям 52, 53 Господарського кодексу України визначено, що некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Рішенням 5-ї сесії Новофедорівської селищної ради 6-го скликання від 28.01.2011 № 98 на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №9 по вул. Серлюкова в смт. Новофедорівка Сакського району переданий будинок №9 по вкл. Серлюкова в смт. Новофедорівка.

Таким чином позивач є балансоутримувачем багатоквартирного будинку і здійснює відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" діяльність з утримання житлового будинку і території біля нього.

Відсутність у Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначення позивача як суб'єкта господарської діяльності не може бути визнано підставою для відмови у отриманні ним компенсації за надання послуг пільговій категорії громадян.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, ненадання допомоги працівниками міліції, неоприлюднення нормативно-правового акта тощо).

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сакської райдержадміністрації в частині невиконання договору від 01.04.2011 №83 є протиправною.

Згідно з частиною 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди повинні застосовувати практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

Оскільки вищенаведеними нормативно-правовими актами підтверджується обов'язок взятий Державою з проведення відповідних субвенцій на відшкодування витрат підприємства за соціальними програмами, в вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1806,00 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.13 у справі № 801/7791/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта