Постанова № 36205819, 16.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року м.Львів № 813/7902/13-а

11 год. 54 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Гуменюк В.М., представника позивача Купин О.Р., представника відповідача Холявка І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ігротеко» до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним податкового повідомлення -рішення,

встановив:

Товариств з обмеженою відповідальністю «Ігротеко» (далі - ТзОВ «Ігротеко») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) про визнання протиправним податкового повідомлення -рішення № 0000582210 від 06.08.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі операції позивача ТзОВ «Ігротеко» є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 28/22-10/37398597 від 11.07.2013 року щодо заниження податку на додану вартість в сумі 4140,18 грн., щодо нереальних взаємовідносин між позивачем та його контрагентом не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для такого висновку податкового органу був акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1699/22.8/36757122 від 17.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.213 року.

Позивач зазначив, що відповідно до ст.73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Отже, є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби. На переконання позивача, податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названим підприємством, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і дійшов до нічим не обґрунтованих висновків про заниження податку на додану вартість. На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в засіданнях суду позовні вимоги заперечує. У матеріалах справи наявні письмові заперечення подані представником відповідача у судовому засіданні 31.10.2013 року, в яких зазначено, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав відсутності реального настання правових наслідків у взаємовідносинах позивача з контрагентом ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент». Під час перевірки ТзОВ «Ігротеко» було використано акти ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент». у якому зазначено про те, що вищенаведений контрагент відсутній за юридичною адресою, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. На основі таких висновків ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач вирішив, що оскільки господарських операцій насправді не було, то й правових наслідків такі взаємовідносини позивача з ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» не спричинили. Тому первинні документи, про які зазначив позивач, не мають доказового значення і не можуть бути підставою для формування показників податкового обліку. Отже, в порушення вимог п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ТзОВ «Ігротеко» занизило податок на додану вартість на загальну суму 4140,18 грн. Зважаючи на наведені обставини відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТзОВ «Ігротеко» зареєстровано 11.11.2010 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради. Взятий на податковий облік в орган державної податкової служби 12.11.2010 року за № 31448, про що свідчить довідка № 31448 від 12.11.2010 року (а.с. 86)

Основними видами діяльності ТзОВ «Ігротеко», відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є виробництво ігор та іграшок, рекламна діяльність, виробництво інших виробів з деревини, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

11 липня 2013 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Ігротеко» з питань господарських взаємовідносин з ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент» за період з 12.11.2010 року - 31.12.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1, ст.139 Податкового кодексу України,; що призвело до завищення витрат 20701 грн., в тому числі за : за 1 кв.2012 року на суму 20701 грн. по операціях ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент»;

п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 4140,18 грн., в тому числі за листопад 2011 року на суму 3750,18, за грудень 2011 року на суму 390 грн. по операціях з ТзОВ «Ейс контракшен менеджмент».

Відповідачем 06.08.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 000058220 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 5176,18 грн., в т.ч. основний платіж - 4140,18 грн., штрафні санкції - 1036 грн.

Дане рішення в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Вищий адміністративний суд України в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» роз'яснив, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків

Щодо господарських правовідносин ТзОВ «Ігротеко» з ТзОВ «Ейс Констракшин менеджмент» визначення податку на додану вартість за період який перевірявся (12.11.2010 року - 31.12.2012 року), суд зазначає наступне.

15 листопада 2011 року між ТзОВ «Ігротеко» (замовник) та ТзОВ «Ейс Констракшин менеджмент» (виконавець) укладено договір № 15/11-21, за яким замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання виготовити пластикові коробочки у кількості 4 692 шт. з матеріалів замовника. Істотними умовами договору є те, що після закінчення робіт виконавець надає замовнику акт здавання - приймання виконаних робіт. Замовник зобов'язується підписати акт здавання - приймання виконаних робіт або надавати мотивовану відмову (а.с.22-23).

На виконання умов договору № 15/11-21 позивач надав суду податкові накладні від 09.12.2011 року № 292 на суму 2340 грн., в тому числі ПДВ - 390 грн.; від 20.11.2011 № 1016 на суму 10501,10 грн., ПДВ - 1730,14 грн.; від 30.11.2011 року № 1103 на загальну суму 12000 грн., ПДВ - 2000 грн. (а.с.32-34).

