Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 801/8202/13-а
03.12.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Кучерука О.В. ,
Єланської О.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національного центру управління та випробувань космічних засобів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 20.09.13 у справі № 801/8202/13-а
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Національного центру управління та випробувань космічних засобів (с. Вітіне,Євпаторія-19,Автономна Республіка Крим,97419)
Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів (Вітіне,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96581)
про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 4656 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2013 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів та Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невиплати ОСОБА_3 одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.
Стягнуто з Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів на користь ОСОБА_3 АДРЕСА_1 одноразову грошову винагороду за 25 років безперервної служби у Збройних Силах України в розмірі 4656,00 грн. з урахуванням єдиного соціального внеску у розмірі 121,06 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 114,70 грн.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач - Національний центр управління та випробувань космічних засобів, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.2013 та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 03.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що підполковник ОСОБА_3 проходить військову службу у Центрі контролю космічного простору (науково-випробувальному) Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України, що підтверджується копією довідкою № 119 від 14.08.2013 (а.с. 5).
Станом на 01.08.2013 строк його безперервної військової служби складає 25 років, що підтверджується витягом з послужного списку (а.с. 6).
З довідки-розрахунку від 14.08.13 № 116 вбачається, що згідно додатку № 25 до постанови КМ України від 07.11.07 № 1294 розмір одноразової винагороди за тривалість безперервної військової служби за 25 років складає 2 посадових оклади і 2 оклади за військовим званням (а.с. 7).
Посадовий оклад ОСОБА_3 на момент настання права на вищеозначену винагороду складає 2198,00 грн., оклад за військовим званням складає 130,00 грн. Винагорода за тривалість безперервної військової служби за 25 років складає 4654,00 грн., включаючи відрахування суми єдиного соціального внеску у розмірі 121,06 грн.
Позивач 01.08.2013 звернувся з рапортом до начальника Центру контролю космічного простору про виплату йому одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної військової служби у Збройних Силах України (а.с. 8).
Керівництвом Центру контролю космічного простору було відмолено ОСОБА_3 у виплаті одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної військової служби, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1298 від 30.08.2002.
Не погодившись зазначеним, 20.08.2013 позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів, Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання протиправною бездіяльності Національного центру управління та випробувань космічних засобів та Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів щодо невиплати йому одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної військової служби та стягнення з Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів одноразової грошової допомоги у розмірі 4656,00 грн. з урахуванням єдиного соціального внеску у розмірі 121,06 грн.
Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені в Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким також встановлюються єдина система їх соціального та правового захисту, гарантуються військовослужбовцям та членам їх сімей сприятливі умови в економічній, соціальній, політичній сферах для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 91 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, підприємствах, установах, організаціях, затверджується Президентом України.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (п. 2 Постанови № 1294).
Згідно з додатком 25 до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби. Зокрема, за 25 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 2 посадових оклади і 2 оклади за військовим званням.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Згідно п. 32.1. вказаної Інструкції (розділ XXXII "Правила виплати винагороди за тривалість безперервної військової служби") особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода за строк безперервної календарної військової служби 25 років, складає 2 посадового окладу і окладу за військове звання. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).
П. 1 Постанови КМУ № 104 від 07.02.2001 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" (далі Постанова №104) встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до п.78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України №1053 від 07.11.2001, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач станом на 01.08.2013 має 25 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.
Згідно з довідкою-розрахунком від 14.08.2013 розмір винагороди позивача за тривалість безперервної військової служби за 25 років складається з двох посадових окладів і двох окладів за військове звання, то розмір грошової винагороди визначено відповідачем в сумі 4384 грн..
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача та стягнення з нього на користь позивача суму грошової винагороди за 25 років безперервної служби у Збройних Силах України в розмірі 4656,00 грн..
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а згідно ст.86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Національного центру управління та випробувань космічних засобів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.13 у справі № 801/8202/13-а - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.13 у справі № 801/8202/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис О.В.Кучерук
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта
Судове рішення № 36206138, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 801/8202/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: