Рішення № 36204751, 17.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. канцелярії 672-847, факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 17 грудня 2013 року по справі №927/1464/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г. Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/1464/13

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 14000

до відповідача: комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська обласна

психоневрологічна лікарня», вул. Щорса, 3, м. Чернігів, 14005

про розірвання договору та стягнення 88297грн.14коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, нотаріально посвідчена довіреність від 11.11.2013, зареєстрована в реєстрі за №4692

від відповідача: Скобелєв А.М. - юрисконсульт, довіреність б/н від 24.05.2011; Крот Л.О. - головний бухгалтер, довіреність б/н від 03.12.2013

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про розірвання договору №12 від 15.03.2013 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та про стягнення з відповідача 80301грн.20коп. боргу за надані на підставі вказаного договору послуги, 142грн.19коп. процентів річних, нарахованих за період з 17.09.2013 по 12.11.2013, 7853грн.75коп. збитків, що складаються з 4000грн. витрат на оплату юридичних послуг та 3853грн.75коп. витрат, понесених позивачем у зв'язку з користуванням банківським кредитом на підставі договору кредитної лінії №40/13 від 03.09.2013 у вигляді: 470грн. комісії за розгляд кредитної заявки та видачу кредиту, 1615грн. процентів і комісії за управління кредитом за вересень 2013 року та 1768грн.75коп. процентів і комісії за управління кредитом за жовтень 2013 року.

Стосовно позовних вимог відповідачем повідомлено (лист - а.с.73-74), що ним в головному управлінні Державної казначейської служби України в Чернігівській області зареєстровано: 08.08.2013 акт №НА-0000167 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 20420грн.40коп.; 06.09.2013 акт №НА-0000200 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 19516грн.; 07.10.2013 акт №НА-0000220 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 19474грн.35коп.; 08.11.2013 акт №НА-0000232 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 20890грн.45коп. Головним управлінням Державної казначейської служби України в Чернігівській області трьома платіжним дорученнями від 18.11.2013 та 19.11.2013 №№2463, 2736, 3033 перераховано позивачу за надання послуг прання білизни грошові кошти в загальній сумі 59410грн.75коп. Для перерахування решти коштів в сумі 20890грн.45коп. позивачу відповідач 28.11.2013 надав Головному управлінню Державної казначейської служби України в Чернігівській області платіжні доручення від 28.11.2013 №№3314, 3642 для оплати за надані послуги з прання білизни. Вказані кошти будуть перераховані позивачу при виділенні відповідних асигнувань з бюджету.

В судовому засіданні, яке відбулось 17.12.2013, про що складено протокол, прийняли участь повноважні представники сторін.

Клопотання сторін про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

В судовому засіданні, яке відбулось 17 грудня 2013 року, подано заяву про відмову від позову в частині розірвання договору №12 від 15.03.2013 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, стягнення 7853грн.75коп. збитків та 142грн.19коп. процентів річних, нарахованих за період з 17.09.2013 по 12.11.2013.

Судом встановлено, що вищевказана заява підписана представником позивача в межах повноважень, наданих нотаріально посвідченою довіреністю від 11.11.2013, зареєстрованою в реєстрі за №4692.

В судовому засіданні, до прийняття відмови позивача від позову в частині розірвання договору, стягнення 142грн.19коп. процентів річних та 7853грн.75коп. збитків, судом роз'яснено позивачу наслідки вчинення такої процесуальної дії, передбачені ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, які полягають у неможливості повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення по справі позивач вправі відмовитись від позову. Господарський суд не приймає відмови від позову тільки, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що дія позивача по відмові від позову в частині розірвання договору та стягнення 142грн.19коп. процентів річних і 7853грн.75коп. збитків не суперечить законодавству, та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а тому судом приймається відмова позивача від позову в цій частині.

За змістом п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині розірвання договору №12 від 15.03.2013 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та стягнення 142грн.19коп. процентів річних і 7853грн.75коп. збитків підлягає припиненню.

