Постанова № 36205682, 17.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 грудня 2013 р. №820/11420/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Портік В.О., відповідача - Дубрової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "УМР-Харків" до Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Управління механізації робіт" звернулось до суду із позовом у якому просило визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000181800/0 від 21.08.2010 р., № 0000181800/2 від 19.10.2010 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Управління механізації робіт" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без задоволення.Ухвалою Харківського Апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року залишено без змін. Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 05.11.2013 року постанова ХОАС від 25.01.2011 та ухвала ХААС від 08.06.2011 скасовані. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, якій присвоєно новий номер № 820/11420/13-а.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 р. замінено первинного позивача - Відкрите акціонерне товариство "Управління механізації робіт" на належного позивача - Товариство з додатковою відповідальністю "УМР-Харків" та замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі міста Харкова на належного відповідача - Основ'янську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову, зазначивши, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю "УМР-Харків" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Основ'янській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ "Управління механізації робіт" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "НПСО "Фокон" за період з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складений акт № 3760/18-012 від 10.08.2010 року.

На підставі висновків акту перевірки 21.08.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення рішення № 0000181800/0, яким позивачу донараховне податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21376,2 грн., у тому числі 14250,8 грн. - за основним платежем, 7125,4 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись із прийнятим ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова податковим повідомленням-рішенням, останнє було оскаржено позивачем в адміністративному прядку. Рішеннями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова №16550/10/25-014 від 16.09.2010 року, ДПА у Харківській області № 3715/10/25-203 від 08.10.2010 року, ДПА України № 13812/6/25-0115 від 17.12.2010 року скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки № 3760/18-012 від 10.08.2010 року висновки відповідача про порушення ВАТ "Управління механізації робіт" п.п. 7.4.1, 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилось у включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з витрат по отриманим послугам від ТОВ "НПСО "Фокон" на загальну сама 85504,8 грн., у тому числі податок на додану вартість за листопад 2007 року у розмірі 14250,8 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", де вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 вищезгаданого Закону).

Згідно абзацу четвертого підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вищевказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз зазначених норм свідчить, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створює не сам факт укладення договорів та виписування податкових накладних, а фактична поставка товару або послуг, тому що право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, якщо при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як встановлено матеріалами справи, між ВАТ "Управління механізації робіт" (як замовником) та ТОВ "НПСО "Фокон" (як генпідрядником) було укладено договір генерального підряду № 41/1 від 03.05.07р. на виконання ремонтно-будівельних робіт по об'єкту: адміністративний корпус по вул. Зернова, 2 у м. Харкові (а.с. 23-24).

ТОВ "НПСО "Фокон" надані позивачу податкові накладні № 11303 від 30.11.2007 року на суму 60456 грн., у тому числі ПДВ - 10076 грн. та № 11304 від 30.11.2007 року на суму 25048,8 грн., у тому числі ПДВ - 4174,8 грн., в яких умовою поставки є договір № 41/1 від 03.05.2007 року.

На виконання вказаного договору товариством "НПСО "Фокон" та позивачем були підписані акти прийому - здавання робіт (а.с. 25-26, 31-32).

У вказаних актах зазначено, що на підставі договору № 41/1 від 03.05.07 р. виконавцем здійснено підрядні роботи на наступних об'єктах: відділення ХФ АБ "Брокбізнесбанк" на пл. Конституції, 123 та відділення ХВ ВАТ "Кредитпромбанк" по вул. Петровського 6/8.

Між тим, в договорі генерального підряду № 41/1 від 03.05.07р. вказано, що об'єктом ремонтно-будівельних робіт є адміністративний корпус по вул. Зернова, 2 у м. Харкові.

Таким чином суд приходить до висновку, що вказані податкові накладні та акти виконаних робіт не підтверджують факт надання послуг за договором підряду № 41/1 від 03.05.2007 року, оскільки роботи виконувались щодо об'єктів будівництва не передбачених умовами такого договору.

Отже, факт реального виконання товариством "НПСО "Фокон" договору № 41/1 від 03.05.07 р. не підтверджений первинними документами в розумінні ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

На усунення виявлених розбіжностей позивачем представлена копія листа на адресу директора ТОВ "НПСО "Фокон" № 174 від 18.10.2007 року, яким останньому повідомляється про необхідність виконання ремонтно-будівельних робіт саме у відділеннях ХФ ВАТ "Кредитпромбанк" за адресою: м. Харків вул. Петровського 6/8, та ХФ АБ "Брокбізнесбанк" за адресою: м. Харків пл. Конституції 12 на умовах укладеного раніше договору генерального підряду від 03.05.2007 року. (а.с. 87)

Проте, зазначений лист не може бути визнаний законною підставою для внесення змін до договору № 41/1 від 03.05.2007 року, оскільки згідно з п. 10.1 зазначеного договору генерального підряду будь-які зміни та доповнення до нього можуть вноситися у письмовій формі за підписами уповноважених на те представників обох сторін. Підписи обох сторін у вказаному листі - відсутні.