Позивач підтвердив факт існування господарської операції з контрагентом ТзОВ «Ейс Констракшин менеджмент» та виконання істотних умов договору № 15/11-21 надавши суду акт приймання-передачі виконаних робіт від 15.11.2011 року за № 15/11-21, за яким позивач отримав 4692 пластикових коробок.

ТзОВ «Ігротеко» оплатило 10 501,10 грн. авансу, а 30.11.2011 р. - решту суми за Договором - 12 000 грн. та 05.12.2011р. отримало від ТзОВ «Ейс Констракшин менеджмент» товар згідно акта приймання - передачі виконаних робіт на загальну суму 22 501,10 грн.

Судом встановлено та актом перевірки ДПІ у Франківському районі від 11.07.2013 року підтверджено, що дані податкові накладні не мали недоліків, включені до складу податкового кредиту протягом листопада-грудня 2011 року в сумі 4140 грн. відображені в деклараціях з ПДВ за листопад-грудень 2011 року та в додатках № 5 до декларації з ПДВ.

Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки від 11.07.2013 року .

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про реальний характер господарських операцій позивача з контрагентом ТзОВ «Ейс Констракшин менеджмент» щодо виготовлення пластикових коробок свідчить також факт про те, що пластикові коробочки виготовлялися з метою подальшого проведення заходів рекламного характеру (в розумінні п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про рекламу», а саме - для безоплатного розповсюдження зразків товарів, що рекламуються) на виставці XVI Міжнародний форум товарів для дітей «Baby Expo», що проводився в м. Київ з 20.03.2012р. по 23.03.2012 р. ТзОВ «Акко Інтернешнл», про що свідчать копії банківських виписок про оплату за участь у виставці, акта надання послуг від 23.03.2012 р., акта на списання товарів № 8 від 23.03.2012 р., диплому про участь ТзОВ «Ігротеко» у міжнародному форумі товарів для дітей «Baby Expo» та диплому за І місце в номінації «Краща розвиваюча іграшка» у IX спеціалізованому конкурсі «Краща іграшка 2012» (а.с.26-29).

Окрім цього, за даним договором ТзОВ «Ігротеко» 09.12.2011 р. придбало від ТзОВ «Ейс Констракшин менеджмент» 3 шт. гірлянд 120-20 Б для прикрашення виставкового стенду на XVI Міжнародному форумі товарів для дітей «Baby Expo» за видатковою накладною № РН-12-0906 на загальну суму 2 340, 00 грн. (а.с. 31).

Стосовно твердження відповідача про те, що діяльність контрагента позивача - «Ейс Констракшин менеджмент» спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди і відповідно це призводить до висновку про те, що взаємовідносини позивача та контрагентів не спричинили реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Посилання відповідача в акті перевірки від 11.07.2012 року на безтоварність операцій ТзОВ «Ігротеко» з контрагентом ТзОВ «Ейс Констракшин менеджмент» взято фактично з акта про неможливість проведення зустрічної звірки від № 1699/22.8/36757122 від 17.05.2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва без врахування обставин його складання.

Щодо посилання відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_4, суд зазначає, що інших доказів про хід кримінальної справи до матеріалів справи відповідачем не долучено. Суд надає оцінку доказам всім у сукупності і кожному зокрема, і як вбачається позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи на спростування викладеного у протоколі допиту свідка.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012 року № К/9991/49378/12 викладена позиція щодо зустрічної звірки, яка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Суд констатує, що доводи відповідача на обґрунтування висновків про заниження податку на додану вартість в контексті правовідносин позивача з ТзОВ «Ейс Констракшин Менеджмент» зводяться до суб'єктивного твердження про економічну недоцільність укладення договорів про виконання робіт. Будь-яких доказів, які б свідчили про необґрунтованість формування податку на додану вартість та податку на прибуток за охоплений перевіркою період по відносинах з контрагентами відповідач не надав і не назвав.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Зважаючи на викладене вище податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львів Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000582210 від 06.08.2013 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000582210 від 06.08.2013 року.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ігротеко» (м. Львів, вул. Стрийська,148; ідентифікаційний код 37390597) 114 (сто чотирнадцять) грн.70 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 грудня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.