Таким чином, судом розглядаються по суті вимога позивача про стягнення з відповідача 80301грн.20коп. боргу за послуги, надані на підставі договору №12 від 15.03.2013 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

15 березня 2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач у справі, виконавець за договором) та комунальним лікувально-профілактичним закладом «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір №12 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (далі за текстом рішення - договір), за умовами якого позивач зобов'язався у 2013 році поставити, а відповідач - прийняти і оплатити послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів, код 96.01.1 - послуги з прання білизни, за ціною 5,95грн. без ПДВ за 1кг в кількості 38000кг.

Відповідно до п.1.3. договору обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків.

Згідно із п.2.1. договору виконавець зобов'язується протягом 3-х календарних днів з дня надходження замовлення забирати за вимогою білизну кожний день, крім вихідних та святкових днів, і виконувати послуги за цим договором. Всі транспортні витрати, пов'язані з прийомом і доставкою білизни, виконуються за рахунок виконавця. На виконавця також покладений обов'язок забирати і доставляти білизну за кінцевим місцем призначення згідно узгодженого графіку.

В додатку №1 від 18.03.2013 до договору, підписаному обома сторонами та скріпленого печатками сторін, останні узгодили графік доставки і забору білизни.

За змістом п.п.3.1., 3.2. договору ціна договору становить 226100грн. без урахування ПДВ. Ціна (сума) договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін у випадку зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, фактичної потреби, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків.

В розділі ІV договору сторони узгодили порядок здійснення оплати послуг та встановили, що розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі ст.51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів з моменту отримання послуг (п.4.1. договору). Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг (п.4.3. договору). До рахунка додаються акти виконаних робіт і квитанції (п.4.4. договору).

Згідно із п.п.5.1., 5.2. договору строком надання послуг є березень - грудень 2013 року. Місце отримання послуг є Чернігівський район, Халявинська сільська рада, 4-й кілометр Гомельського шосе, будинок №6.

Відповідно до п.5.4. договору приймання-передача білизни по кількості проводиться відповідно до товарно-супровідних документів. При виявленні відхилень по кількості або пошкоджень білизни замовник разом з виконавцем складає двосторонній акт щодо відхилень.

В пункті 10.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання покупцем і виконавцем своїх зобов'язань за цим договором, але не пізніше 31.12.2013р.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору №12 від 15.03.2013, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами цього договору свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

За своєю правовою природою спірні відносини, які виникли між сторонами на підставі договору №12 від 15.03.2013, є відносинами з надання послуг, оскільки їх об'єктом є вчинення виконавцем певних дій, які споживаються замовником в процесі їх надання, та який не має новоствореного матеріального (речового) результату, що може бути переданий замовнику.

Правовідносини з надання послуг регулюються нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов договору позивачем надано відповідачу в період з березня по жовтень 2013 року послуги з прання білизни загальною вартістю 152264грн.15коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НА-0000054 від 01.04.2013, №НА-0000076 від 13.05.2013, №НА-0000090 від 03.06.2013, №НА-0000121 від 10.07.2013, №НА-0000167 від 05.08.2013, №НА-0000200 від 02.09.2013, №НА-0000220 від 01.10.2013, №НА-0000232 від 01.11.2013, №НА-0000008 б/д.

Як вбачається із змісту вищевказаних актів, в них відсутні застереження замовника щодо якості, обсягу та вартості наданих послуг; останні підписанні обома сторонами та скріплені печатками сторін, що, в свою чергу, свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Факт надання позивачем послуг у визначених в актах обсягах та належної якості в ході розгляду даної справи відповідачем також не оспорювався.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом вище, відповідно до п.п.4.1., 4.3. договору відповідач мав розрахуватись за надані послуги на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів з моменту отримання послуг шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг.

На оплату послуг позивачем виписані рахунки-фактури №НА-0000056 від 01.04.2013, №НА-0000078 б/д, №НА-0000101 від 03.06.2013, №НА-0000132 б/д, №НА-0000008 від 11.07.2013, №НА-0000177 від 05.08.2013, №НА-0000210 від 02.09.2013, №НА-0000231 від 01.10.2013, №НА-0000243 від 01.11.2013.

Доказів вручення цих рахунків відповідачу з відображенням моменту їх вручення позивач суду не надав.

За повідомленням позивача відповідач частково оплатив надані на підставі договору №12 від 15.03.2013 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти в період з березня по жовтень 2013 року послуги з прання білизни в загальній сумі 141373грн.70коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача. При цьому частина коштів у сумі 69410грн.75коп. була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі.