Крім того, суд зазначає, що вказаний лист датований 18.10.2007 року, а договори підряду №63 та № 64 укладені 01.11.2007 року та 14.11.2007 року відповідно, тобто на момент складання вказаного листа, у позивача були відсутні зобов'язання перед замовниками з виконання робіт за адресою м. Харків пл. Конституції 12 та м. Харків вул. Петровського 6/8 та залучення станом на 18.10.2007 до виконання таких робіт субпідрядників. (а.с. 137-139)

З акту № 3 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року вбачається, що роботи здані підрядником ВАТ "Управління мехіназації робіт" 26.11.2007 року та прийняті замовником відділенням ХФ АБ "Брокбізнесбанк" 28.11.2007 року (а.с. 141-144), в той час як субпідрядник ТОВ "НПСО "Фокон" здав роботи ВАТ "Управління мехіназації робіт" лише 30.11.2013 року, згідно акту приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 25-26). Вказані обставини свідчать, що позивач здав роботи замовнику, які ще не були виконані субпідрядником ТОВ "НПСО "Фокон" та не були отримані позивачем.

В акті приймання виконаних робіт за листопад 2007 року взагалі відсутня дата складання документу та прізвищє, ініціали особи яка її підписала з боку ТОВ "НПСО "Фокон" (а.с. 146-148), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що зазначений первинний документ складений з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно п. 3.1 договору № 41/1 від 03.05.2007 року замовник передає до початку робіт в повному обсязі проектно-кошторисну документацію та несе відповідальність за її якість. Поставка матеріально - технічних ресурсів, необхідних для виконання ремонтно - будівельних робіт, здійснюється обома сторонами. (п. 3.3 цього договору)

На виконання вимог ст.11 та ст. 71 КАС України в судовому засіданні 04.12.2013 року судом було зобов'язано позивача подати до суду пояснення відповідальних осіб позивача щодо фактичного виконання спірної господарської операції та наявності розбіжностей у первинних документах, надати докази, що підтверджують факт передачі проектно - кошторисної документації, постачання матеріалів на об'єкт виконання робіт, будь-яких інших первинних документів, що підтверджують реальність спірної операції, однак пояснень та відповідних доказів до суду позивачем не подано.

В судовому засіданні 17.12.2013 року представник позивача відмовився надати будь-які пояснення, зазначив, що будь-які інші докази та первинні документи у позивача відсутні.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за листопад 2007 року, підписані саме ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки у податковій накладній № 11304 від 30.11.2007 року взагалі був відсутній підпис, що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні та підтверджується наданою позивачем при поданні позовної заяви копією податкової накладної № 11304 від 30.11.2007 року. (а.с. 34) В судовому засіданні представник позивача пояснити за яких обставин з'явився у подальшому підпис у податковій накладній представник позивача відмовився.

З пояснень ОСОБА_3 від 11.06.2008 року, наданих Управлінню боротьби з відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом УПМ ДПА в Харківській області, вбачається, що він не мав планів займатися фінансово - господарською діяльністю ТОВ "НПСО "Фокон", не має відповідної освіти та коштів для ведення діяльності ТОВ "НПСО "Фокон", довіреності на право представництва не видавав, всі дії пов'язані з реєстрацією та діяльністю ТОВ "НПСО "Фокон" здійснював за вказівками громадянина ОСОБА_4 за грошову винагороду, в своєму розпорядженні печатку та бухгалтерські документи не мав, їх місцезнаходження йому не відомо, постачальників та покупців ТОВ „НПСО „Фокон" не знає, податкову звітність не формував, де знаходиться ТОВ „НПСО „Фокон" не відомо, на посаду директора ТОВ „НПСО "Фокон" себе не призначав.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що 13.05.2008 року внесено судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство та 12.02.2009 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги приписи ст.86 КАС України, якими передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Отже, судом у ході розгляду справи встановлено, що надані докази в обґрунтування позовних вимог та пояснення представника позивача в судовому засіданні є суперечливими та взаємовиключними.

Враховуючи, що в зазначених актах виконаних робіт зміст господарської операції відмінний від того, який був встановлений сторонами за умовами договору, роботи були передані позивачем кінцевим замовникам, до моменту отримання таких робіт позивачем від ТОВ "НПСО "Фокон" та позивачем не було подано інших документів на підтвердження їх реального виконання, від пояснень та подання додаткових доказів позивач відмовився, суд приходить до висновку про неправомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за зазначеним договором генерального підряду.

Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищезазначеного позивач не надав документів, які б підтверджували факт виконання робіт. Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування.

Таким чином, суд не знаходить підстав для висновку про те, що правочини були укладені позивачем ВАТ "Управління механізації робіт", у межах звичайної господарської діяльності, спрямовані на досягнення реальної мети і об'єктивно були потрібні позивачу для організації господарської діяльності з метою одержання прибутку. Відтак, спірні правочини не можуть бути визнані судом законною підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

З огляду на сукупність встановлених у ході розгляду справи обставин спірних взаємовідносин, суд доходить висновку про те, що наявність у позивача податкових накладних не може бути визнана достатньою підставою для формування податкового кредиту з ПДВ, позаяк факт реальності господарських операцій між ТОВ "УМР-Харків" та ТОВ "НПСО "Фокон" не знайшов свого підтвердження добутими доказами.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позивач не надав доказів, що спростовують твердження відповідача, а відповідач під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень дів на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "УМР-Харків" до Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.