В судовому засіданні, яке відбулось 17 грудня 2013 року, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на 69410грн.75коп. у зв'язку з добровільним погашенням боргу відповідачем після порушення провадження у справі, на підтвердження чого надано банківські виписки від 18.11.2013, від 19.11.2013 та від 12.12.2013. В частині стягнення 69410грн.75коп. позивач просить припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з відбитку реєстраційного штампу канцелярії суду, позовна заява надійшла до господарського суду 12.11.2013. В свою чергу, як вбачається із наданих позивачем банківських виписок, грошові кошти в загальній сумі 69410грн.75коп. надійшли на його рахунок від відповідача 18.11.2013, 19.11.2013 та 12.12.2013. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем в добровільному порядку сплачено частину заявленої до стягнення суми боргу після звернення позивачем до суду з даним позовом та порушення провадження у справі, а отже спір між сторонами врегульовано, на день проведення судового засідання предмет спору відсутній.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню, а провадження у справі в частині стягнення 69410грн.75коп. боргу підлягає припиненню.

За твердженням позивача станом на день винесення рішення борг відповідача перед позивачем становить 10890грн.45коп., який, як вбачається з мотивованого розрахунку суми основного боргу від 17.12.2013, виник у зв'язку з частковою оплатою відповідачем послуг у сумі 10000грн., визначених в акті №НА-0000232 від 01.11.2013 (за жовтень 2013 року) загальною вартістю 20890грн.45коп.

На момент звернення позивача до суду з даним позовом строк оплати послуг, визначених в акті №НА-0000232 від 01.11.2013, сплив.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 10890грн.45коп. Наявність заборгованості саме в такому розмірі визнається й відповідачем.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ході вирішення даного спору відповідач доказів оплати в повному обсязі отриманих від позивача послуг на підставі договору №12 від 15.03.2013 послуг не надав.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості отриманих послуг, на момент винесення рішення відповідач доказів оплати послуг в повному обсязі суду не представив, а тому суд приходить до висновку, що вимога є правомірною, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 10890грн.45коп. боргу.

За змістом ст.84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, вирішує питання про розподіл господарських витрат між сторонами.

Здійснюючи розподіл господарських витрат, до яких в силу ст.44 Господарського процесуального кодексу України відноситься і судовий збір, між сторонами даної справи господарський суд виходить з такого:

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому в ч.2 ст.49 вищеназваного Кодексу встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В підп.4.7. п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що норма, яка мітиться в ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Враховуючи, що частина заявленої до стягнення суми боргу в розмірі 69410грн.75коп. сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до господарського суду та порушення провадження у справі, а тому суд приходить до висновку, що в цій частині, а також в частині задоволеної позовної вимоги судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, має бути відшкодований йому за рахунок відповідача в сумі 1606грн.02коп.

Як зазначено в підп.5.1. п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Таким чином, в частині позовних вимог, від яких позивач відмовився, а саме: розірвання договору №12 від 15.03.2013 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, стягнення 7853грн.75коп. збитків та 142грн.19коп. процентів річних, нарахованих за період з 17.09.2013 по 12.11.2013, щодо яких припинено провадження у справі у зв'язку з прийняттям судом відмови позивача від них, оскільки інше не передбачено нормами чинного законодавства, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 32, 33, 34, 44, 49, 78, п.1-1, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Прийняти відмову позивача від позову в частині розірвання договору №12 від 15.03.2013 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та стягнення 142грн.19коп. процентів річних і 7853грн.75коп. збитків.

Провадження у справі в частині розірвання договору №12 від 15.03.2013 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та стягнення 142грн.19коп. процентів річних і 7853грн.75коп. збитків припинити.

Позов в частині стягнення боргу задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 69410грн.75коп. боргу припинити.

Стягнути з комунального лікувально-профілактичного закладу «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», вул. Щорса, 3, м. Чернігів (ідентифікаційний код 02006076, рахунок №35418005001735 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, рахунок №2600901900207 в Чернігівському відділенні Центральної філії ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365) 10890грн.45коп. боргу та 1606грн.02коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 20 грудня 2013 року.

Суддя Т.Г. Оленич